Обіцянку Москви про припинення вогню на Донбасі від цієї ночі на тиждень привезли до Києва міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції Жан-Марк Еро. Вони заявляють: альтернативи мінському процесу немає. І нагадують українській владі про необхідність ухвалення законів про вибори на непідконтрольній частині Донбасу і так званий особливий статус. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив на тому, що Росія відповідальна за все, що відбувається на Донбасі, а також, що невід’ємною частиною виконання «Мінська» є звільнення всіх незаконно ув’язнених українців у Росії, Криму та на непідконтрольній частині Донбасу.
Мінським угодам немає альтернативи, немає ніякого плану БЖан-Марк Еро
«Мінським угодам немає альтернативи, немає ніякого плану Б», – наголосив у Києві після переговорів із президентом України Петром Порошенком міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро.
І він, і його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр укотре наголосили: Франція і Німеччина підтримують суверенітет і територіальну цілісність України, водночас лише «Мінськ» вони вважають тим шляхом, що може привести до миру на сході України.
Your browser doesn’t support HTML5
Мінським угодам немає альтернативи, немає ніякого «плану Б» – глава МЗС Франції (відео)
Обидва міністри кажуть про важливість виконання як безпекової, так і політичної частини Мінських домовленостей. Напередодні Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що готовність до компромісу щодо «Мінська» необхідна з усіх сторін.
Журналісти просять міністрів пояснити, якою вони бачать послідовність виконання Мінських угод. Жан-Марк Еро зазначає: для закладення фундаменту подальшого успішного мирного процесу важливими є припинення вогню та розведення важкої техніки. «Але важливим є й ухвалення закону про проведення виборів (на непідконтрольній частині Донбасу – ред.), а також надання «особливого статусу» цьому регіону», – додав французький міністр.
Керівництво України раніше неодноразово заявляло, що виконання політичної частини Мінських угод можливе після виведення з території України російських військ і найманців та бойової техніки, а також після відновлення повного контролю за кордоном.
У Росії натомість закликають до виконання політичної частини Мінських угод паралельно з безпековою.
«Те, що робиться на Донбасі, – це виключно дії Росії» – Клімкін
Від ночі з середи на четвер у зоні бойових дій на Донбасі має розпочатися «режим тиші». За словами Штайнмаєра, є «обіцянка Москви» про припинення вогню на тиждень. У самих угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» підтвердили намір не стріляти.
«Для мене, звичайно, не існує ніякої окремої діяльності у Донецьку і Луганську, – зазначив на спільному з німецьким і французьким колегами брифінгу міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Те, що робиться на Донбасі, – це виключно дії Росії».
Українська сторона наполягає, що дотримується «режиму тиші» ще з 1 вересня.
15 вересня міністри закордонних справ України, Німеччини та Франції відвідають Слов’янськ і Краматорськ.
«Нормандську зустріч» може наблизити чергова зустріч у Мінську
Глава МЗС Франції Жан-Марк Еро анонсував на наступний тиждень ухвалення угоди про розведення на Донбасі військ. За його словам, таких домовленостей очікують від чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську.
«Наступного тижня буде важливий етап, який може дати нам і консолідацію, і надію у здійсненні подальших кроків, зокрема – підготовку зустрічі у Нормандському форматі, – зазначив міністр. – Це – підписання угоди про розведення військ і початок розведення військ у 3 пілотних зонах».
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (посередині) під час зустрічі з керівниками МЗС Німеччини та Франції у Києві. 14 вересня 2016 року
«Я не буду зупинятися на всіх деталях угоди, але підкреслюю: ми сподіваємося, що всі сторони докладуть зусиль для досягнення поступу у виконанні безпекових умов», – сказав Еро.
Чергове засідання контактної групи у Мінську заплановане на 21 вересня.
Клімкін: звільнення заручників – невід’ємна частина «Мінська»
Того-таки 21 вересня у Мінську українська сторона сподівається на залучення всіх сторін до активізації звільнення незаконно затриманих і утримуваних Росією та проросійськими бойовикам українських громадян. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив радник голови СБУ Юрій Тандіт.
У середу, з огляду на візити німецького та французького міністрів, родичі полонених прийшли під посольства цих країн із закликом допомогти звільнити членів їхніх родин.
Your browser doesn’t support HTML5
Матері зниклих безвісти бійців пікетували німецьке й французьке посольства (відео)
«Невід’ємною частиною Мінських домовленостей є звільнення всіх політичних в’язнів і заручників, які на сьогодні перебувають у Росії, на території окупованого Криму та Донбасу», – наголосив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
На відсутності поступу у звільненні заручників та політв’язнів заявив на переговорах із міністрами Франції та Німеччини президент України Петро Порошенко. Згідно з повідомленням прес-служби глави держави, Порошенко зокрема нагадав про заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, якого російська влада Криму незаконного утримувала у психіатричній лікарні понад два тижні.
Штайнмаєр: ані Німеччина, ані Франція ніколи не визнають анексії Криму
Президент України також закликав не визнавати легітимність парламентських виборів у Росії, які Москва планує провести зокрема в окупованому Криму.
На брифінгу за участі міністрів закордонних справ України, Німеччини та Франції журналісти намагалися уточнити в іноземних гостей, чи їхні країни визнають російські вибори з огляду на те, що Росія не відмовляється від своєї ідеї провести голосування також у Криму.
«Ані Німеччина, ані Франція ніколи не визнають анексії Криму, – відповів на це Франк-Вальтер Штайнмаєр. – Тому у Криму на цих виборах не буде спостерігачів ОБСЄ».
На російських виборах у Криму не буде також спостерігачів ЄС. Крім того, на російських виборах у цілому не буде спостерігачів ПАРЄ.
Україна ставить під сумнів легітимність виборів до російської Державної думи в цілому – через проведення голосування в анексованому Криму. Міністр закордонних справ Павло Клімкін раніше не виключив, що Україна може, наприклад, припинити роботу у ПАРЄ, якщо там визнають легітимність російської делегації, сформованої з нового складу Держдуми Росії.