Це свято полите нашою кров’ю – ветеран бойових дій

Чотирнадцяте жовтня – День захисника України. Президент Петро Порошенко каже, що країна змінила своє ставлення до свята й більше «не дарує шкарпеток» чоловікам, як колись було 23 лютого. В Інституті національної пам’яті зазначають, що ця дата символізує єдність різних генерацій захисників України. Історики також кажуть – чотирнадцяте жовтня не буде суто декларативним днем, бо ця дата вже давно містить в собі чимало символів.

Це свято полите нашою кров’ю – ветеран бойових дій

Цього року Україна офіційно відзначає День захисника вдруге – президент Петро Порошенко підписав відповідний указ 14 жовтня 2014 року. Нещодавно на зустрічі зі студентами-істориками у столичному університеті Шевченка він знову наголосив – слід позбавлятися від традицій, якими був насичений день «захисника Вітчизни», який відзначали 23 лютого.

«День захисників Вітчизни ми вже не святкуємо 23-го лютого, який був такий, знаєте, дуже гендерний. Гендерне свято, коли чоловікам дарували шкарпетки й панчохи, й цим відзначали відношення чоловіка та жінки. А 14 жовтня, на наше козацьке свято, на Покрову, ми відзначаємо День справжнього захисника. Я дуже пишаюся тим, як дуже швидко змінилася країна», – сказав Петро Порошенко.

Історики наголошують – 14 жовтня для України було наповнено символами з давніх часів. Свято Покрови шанували на Запорізькій Січі. Козаки 14 жовтня проводили раду, вибирали кошових отаманів і гетьманів. Крім того, цей день вважається символічною датою створення Українською повстанської армії, нагадують в Інституті національної пам’яті. Саме тому ця дата символізує єдність різних генерацій захисників України. Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович каже: зараз надзвичайно важливо згадувати українські військові традиції та відроджувати їх, бо вони є частиною важливих реформ у сучасній армії. Проте, за його словами, не варто сприймати цей день суто як армійське свято.

«День захисника України – значно ширший, ніж день Збройних сил України чи української армії. Тому що ми захисниками України вважаємо тих, що служать в армії, служили й захищали Україну в лавах різного роду добровольчих формувань. Захисниками України є волонтери, навіть можливо ті люди, які працюють на якихось мирних професіях, але, можливо, роблять багато для захисту цієї країни. Відповідно, концепт цього дня ширший і виходить за межі суто армійського змісту», – зауважує історик.

Схожу думку висловлюють й на просторах українського Facebook. Напередодні свята там з’явилися дописи із проханням не перетворювати День захисника України на «23 лютого». Бо він також є Днем захисниці України, коли мова йде про волонтерів чи жінок-військових.

Моє право – вшанувати тих, хто пролив кров за наше майбутнє – ветеран бойових дій

Сергій Капрончук із позивним «Капрон» служив у батальйоні «Донбас» Національної гвардії України. Чоловік демобілізувався навесні цього року. За словами Сергія, він завжди скептично ставився до 23 лютого, бо цей день завжди був «радянською зобов’язалівкою». З перебігом подій на Донбасі 23 лютого втратило будь-який сенс, каже військовий. А 14 жовтня для нього має особливе значення.

«Для мене це свято основне на день сьогоднішній. Я розумію, що тяжко – я повернувся й треба якось відновлюватися й продовжувати життя. Але питання не в цьому, а в тому, що це свято, яке полите нашою кров’ю. Кров’ю наших батьків, дідів, прадідів, але на сьогоднішній день, дивлячись з позиції, скільки мені років, я можу сказати, що й кров’ю моїх дітей ця земля полита. Я вважаю, що це свято, яким не можна нехтувати взагалі. Зрозуміло, що частина людей скаже «виродки, бандерівці». Вони хай собі говорять, це їх право. А моє право – вшанувати тих, хто пролив кров за наше майбутнє», – каже Сергій.

Ми маємо підтримати все, що було на захист української незалежності – Попович

Щоб наповнити День захисника України новим змістом, треба пам’ятати про тих, хто зараз обороняє українську територію від зовнішньої агресії, каже колишній дисидент та філософ Мирослав Маринович.

«Я би хотів, щоби в цей день ми склали велику вдячність нашим воїнам. Я людина старша, я не можу сам піти до війська. Але я кожним фібром своєї душі відчуваю вдячність тим хлопцям, які стоять на блок-постах і захищають наш спокій. Я би хотів, щоб в цей день ці люди відчули шану з боку всього суспільства», – зазначив Мирослав Маринович.

Водночас, об’єднанню українців довкола святкового дня 14 жовтня не завадить той факт, що в цей день праві сили влаштовують акції до дня створення УПА, вважає академік Національної академії наук України, філософ Мирослав Попович.

«Все, що було колись на захист України і української незалежності – це все ми маємо підтримати. Це, між іншим, дуже вміло і уперто роблять колишні «упівці», які сьогодні є громадянами Сполучених Штатів. Вони вміють розрізняти ті речі, які є історичними й ті речі, яким вони залишаються вірними. Не треба міряти всю історію на свою голову, не треба будувати нову Січ за старими мірками. Не треба брати людину за горло і питати: «Ти за кого?» – сказав Мирослав Попович в ефірі Радіо Свобода.

Малюнок Євгенії Олійник