Чи реально відмовитися вивчати російську в київській школі?

Київ – Батько учня однієї з київських шкіл не хоче, щоб його дитина вивчала російську. Він та ще деякі батьки класу звернулись до керівництва навчального закладу з проханням замінити цей предмет якимось іншим – наприклад, іншою іноземною мовою. Спочатку у школі йому відмовили, але потім дозволили хлопчику не виконувати завдань на уроці. Як пояснює директор школи, дозволити, щоб дитина перебувала деінде посеред навчального дня, вчителі права не мають.

Чи реально відмовитися вивчати російську у київській школі?

«Першого вересня діти принесли додому підручники – так ми побачили, що серед предметів є російська мова», – розповідає батько п’ятикласника Олег Седько. Тоді, за словами чоловіка, він написав заяву на ім’я директора школи.

«Ага, ось: прошу замінити моєму синові, учню 5-А класу, уроки російської мови на уроки польської або на будь-який інший предмет, оскільки вважаю популяризацію російської мови в умовах війни Росії проти України неможливою», – читає Олег.

Таку ідею керівництво школи не підтримало, надіславши у відповідь чоловікові листа, котрого той виклав у Facebook. Там зазначено: «Ваш син Орест, знаючи російську мову, зможе в оригіналі прочитати твори Булгакова, Ахматової, які жили й творили в нашому місті, а головне – прочитати прозові твори та «Щоденник» Тараса Шевченка, який він, до речі, писав російською. А також порозумітися з друзями, однокласниками, які розмовляють російською».

Врешті, після скарг Олега Седька до Міносвіти, вивчення російської мови для його сина скасували. Директор 279-ї школи Києва Леся Дорош зауважує: російська у школі вивчається як мова національної меншини, це не факультатив, тому п’ятикласнику доведеться перебувати у класі разом з іншими учнями, але йому буде необов’язково виконувати завдання з цього предмету.

«У нас російська вже років десять вивчається: через двомовність, яка в місті існує, і була така потреба, тож батьки звернулись тоді з проханням – це десь 2007 рік був – про вивчення російської мови. У нас якраз були кадри, можливість – і з 5-го класу почали діти вивчати, і проблем ніколи не було щодо цього», – зазначає вона.

У класі ініціативу Олега Седька підхопила мама ще одного учня – Світлана Гусар, інші батьки заяв не писали. За словами Світлани, її дитина розуміє російську і так, тож у вивченні цього предмету у школі сенсу жінка не бачить. Також у неї є питання й до деяких інших предметів у розкладі п’ятикласників.

«Бо в нас є, наприклад, такий предмет, незрозумілий він для мене, ми його вивчаємо з четвертого класу, а це вже п’ятий клас – і знову ми його вивчаємо. Це християнська етика. І взагалі дуже багато предметів зайвих, діти тягають ті рюкзаки непідйомні, – говорить Світлана Гусар. – Ну, я побачу. Побачу, як у нас буде з іншими предметами, як він буде встигати. Буде встигати, може, й будемо вчити (російську мову – ред.), а може, й не будемо, ми ще не вирішили».

Навчальний план має формуватися з урахуванням думки батьків – Міносвіти

Російська мова, як і мова будь-якої іншої національної меншини, може бути в школі мовою навчання, вона може вивчатися як мова національних меншин або як курс за вибором – як факультатив, пояснює Радіо Свобода заступник директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міносвіти Сергій Дятленко.

«У першому випадку виходить, що це мова навчання, і всі батьки знають, яка це школа, тут питання про відмову чи невідмову не стоїть, – пояснює чиновник. – У другому варіанті, коли вона вивчається як мова національних меншин або друга іноземна, – тут є найбільш заплутаний випадок, тому що це, по-перше, передбачається робочими навчальними планами, які мають формуватися з урахуванням думки батьків обов’язково. І у третьому випадку – якщо вона вивчається за рахунок курсів за вибором або факультативів – діти можуть вільно відмовитись від її вивчення».

Чи дійсно предмет є факультативом, за словами Дятленка, батьки можуть з’ясувати у керівництва навчального закладу, а якщо виникатимуть якісь додаткові проблеми, він радить звертатись до Міністерства освіти.

За даними Міносвіти, сьогодні в Україні діє близько 800 шкіл з мовами навчання національних меншин, із них понад 600 – з російською мовою викладання.