Генеральна прокуратура буде домовлятися про повернення в Україну 50 мільйонів євро, які реквізували в Латвії як отримані кримінальними шляхом. Ще два роки тому в прокуратурі заявляли, що ці кошти належали екс-першому-віце прем’єру часів Віктора Януковича. У Верховній Раді вважають, що за недостатньо активну співпрацю із європейськими правоохоронцями має відповідати екс-заступник генерального прокурора Віталій Касько. Втім його колеги кажуть, що це продовження політичної операції проти антикорупціонерів.
Реквізувати 50 мільйонів євро в бюджет Латвії вдалося завдяки трьом судовим рішенням, розповів Радіо Свобода латвійський журналіст Матис Арніканс. Він автор розслідування, завдяки якому стало відомо про передачу цих коштів в бюджет Латвії.
«Генеральний прокурор Латвії Ерік Калнмейєрс їздив в Україну близько року тому. Він розповів мені, що зустрічався там із представниками Генеральної прокуратури. Але вони не змогли надати йому доказів того, що ці гроші були викрадені в української держави. Слідство досі продовжується», – розповів Арніканс.
За словами латвійського журналіста, по кожному банку, де зберігалися кошти, було ухвалене окреме судове рішення. Левова частка грошей, 45 з 50 мільйонів, знаходилася на рахунках в латвійській філії українського «Приватбанку», решта – в банках «ABLV» і «Regionala Investiciju Banka». Рахунки в останньому були, за даними журналіста, пов’язані із компаніями Сергія Курченка. Решта грошей, знову ж таки, за даними джерел, пов’язані також із Сергієм Арбузовим, екс-віце-прем’єр-міністром і Юрієм Іванющенком, екс-народним депутатом від Партії Регіонів. Втім жоден з них не є підозрюваним у справі.
45 мільйонів євро були відправлені з «Приватбанку» до державного бюджету Республіки Латвія. Певна кількість грошей досі перебуває під арештом, їхню долю правоохоронці ще мають вирішати.
Україну може зацікавити латвійський досвід конфіскацій – Генпрокуратура
В Генеральній прокуратурі України кажуть, що врешті-решт вкрадені в України гроші мають повернутися на батьківщину. За словами заступника генерального секретаря Євгена Єніна, це передбачає міжнародне законодавство. Він також визнав, що останнім часом співпраця між правоохоронцями двох країн була формальною.
«У відповідності до конвенції ООН Ради Європи всі активи, здобуті злочинним шляхом, які арештовані на території тої чи іншої держави-члена конвенції, підлягають обов’язковому поверненню до країни походження цих коштів. Зазначене питання вирішуватиметься в рамках міжурядового переговорного процесу. Саме цьому буде присвячено мій візит до Латвійської республіки, який розпочнеться завтра (14 вересня – ред.)», – заявив Єнін. Він також припустив, що Україні може допомогти латвійський досвід спеціальної конфіскації, яка дозволяє в досудовому порядку здійснювати арешт коштів та інших активів, якщо досудове слідство займає занадто багато часу або потребує значних видатків.
Про існування можливих рахунків Арбузова, Курченка і Іванющенка в Латвії стало відомо ще у вересні 2014 року. Про це журналістам повідомив тодішній генеральний прокурор Віталій Ярема. За його даними, Арбузов переховував в Латвії 49,3 мільйона доларів, Іванющенко – 32 мільйони.
Для Латвії ці гроші не мали власника – народний депутат
За словами народного депутата Віктора Чумака, заступника голови парламентського комітету з питань запобігання і протидії корупції, Латвія так легко отримала ці кошти, тому що вони не мали законного власника.
«Для Латвії ці гроші нічийні. Там в Латвії зовсім інший випадок, ви ж подивіться на факти. Ми заявляємо, що це гроші Арбузова, а Арбузов заявляє, що гроші не його. І ми не навели доказів того, що ці гроші були виведені кимось із злочинними намірами», – заявив Чумак в коментарі Радіо Свобода.
За словами народного депутата, зараз як провладні політики, так і прихильники законів про спецконфіскації будуть робити екс-заступника генерального прокурора Віталія Каська відповідальним за неповернення цих 50 мільйонів.
«За що відповідав Касько? За міжнародне співробітництво. Він не був прокурором, який проводить розслідування чи збирає докази, він був лише «поштарем» між нашими слідчими і слідчими в Латвії. В заступника генерального прокурора, який відповідає за міжнародну-правову діяльність, немає слідства в підпорядкуванні», – заявив Чумак.
На думку народного депутата, Касько потрапив під хвилю боротьби із антикорупціонерами, а закон про спецконфіскацію, який подавали до Верховної Ради раніше, не дозволяв вирішити проблему повернення коштів стратегічно.
«Можна було забрати, але разом з тим потім, згідно із Європейською конвенцією з прав людини, ми б все втратили. Європейський суд зазвичай повертає майно, який конфіскували без належного судового розгляду. Є інший спосіб – цивільна спецконфіскація, в рамках якої після набуття вироку суду проти корупціонера законної сили прокурор може звернутися із позовом в інтересах держави на все майно, яке належить корупціонеру і родичам. Але наші не хочуть нікого засуджувати, вони хочуть просто забрати майно і все», – говорить народний депутат. Разом із Віталієм Каськом він планує створювати нову політичну партію. Також туди увійшов ще один екс-заступник генерального прокурора Віктора Шокіна Давід Сакварелідзе.
Кошти з Латвії мали повертати Касько і Сакварелідзе – БПП
Саме Касько і Сакварелідзе мають відповідати за неповернення коштів в український бюджет, впевнений народний депутат від Блоку Петра Порошенка Іван Вінник.
«Ми попереджали про цю ситуацію тривалий період часу і називали прізвища, відповідальних з боку України за ганебну втрату такого важливого ресурсу для України. Касько майже рік протримав під сукном потрібні процесуальні документи. Україна також втратила безповоротно заарештовані кошти Злочевського вже повністю», – заявив Вінник.
Народний депутат є співавтором останньої версії закону про спеціальні конфіскації – дуже потрібного Україні інститут, який би дозволив стягнути на користь бюджету активи, отримані корупційним способом ще під час досудового слідства. Подібний інститут працює в 20 країнах світу, каже нардеп.
Проте, попри зміни в законі, на яких наполягали європейські експерти, законопроект відхилили, навіть не включили до порядку денного.
«Міністр Петренко завтра буде доповідати урядовий закон про цивільну конфіскацію. Ми пропонували інтегрувати її в Кримінально-процесуальний кодекс, але щоб уникнути оскарження інтегруємо в Цивільно-процесуальний кодекс. Тоді прокуратура зможе ще під час досудового слідства вилучати необґрунтовані активи. Це такі активи, які були здобуті під час корупційних злочинів особами, які були на державній службі, які зараз перебувають в міжнародному і державному розшуку, і зараз переховуються за кордоном. Тобто цей закон не може нашкодити звичайній людині», – заявив Вінник.
Я навіть не зустрічався із генеральним прокурором Латвії – Касько
Касько в коментарі Радіо Свобода повідомив, що не зустрічався із генеральним прокурором Латвії.
«В ГПУ всі зустрічі протоколюються. Я не бачив латвійського прокурора. Якщо з ним і зустрічався хтось з Генеральної прокуратури, то Віктор Шокін. А в мене ані з Шокіним, ані з його заступником Юрієм Столярчуком після «діамантових прокурорів» спілкування не було, з липня 2015 року вони мене переслідували, вся робота була паралізована», – розповів екс-заступник генерального прокурора.
Він також нагадав, що представники «Народного фронту», зокрема народний депутат Тетяна Чорновол, вже намагалися «повісити» на нього нібито закриття кримінальної справи проти Курченка в Латвії. Втім справа так і не була закрита.
Як розповіла в ефірі виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дар’я Каленюк, правоохоронцям, перш за все, прокуратурі, треба збирати докази злочинності походження активів, а не запускати механізм спецконфіскації.
«Якщо правоохоронці не зібрали доказів злочинності майна, а влада конфіскує майно просто тому, що нам так захотілося, це буде копія судів-«трійок», як в радянські часи. Ми не можемо захоплювати активи лише тому, що ми знаємо, що Курченко чи Арбузов були погані. Тому ми нікуди не дінемось від того, що докази злочинності майна збиратимуть правоохоронні органи, і в першу чергу – прокуратура. А стосовно справ Януковича і його соратників – Генеральна прокуратура», – заявила Каленюк.
За її інформацією, кошти в Латвії заарештували лише завдяки санкціям Євросоюзу, який дав рік-два на збір доказів щодо злочинності тих активів. Втім зараз, на думку Каленюк, системна робота з повернення коштів не ведеться. Замість цього суспільний запит хочуть задовольнити законом про спецконфіскації, який дозволить Генпрокуратурі і далі не збирати докази.