Чи відповідатимуть за несплату податків депутати, які показали мільйони в деклараціях?

Київ – Генеральна прокуратура перевірить, чи сплатили народні депутати податки з тих коштів, які вони задекларували. Про це повідомив генпрокурор Юрій Луценко. За його словами, близько половини депутатів внесли до електронних декларацій такі суми, за які, в разі несплати з них податків, передбачена кримінальна відповідальність. У Нацагентстві з питань запобігання корупції, зі свого боку, пообіцяли перевірити правдивість депутатських декларацій. Утім, частина експертів сумнівається, що у нинішніх умовах подібні перевірки будуть ефективними. Інша частина говорять, що громадський розголос має стати запобіжником як проти приховування статків, так і проти вибіркової відповідальності за зміст декларацій.

Чи відповідатимуть за несплату податків депутати, які показали мільйони в деклараціях?

На думку генерального прокурора Юрія Луценка, наразі є дві категорії посадовців та народних депутатів: ті, які заробили великі статки у бізнесі, створили робочі місця, і, відповідно, заплатили зі своїх доходів податки, давши змогу державі наповнювати бюджет. І ті, хто збагатився незаконно, не заплативши податків. Якщо першим треба подякувати, то других – варто притягти до відповідальності, наголошує Луценко. За його словами, перевіряти передовсім треба депутатів, в яких у декларації вказані суми 100 тисяч доларів та більше, це близько половини народних обранців. Оскільки несплата податків з такої суми передбачає кримінальну відповідальність. За словами генпрокурора, є різні типи покарання за ухиляння від сплати податків. Якщо несплачено на суму 665 тисяч гривень і більше, то Кримінальний кодекс передбачає до двох років позбавлення волі (як альтернатива – штраф чи виправні роботи), якщо ж треба було заплатити 3,3 мільйона гривень податків, а депутат їх не заплатив – йому загрожує до 15 років в’язниці, попереджає Луценко.

«Підсумовуючи: несплата податків передбачає відповідальність від двох до 15 років ув’язнення. Половина депутатів буде перевірена на предмет того, чи сплатили вони податки, і нами далі визначатиметься можливість або неможливість заведення кримінального провадження», – пообіцяв Юрій Луценко на брифінгу у вівторок.

За задумом Луценка, Генпрокуратура звернеться до ДФС по інформацію, скільки податків сплатив той чи інший депутат за минулий рік, про який ідеться в декларації. А в Державної служби фінансового моніторингу – отримає інформацію про банківські рахунки депутатів, на яких лежить понад 150 тисяч гривень. Окремо перевірять тих народних обранців, які мають щедрих дарувальників. У решті випадків, зокрема якщо йдеться про нерухомість за кордоном, її має перевіряти Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК), вважають у Генпрокуратурі.

Генпрокурор України: величезні суми готівки у топ-політиків для мене стали відкриттям

НАЗК повідомляє, що у першу чергу перевірятиме електронні декларації народних депутатів та урядовців.

Саме НАЗК, за словами експертів, має перевірити всі депутатські декларації, і в разі наявності складу злочину передавати матеріали для розслідування у Національне антикорупційне бюро. На нинішньому етапі електронного декларування декларації подали не лише депутати Верховної Ради, а й близько 100 тисяч посадовців різного рангу, починаючи від Президента, міністрів Кабміну і самого генпрокурора.

Як перевірити задеклароване майно? Нині створені громадські ініціативи, які зіставляють декларації політиків з їхнім реальним способом життя. І якщо раніше власність того чи іншого депутата чи урядовця з’ясовували шляхом журналістських розслідувань, то електронне декларування спростило і прискорило цю роботу. Більше того, в окремих політиків у електронних деклараціях з’явилося майно, яке розшукали журналісти-розслідувачі, але яке представники влади чомусь забували декларувати у паперових деклараціях минулих років. Ідеться і про літак, що є в користування депутата Віталія Хомутинника (він задекларував компанію, яка володіє цим літаком), і про численні рахунки і земельні ділянки Олега Ляшка, і про «Лексус» та інші дорогі автівки голови ДФС Романа Насірова. Раніше очільник Державної фіскальної служби заперечував Радіо Свобода, що володіє цими автомобілями або орендує їх.

Зі свого боку, представник коаліції «Декларація під контролем», експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов в ефірі Радіо Свобода наголосив, що Генпрокуратура, беручись за декларації депутатів, виходить за межі своїх повноважень. Неправдива інформація у деклараціях та інші злочини, пов’язані з ними, підслідні НАЗК та Національному антикорупційному бюро України, стверджує експерт, посилаючись на статтю 216 Кримінального процесуального кодексу України.

«Це має здійснювати передовсім Національна агенція з питань запобігання корупції. Я взагалі не розумію, чому пан Луценко має до того всього діло. Якщо навіть НАЗК знайде певні невідповідності або будуть незрозумілі джерела походження активів, майна і цих колосальних сум готівки, то яке до того має діло Генпрокуратура? Це не їхня підслідність. Все-таки хотілося, щоб генеральний прокурор хоч взяв собі якогось юриста, який буде йому пояснювати: що таке підслідність, кримінально-процесуальний кодекс, які там є новели. 216 стаття Кримінально-процесуального кодексу – це другий курс юридичного факультету! До чого тут Генпрокуратура (у питанні е-декларацій) – не зрозуміло», обурюється Лємєнов.

ГПУ і НАЗК навряд чи зможуть навести лад з деклараціями, зокрема через заангажованість – Центр протидії корупції

Оновлене законодавство про е-декларування передбачає кримінальну відповідальність за неправду в декларації, якщо ідеться про суму понад 100 мінімальних зарплат – це стаття 366 Кримінального кодексу. Також можлива адміністративна відповідальність – штраф від 150 до 500 неоподатковуваних мінімумів. Також тут має діяти стаття 368 КК про одержання неправомірної вигоди. Водночас Генпрокуратура навряд чи виявиться спроможною подбати про кримінальну відповідальність для депутатів і посадовців за неправильне декларування статків, у НАБУ може просто не вистачити ресурсів на те, щоби розслідувати статки всіх декларантів, а НАЗК, імовірно, буде в цьому випадку упередженим, побоюється голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.

«Я скептично ставлюся до спроможності ГПУ ефективно розслідувати інформацію в деклараціях. Якщо Юрій Луценко таки матиме успіх і когось притягне до відповідальності за несплату податків – буду приємно здивований. З’ясовувати, чи є незаконне збагачення, чи брехня в деклараціях – це обов’язки НАБУ. Проблема в тому, що підслідних йому декларантів близько 50 тисяч, а детективів – 200. Обов’язок робити масову, автоматизовану перевірку декларацій належить НАЗК. І з цим обов’язком вони, очевидно, не впораються через їхню непрофесійність та саботаж», – робить песимістичний прогноз Шабунін.

Водночас Шабунін сам факт електронного декларування та можливість кримінальної відповідальності за неправду в ньому вважає позитивом. Однак уточнює, що в нинішніх умовах зарано говорити про успіх «каральної частини реформи».

Між тим, у тому числі завдяки запровадженню е-декларування, Україна поліпшила свої позиції у міжнародних рейтингах з легкості ведення бізнесу

Зі свого боку, колишній народний депутат, а нині політолог Тарас Чорновіл бачить ознаки того, що ГПУ перевірятиме декларації незалежно від того, наскільки близьким до влади є депутат, суддя чи посадовець, який порушив вимоги щодо декларування. Водночас Чорновіл анонсував, що нечесні декларанти говоритимуть по політичне переслідування щодо них, але це, на його думку, не повинно зупиняти реалізацію реформи.

«Бачимо дії Луценка: для нього принцип вибірковості не працює. Про це свідчать перевірки щодо нещодавно призначених голів районів та суддів. Якщо буде упередженість – то матимемо величезний тиск громадськості, – попереджає Чорновіл. – Під її тиском депутати вже навіть скасували підвищення собі зарплат. І це неправда, що Генпрокуратура не може розслідувати питання, пов’язані з деклараціями. Просто НАБУ має тут пріоритет і може забрати таку справу собі».

Зі свого боку Олександр Лємєнов висловлює сумніви в неупередженості Юрія Луценка, як аргумент наводячи скандал з нерухомістю, записаною на людину, яка, ймовірно, є бухгалтером його дружини. Цю інформацію оприлюднило видання «Наші гроші».

Реакція депутатів: прагнення покарати колег, готовність «перевірятися» і підготовка до реваншу

Інформація про значні статки більшості народних депутатів та урядовців стала певним шоком для українського суспільства. Однак про частину цього майна українці вже знали, і все одно голосували за його власників, і ця ситуація може повторитися, коли пристрасті охолонуть, не виключає екс-голова «Комітету виборців України», а зараз депутат від «БПП» Олександр Черненко.

«Чесно кажучи, про майно політиків, яке нині задеклароване, чимало було відомо через журналістські розслідування з попередніх років. Це і «вишки Бойка», і «чартери Ляшка». Аргументовані претензії є до приблизно ста декларацій. Але, на жаль, дискусія ведеться не про конкретні прізвища, а про те, що «всі там погані, всіх – розігнати, розстріляти». Цікаво подивитися, чи буде це мати ефект шокової терапії для українського суспільства. Адже про майно багатьох депутатів знали, і в останні роки сумлінно голосували за них: чи за гречку, чи за солодкі обіцянки», –констатує Черненко. Але він не виключає, що правові наслідки для декларантів настануть рано чи пізно.

Натомість позафракційний депутат Володимир Парасюк в ефірі Радіо Свобода заявив, що за неправду і навіть за жарти у деклараціях треба відповідати. При цьому він згадав депутата Сергія Мельничука, який жартома задекларував трильйон гривень готівки. При цьому Парасюк наголосив, що його власний жарт із задекларованим годинником від «Святого Миколая» не призведе до відповідальності, оскільки вартість годинника (близько 8 тисяч гривень), подарованого його сестрою, є меншою за 100 мінімальних зарплат. Саме ця сума є межею, при перевищенні якої настає відповідальність за неправдиві дані у деклараціях.

Тим часом Олександр Лємєнов попереджає про те, що частина парламенту не проти ухвалити рішення, які би нейтралізували відповідальність за несплату податків чи за майно, внесене у декларації.

«Цілком можливо, що влада буде намагатися протиснути у тому чи іншому вигляді законопроект щодо «нульової декларації». Що я маю на увазі? Це буде своєрідна «податкова амністія». Взагалі для всіх фізичних осіб на території України, – пояснює експерт. – Але позиція моя та моїх колег – в цю амністію не мають потрапити державні службовці. Вони мають щоразу все пояснювати, адже знаходилися на зарплаті у платників податків, і офіційно не отримували великих коштів з інших джерел. Народний депутат, який в житті не брався за жоден бізнес, не мав корпоративних прав, але в нього годинників тільки на кілька сотень тисяч доларів, у нього автомобіль коштує 180 тисяч доларів і готівки 150 тисяч євро і 50 тисяч доларів. А цьому народному депутату 27 чи 28 років. Вони мають відповідати перед законом!» – стверджує активіст.

Олександр Лємєнов бере участь в громадській оцінці декларацій політиків. Найбільш цікаві декларації він аналізував одразу після їх опублікування.