«Анця Кушницька». Історія однієї вузькоколійки (фотогалерея)
«Мандрівка довжиною в тисячі кілометрів починається з одного кроку» – так говорив китайський філософ Лао-цзи. Так само і для особи, яка йде покинутою ділянкою Боржавської вузькоколійної залізниці, – це маленька подорож
Перші ранкові пасажири вузькоколійки. Зараз регулярні пасажирські перевезення здійснюються між станціями «Хмільник» – «Виноградово» декілька разів на тиждень
Ельвіра, жителька села Шаланки, говорить, що вузькоколійка дуже рідко ходить, і місцевим інколи дуже тяжко доїхати до міста
Квиток від станції «Хмільник» до Виноградова коштує 6 гривень, а враження, які можна отримати від поїздки – безцінні і незабутні
Одна із зупинок – «Олешник», потяг їде зі швидкісю 15 кілометрів на годину. Це дозволяє добре роздивитись місцеві краєвиди і насолодитись природою
Підсівши до місцевих, можна послухати багато історій із життя вузькоколійки і не тільки... А місцева говірка зробить їх неперевершеними
Виноградів. Кінцева. Маленькі сцени із життя через вікно потяга, як у фільмах Кустуріци (режисер Емір Кустуріца)
На коліях вузькоколійки працює стихійний ринок, де продають усе, починаючи від старих антикварних речей і до супутникових антен. Там точно знайдеться те, що давно шукали... А місцеві продавці мають неймовірний хист: ви обов’язково щось купите, навіть якщо вам це не потрібно
Торговці дивляться на свій товар, над яким проїжджає тепловоз. Зазвичай, вони його не прибирають з колій
Вузькоколійна залізниця (вузькоколійка) – залізниця, яка має колію вужчу за загальноприйняту (в Україні – 1520 міліметрів), ширина колії – 750 міліметрів
Поки потяг стоїть в очікуванні наступного рейсу, на коліях йде жвава торгівля, а серед рядів те і чутно: «файні у тя надраги» (переклад: «гарні в тебе штани»), чи то «што сь ниська паранний!» (переклад: «який ти сьогодні гарний!»)
У сусідній Угорщині понад 50 діючих вузькоколійок, які в більшості використовуються як популярний засіб для мандрівок туристами. А в Україні – лише три
Музики у вагоні розважають пасажирів... і «Червона рута» (пісня Володимира Івасюка «Червона рута») стрімко линить над вагонами
Стукіт коліс по колії зачаровує, і мандрівка стає маленькою казкою, яку пишеш сам
Місцеві жителі повертаються з Виноградова. Якщо у місцевого запитати, «котра година?», він ввічливо запитає, «вам по-якому? По Києву, Москві чи по-старому?». В сільській місцевості чи на полонині в горах до цього часу існують «три часових смуги»: час за Києвом, час за Москвою (зберігся із часів СРСР) і по-старому (ще з часів Австро-Угорщини)
Потяг проходить по залізничному мосту 1884 року – один із не багатьох мостів для вузькоколійки в Європі. А ще по ньому трохи моторошно переходити...
Фарба історії різних «епох» на старому вагоні
На кінцевій станції вузькоколійки стоять кілька старих списаних вагонів. «Пасажири» у них тепер – павуки та вітер
Місцеві активісти неодноразово звертались до Львівської залізниці про передачу колії у користування для відновлення і збереження самої вузькоколійки. Але залізниця відмовляється передавати вузькоколійку, посилаючись на відсутність відповідної нормативної бази. Тим часом, сама Боржавська вузькоколійка потрохи занепадає
Старі польські вагони «Pafawag» 1960 року на станції «Хмільник», які до 2010 року ще «бігали» коліями, зараз нищить природа та людська бездіяльність
«Подорожі вчать більше, ніж що б то не було. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж 10 років життя вдома», – казав Анатоль Франс. Чи це мандрівка сусідньою вулицею, чи на інший край Землі – все залежить від мандрівника