Невідомий геній Пінзель із невідомої України у Відні

Марія Щур

«Небесний», неповторний, геніальний – такими епітетами супроводжувалося відкриття виставки у Відні творів Йогана Ґеорґа Пінзеля, скульптора епохи бароко, який працював у Галичині наприкінці 18 століття. Це – перша подібна виставка з України, з якої її відвідувачі зможуть дізнатися про митця, який мав безпомилково власний і безпомилково європейський стиль. Щоправда, про Україну, як про місце, де він постав як майстер унікальної дерев’яної скульптури, відвідувачам буде дізнатися складніше.

Невідомий геній Пінзель із невідомої України у Відні

На три з половиною місяці у святково-різдвяний час Віденська галерея Бельведер запросила до себе українську колекцію скульптур Йогана Ґеорґа Пінезеля, або як його ще називають Івана Геогрія Пінзеля, або Яна Єжи Пінзеля. Кількість імен говорить не лише про бароковий час, коли творив митець, але про відсутність точних даних про його життя. Відомо лише, що його становлення відбулося в Галичині, де, за словами директорки галереї Бельведер Аґнес Гуссляйн-Арко, «далеко від типових культурних центрів, він розвинув свій безпомилковий стиль».

Шедеври, врятовані з-під бензопили

Роботи, представлені у Відні, походять з колекції Львівської картинної галереї імені Бориса Возницького, який не лише досліджував загадкового майстра, але й знайшов і врятував значну частину скульптур, часом витягаючи барокові шедеври з-під бензопили, адже у радянські часи європейське сакральне мистецтво годилося лише на розпалювання печей, згадує дочка Бориса Возницького, Лариса, яка донедавна очолювала галерею.

Скульптура Йогана Ґеорґа Пінзеля «Святий Юрій Змієборець»

«Він їде на Тернопільщину, на Івано-Франківщину, з Городенки привозить. Там було, по-моєму, 18 скульптур, п’ять він врятував. Бо все інше фактично спалили у вогні. Було профтехучилище, вони просто різали ці скульптури, які були під два метри висотою, вони різали і палили ці речі. Коли приїхав Борис Возницький, він вийняв пилку з однієї скульптури і забрав її. Що зміг, то він врятував», – розповідає реставратор та історик мистецтва Лариса Разінкова-Возницька.

На думку її батька, ким би не був Пінзель за походженням, геніальним скульптором він став на українських землях, під впливом місцевої художньої традиції, яка була особливо сильною саме в період бароко.

«На нього великий вплив мали місцеві майстри, в Україні ті часи дуже сильною була іконописна школа, і це все вплинуло на Пінзеля, і власне на цих землях він став тим геніальним скульптором», – наполягає український мистецтвознавець.

Європейці не готові до власне українського мистецтва

Але австрійські організатори виставки не вважали за потрібне наголосити на цьому. На відміну від попередньої виставки у паризькому Луврі, на афішах у Відні ви марно шукатимете слова Україна, з якою практично повністю пов’язана мистецька спадщина Пінзеля.

На думку мистецтвознавця з Канади і автора телевізійного циклу «Очима культури» Марка-Роберта Стеха, європейці ще не готові бачити власне українське мистецтво, але пізнавши геніальних творців з України, вони можуть самі зацікавитися більше і країною, й її іншими митцями.

«Мені здається, що показавши Пінзеля Європі, переконавши її мистецькою мовою, яка є ближчою для неї, можна буде переносити і весь контекст, в якому вони творили. Це є повільний, поступовий процес. Якщо зараз його намагаються показати самого, як Пінзеля, як генія, невідомого Європі, то це є в принципі непогана стратегія. Бо Європі не цікавий наш культурний контекст поки що, бо вони не знають взагалі, що ми мали якийсь культурний контекст», – вважає мистецтвознавець.