Розмова президентів, якої не було: розіграш чи провокація Росії?

Президент України Петро Порошенко (праворуч) та президент Киргизстану Алмазбек Атамбаєв

Київ – Провокацією з боку Росії для того, щоб нашкодити зовнішньополітичним зусиллям України, може бути повідомлення (яке пізніше видалили на сайті українського глави держави) про розмову президентів України та Киргизстану. Про це говорять експерти, яких про цей інцидент опитало Радіо Свобода. Аналогічні припущення роблять в українському МЗС та у профільному комітеті Верховної Ради. Серед інших версій того, що сталося, експерти називають розіграш з боку пранкерів (телефонних хуліганів), або ж витік про реальну розмову глав держав, яку киргизька сторона наразі не хотіла би афішувати.

МЗС України перевіряє інформацію щодо провокації з телефонною розмовою між президентами України і Киргизстану Петром Порошенком і Алмазбеком Атамбаєвим, а напередодні міністри закордонних справ України і Киргизстану домовились розслідувати деталі стосовно цієї провокації, повідомила Радіо Свобода речниця міністерства Мар’яна Беца.

«У президента України мала відбутися низка телефонних розмов з метою просування в ООН проекту резолюції щодо порушення Росією прав людини в окупованому Криму, включаючи розмову з президентом Киргизстану Атамбаєвим. Інформацію про сплановану провокацію, яка з’явилась на днях у ЗМІ, зараз перевіряють українська і киргизька сторони. Ми з’ясовуємо всі обставини, включно з технічною стороною. Водночас, уже зараз зрозуміло, що такі дії мають на меті перешкодити просуванню Україною в ООН важливої ініціативи щодо Криму», – наголосила Беца.


Ослаблення українських переговорних позицій щодо Криму в рамках ООН дійсно могло бути метою появи, а потім зникнення на сайті українського президента повідомлення про розмову з киргизьким главою держави. З цим у коментарі Радіо Свобода погодилася і голова парламентського комітету із закордонних справ Ганна Гопко.

Ганна Гопко

«Це цілком вірогідною, бо 15 листопада в ООН буде голосування за нашу резолюцію щодо прав людини в окупованому Криму. Ми як парламентарі проводили окрему нараду, щоб зібрати максимум голосів за неї. Зараз для резолюції щодо прав людини у Криму важко знайти велику підтримку, оскільки є низка країн (не казатиму, на яких континентах), які не дуже хочуть за неї голосувати, щоб потім ООН раптом не розглядала подібних резолюцій щодо них. Звісно, Росія комунікує з представниками колишнього СРСР, щоб зірвати збір голосів Україною. І використовує для цього різні методи».

У тому що Росія використовує провокації та наймає пранкерів, немає нічого нового – політолог

Версія про сплановану провокацію через підготовку до обговорення питання Криму в ООН наразі не доведена, але якщо вона раптом підтвердиться, це суттєво не ослабить українських позицій, а погіршить ставлення інших держав до Росії, зауважує у розмові з Радіо Свобода політолог-міжнародник Олеся Яхно.

Олеся Яхно

Якщо буде доведено, що мала місце провокація з боку Росії – то в цьому не буде нічого нового
Олеся Яхно

«Якщо буде доведено, що мала місце провокація з боку Росії – то в цьому не буде нічого нового. Глобально на ухвалення рішень такий інцидент не вплине, однак стане ще однією темою для внутрішньо російської пропаганди. Але зрештою (якщо факт російського втручання у ситуацію) доведуть – це може лише відлякати від Росії інші пострадянські держави, бо засвідчить її недоговороздатність».

Між тим експерт-міжнародник Олександр Сушко зробив припущення, що повідомлення про телефонну розмову з очільником Киргизстану Алмазбеком Атамбаєвим могло бути наслідком розіграшу з боку пранкерів, яким вже вдавалося розігрувати українських політиків. Зазвичай у таких випадках пранкери беруть за себе відповідальність за той чи інший інцидент, цього ж разу ніхто з них не говорив про свою причетність до ситуації з «розмовою президентів, якої не було».

Олександр Сушко

Між тим, українські користувачі соцмереж знайшли непрямі докази участі пранкерів в інциденті.


Розмова могла бути, але вона «не для друку» – Семиволос

Директор центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, зі свого боку, припускає, що розмова між главами держав могла дійсно відбутися, однак сторони не погодили, чи варто про неї повідомляти публічно.

Ігор Семиволос

«Я допускаю такий варіант, що була розмова між президентами, але афішувати її було не варто. І краще було не ставити повідомлення, ніж потім видаляти», – зазначає Семиволос.

Він констатує, що раніше ніколи не виникало подібних ситуацій, коли на сайті президента України з’являлася інформація про переговори з іншими главами держав, а вони б потім це спростовували.

Другого листопада вдень на офіційному сайті президента України з’явилося повідомлення про телефонну розмову з президентом Киргизстану Алмазбеком Атамбаєвим. У повідомленні зазначалося, що «сторони обговорили актуальні питання порядку денного українсько-киргизьких відносин».

В апараті президента Киргизстану спростували це повідомлення.

Заступника керівника апарату президента Киргизстану Сапар Ісаков зауважив, що «ця інформація є недостовірною». Він вважає, що «можливо, українського лідера хтось розіграв».

В Адміністрації президента України цю ситуацію наразі не коментують.