«Ніякого стресу і шоку» – так радіостанції коментують перший день дії нових квот на пісні українською мовою. Кажуть: до нових реалій підготувалися, а оскільки закон компромісний, у його виконанні не бачать особливої проблеми. Від 8 листопада в радіоефірі 25% пісень мають бути українською мовою. Українська мова також має складати не менше від 50% ефірного мовлення ведучих. Ці частки зростатимуть.
Підставою для радіостанцій звернути більше уваги на пісні українською мовою вважає «закон про квоти» лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя. Зізнається: сказати про якийсь радикальний прорив у плані зацікавленості гуртом у переддень 8 листопада, коли закон набув чинності, не може. За словами співака, інтерес до їхньої творчості з боку радіостанцій в цілому зростає останні два роки. Квоти, однак, вважає справою корисною.
«Квоти спонукатимуть музичних редакторів шукати українськомовну музику. Це, в свою чергу, дасть мотив всім тим, хто робить такий продукт. Вони будуть бачити, що є заради чого працювати, що є майданчик», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Квоти, які набули чинності 8 листопада, – це зміни до закону про телебачення і радіомовлення. Вони стосуються частки пісень, а також частки ведення ефіру українською мовою. Згідно з внесеними змінами, ці частки складають 35% і 60% відповідно. Водночас обидві квоти запроваджуються поступово: наразі, тобто впродовж першого року, вони складають 25% і 50% відповідно.
У Нацраді з питань телебачення й радіомовлення, що контролює дотримання закону, поки ніяких даних щодо його виконання не наводять. Це, однак, уже зробили деякі активісти: рух «Простір свободи» оприлюднив свої заміри щодо дотримання квот 6 українськими радіостанціями.
«Крок на шляху деколонізації»
Компромісним закон називали і депутати, й організації радіомовлення. З цієї причини, кажуть останні, впровадження закону не стало для радіостанцій шоком. Оксана Шавель – маркетинг-директор компанії «Тавр», що об’єднує низку найпопулярніших радіостанцій (серед них – «Хіт ФМ», «Радіо Рокс» та інші).
У коментарі Радіо Свобода вона розповіла: «квотоване мовлення» радіостанції групи тестували останні 2 тижні. «Дуже довго тривало напрацювання положень цього закону саме тому, щоби зробити його компромісним, можливим для виконання. Тож зараз для нас ніякого стресу, шоку немає. Ми майже рік цим займалися», – зазначила Оксана Шавель.
Представник «Тавру» називає квоту у 35% реальною. А от у тому вигляді, в якому квоти пропонувалися раніше, закон, за її словами, втілювати було б складно. У квітні тоді ще міністр культури В’ячеслав Кириленко ініціював зміни до закону про телебачення й радіомовлення, які зобов’язували б радіостанції формувати ефіри так, щоб української музики в ефірі було 50%, а 75% від цієї кількості – українською мовою.
Нині віце-прем’єр-міністр Ураїни В’ячеслав Кириленко, як виглядає, втішений набуттям чинності компромісного закону.
Це важливі кроки на шляху деколонізації і відбудови національної ідентичностіВ'ячеслав Кириленко
«Вважаю, що закон про україномовні квоти на радіо і декілька законів, які раніше були прийняті парламентом і стосувалися інформаційного простору і кіновиробництва – це важливі кроки на шляху деколонізації і відбудови національної ідентичності. Я ніколи не розглядав питання впровадження квот лише як мовне, пісенне чи лінгвістичне – це питання національної та гуманітарної безпеки країни», – цитує Кириленка прес-служба уряду.
В'ячеслав Кириленко
Тим часом у соцмережах у рамках флешмобу #слухайукраїнське поширюють пісні українською мовою, демонструючи таким чином, що контенту для радіостанцій у нових реаліях не забракне. Тарас Тополя з гурту «Антитіла» каже: все – справа звички: «Дайте рік – і ми навіть не згадаємо, як жили без української музики».
До флешмобу #слухайукраїнське долучився і президент України Петро Порошенко. На своїй сторінці у «Фейсбуці» він запостив кліп гурту «Океан Ельзи». І написав: «Приєднуйтеся, поширюйте, популяризуйте українську пісню. Бо «хто ж тоді, як не ми»!».