Десять років тому, 7 жовтня 2006 року, в Москві була вбита в під’їзді власного будинку декількома пострілами, зробленими практично впритул, оглядач «Нової газети», журналіст і правозахисниця Ганна Політковська.
Єдиний, хто визнав свою причетність до цього злочину і погодився співпрацювати зі слідством, – колишній співробітник правоохоронних органів Дмитро Павлюченков. Його справа розглядалася в особливому порядку, і 2012 року за організацію вбивства суд засудив Павлюченкова до 11 років позбавлення волі. Ще п’ятьох: братів Рустама, Джабраїла та Ібрагіма Махмудових, їхнього дядька Лом-Алі Гайтукаєва і колишнього співробітника міліції Сергія Хаджикурбанова 2014 року визнали винними присяжні, через рік Верховний суд Росії залишив цей вирок у силі. Замовник убивства Ганни Політковської не знайдений і досі.
Відеопікет співробітників «Нової газети»
5 жовтня 2006 року Ганна Політковська востаннє брала участь в ефірі Радіо Свобода. Учасники програми Олени Риковцевої «Час преси» говорили тоді про перспективи Рамзана Кадирова – йому якраз виповнилося 30 років, і він отримав офіційну можливість претендувати на посаду очільника Чеченської Республіки. Багато російських журналів і газет вийшли того дня з нарисами і статтями про Рамзана Кадирова. Юлія Латиніна з нагоди його дня народження виступила з публікацією в «Коммерсанті», заявивши, зокрема, що «жодної альтернативи Кадирову немає».
Обговорюючи, серед іншого, і цей допис в ефірі Радіо Свобода, Ганна Політковська різко розкритикувала Рамзана Кадирова, назвала його «озброєним до зубів боягузом» і сказала, що в день народження Кадирова мріє побачити його на лаві підсудних:
«Кадиров – це Сталін наших днів. Це безумовно. Для чеченського народу це так. Вибачте, коли ми говоримо: з ким ви, майстри культури – як це було колись, ми повинні сказати, що Латиніна і багато інших наших колег зробили все, щоб ми думали або намагалися думати, що абсолютне зло сьогодні може перемогти заради того, щоб десь в гіпотетичному майбутньому це було добро. Це абсолютна неправда…
…Я пов’язую долю Рамзана Кадирова з тією кількістю кровників, які в нього існують. Більше ні з чим. Я, звичайно, нікому в житті не побажаю загибелі, але коли думаю про саме цього персонажа, то йому треба дуже добре думати про свою охорону. Я думаю, що він так і робить… Це озброєний до зубів боягуз, який сидить, оточений охороною. Я думаю, що він не стане президентом. У мене є глибоке якесь внутрішнє переконання, може, навіть інтуїтивне – неможливо раціональне… Моя особиста мрія в день народження Кадирова тільки про одне. Я кажу про це абсолютно серйозно. Я мрію про те, щоб він сидів на лаві підсудних. І щоб найсуворіша юридична процедура з перерахуванням усіх злочинів, зі слідством щодо всіх його злочинів відбувалася. До речі, через три публікації нашої газети, про це, звичайно, інші видання не пишуть, порушені кримінальні справи щодо кадировців і особисто щодо Кадирова. Я, наприклад, проходжу в одній із таких справ свідком. Це справи про викрадення. Зокрема, одна кримінальна справа саме щодо викрадення – співучасть Кадирова Рамзана Ахматовича у викраденні двох людей. Тому моя мрія в цій площині», – сказала Ганна Політковська в ефірі Радіо Свобода.
А через два дні Політковську вбили. У під’їзді будинку в центрі Москви. За цей злочин засуджені 6 осіб. Замовника серед них немає. Його ім’я не назване.
Рамзан Кадиров через кілька місяців після загибелі Ганни Політковської очолив Чеченську Республіку, якою незмінно керує майже 10 років. У 2016-му свій 40-річний ювілей він відзначив третьою офіційною церемонією вступу на посаду голови Чечні і, поклавши руку на Конституцію, поклявся «поважати і охороняти права та свободи людини і громадянина».
Ілля Політковський в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що замовник убивства його матері досі не названий і не переданий правосуддю, тому що нинішній російській владі це не вигідно:
«У головах владної еліти мама завжди була ворогом, опонентом, і навіщо розслідувати те, що мало кого хвилює?
Нагорі, у правлінні нашої країни, в курсі, хто замовник, але з якихось причин розслідування не йде, і вони не діляться цим із офіційною слідчою групою. Він, найімовірніше, належить до якогось клану, яких у Росії безліч, і ця інформація – розмінна монета. У мене немає підтвердженняІлля Політковський
За моєю інформацією, віддаленими чутками, скажімо так, нагорі, у правлінні нашої країни (Росії – ред.), в курсі, хто замовник, але з якихось причин розслідування не йде, і вони не діляться цим із офіційною слідчою групою. Він, найімовірніше, належить до якогось клану, яких у Росії безліч, і ця інформація – розмінна монета. Всім відомо, що на багатьох керівників нашої країни збирається досьє, компромат, який ніколи не використовують або використовують тоді, коли це буде необхідно. я припускаю, що ті, хто знає ім’я замовника вбивства мами, це просто притримують для зручного моменту в майбутньому. Це тільки відчуття. У мене немає підтвердження того, що я щойно сказав… Я дуже вірю і хочу, щоб російська система правосуддя себе якось реабілітувала, але розумію, що за нинішнього режиму, за нинішньої ситуації ніхто цим займатися не буде… Я просто вірю, що в якийсь момент режим стане таким, що моїм розслідуванням почне займатися більша кількість людей і розслідування буде більш ефективним, ніж зараз».
Ганна Політковська була відома своїми публікаціями на тему Чечні і Північного Кавказу. Остання опублікована за її життя стаття – «Каральна змова» – присвячена складові і діяльності чеченських загонів, які воюють на боці федеральних російських сил. Для багатьох, про кого писала і кому допомагала Ганна Політковська, вона була не стільки журналісткою, скільки правозахисницею.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода