Київ-Таллінн – У вітер і дощ, у зимові холоди і літні сонячні дні, уже два роки поспіль щосереди у Таллінні, біля посольства Росії, кілька десятків людей збираються на пікет. В їхніх руках плакати з гаслами на підтримку України і з вимогами до Росії – зупинити агресію на сході України, повернути анексований Крим й окуповану частину Донбасу. Про безстрокову акцію на підтримку України Радіо Свобода розповіла голова Конгресу українців Естонії Віра Коник.
– Наші перші масові, як для Естонії, виступи на підтримку України розпочались у грудні 2013 року. Тоді ми – українська громада разом з активістами естонського громадянського суспільства – сформували свій Євромайдан. Якщо не помиляюсь, тоді не лише в Естонії, а у багатьох країнах Євросоюзу люди виходили на підтримку українців, і пізніше нам знадобився набутий досвід.
– Розкажіть детальніше про пікети посольства Росії, хто на них виходить, під якими прапорами?
– Два роки поспіль щосереди естонці пікетують дипломатичну установу Росії, протестуючи проти російської агресії в Україні. Наголошую: ці акції проходять відбуваються щосереди, за будь-якої погоди.
Щосереди на центральній вулиці Старого міста у Таллінні майорять українські, естонські, кримськотатарські прапори, лунає «Слава Україні!» та гасла проти путінського режиму
Щосереди на центральній вулиці Старого міста у Таллінні майорять українські, естонські, кримськотатарські прапори, лунає «Слава Україні!» та гасла проти путінського режиму. Учасники пікету вимагають від росіян провести деокупацію Криму і звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів. Це безстрокова акція, ми розійдемось, коли Росія виконає вимоги, що їй висуває демократичний світ.
– Хто ініціював пікетування посольства Росії?
– Ініціювали проведення акцій естонські партії, зокрема, Союз Вітчизна-Республіка. Пікети посольства Росії розпочалися у жовтні 2014 року.
Приводом для цього стало викрадення російськими спецслужбами з території Естонії естонського офіцера Естона Кохвера
Приводом для цього стало викрадення російськими спецслужбами з території Естонії естонського офіцера Естона Кохвера, якого ув’язнили в Росії. До вимог щодо звільнення Кохвера долучилися гасла і на підтримку Надії Савченко та інших українських політв’язнів у російських в’язницях. Наприкінці 2015 року Естона Кохвера було визволено, але пікети продовжувались і надалі, уже на підтримку України. Так, 5 жовтня ми провели «тематичний пікет» на підтримку українського журналіста Романа Сущенка, якого 30 вересня незаконно затримали в Москві російські спецслужби.
– Коли до акції долучились Конгрес українців Естонії, українська громада?
Конгрес українців Естонії долучився майже відразу, доволі швидко у нас сформувалася постійна група активістів
– Конгрес українців Естонії долучився майже відразу, доволі швидко у нас сформувалася постійна група активістів – це безпосередні організатори пікетів Тармо Круузімяе і Антс Ерм, а також Айвар Ківісіів, Михайло Книш, Лідія Лаане, Любов Дубровська та інші. Іноді до пікетників долучаються відомі політики і громадські діячі, наприклад, з нами стояли «на бойовому посту» у різний час депутат Європарламенту Тунне Келам, вчений Михайло Лотман, керівник Центру української культури Анатолій Лютюк, викладачі талліннських університетів. А іноді долучаються і звичайні перехожі: побачили пікет, поцікавились, хто стоїть і чому – і залишились, і стоять з нами.
– Цікаво, а які враження від пікетів саме у перехожих, у пересічних естонців та туристів?
– Нещодавно ми про це говорили з активісткою Конгресу українців, однією з постійних учасниць пікетів Надією Королюк. Вона зблизька спостерігає за тими, хто проходить повз пікет, і, за Надійчиними словами, трапляються ріні ситуації: багато людей підходять до учасників пікету і дякують або висловлюють підтримку; деякі, навпаки, викрикують образливі слова. За її словами, видимої реакції з боку російських дипломатів не спостерігається, однак щоразу учасників пікету фотографують невідомі люди.
Поліція стежить за дотриманням порядку і не допускає правопорушень
Поруч з місцем проведення акцій під час її перебігу чергують поліцейські патрулі, тобто поліція стежить за дотриманням порядку і не допускає правопорушень.
– А правопорушення трапляються?
– Так, адже на вулицях Старого міста майже постійно перебуває багато туристів, у тому числі і з Росії. Учасники пікету швидко реагують на ситуацію, при потребі ми моментально звертаємось до патрульних.
– Як Ви вважаєте, чи допомагають ці пікети, як і інші міжнародні акції, українській справі?
– Звісно!
Вони вважають, що їхні акції не є марними, адже вони постійно нагадують суспільству про російську агресію в Україні
Я постійно спілкуюся з тими, хто бере участь у пікетах, і всі вони вважають, що їхні акції не є марними, адже вони постійно нагадують суспільству про російську агресію в Україні. Власне, тому наш «кістяк» долучився і до міжнародної акції StopPutinsWarInUkraine, яка 14-15 жовтня відбулась у більш як тридцяти країнах світу, на різних континентах. Ми вирішили: якщо ми проводимо свої пікети у Таллінні щотижня, чом би не зробити це разом із світом?