Україна не задоволена виборами в Криму, Росія – забороною голосувати в дипустановах

Голова ЦВК Росії Елла Панфілова заявила, що сподівається на зміни в позиції офіційного Києва, який заборонив голосування в російських дипломатичних установах в Україні на виборах до Державної думи 18 вересня. Україна пішла на цей крок, протестуючи проти організації виборів в окупованому Криму, жителів якого вперше зобов’язують брати участь в російських парламентських виборах.

Україна не задоволена виборами в Криму, Росія – забороною голосувати в дипустановах

Міністерство закордонних справ України заявило про неможливість голосування на виборах до Держдуми в приміщеннях дипломатичних і консульських служб Росії на території України, пояснюючи це тим, що Москва порушує міжнародне право у зв’язку з проведенням виборів на окупованих територіях України.

Директор Департаменту політики та комунікації МЗС Олексій Макеєв заявив, що наміри Росії провести голосування в Криму і Севастополі є порушенням Москвою міжнародних зобов’язань. «У зв’язку з цим, проведення Росією виборів у приміщеннях дипломатичних і консульських служб РФ є неможливим», – наголосив Макеєв.

Голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова заявила, що проведення російських виборів на території посольств і консульств Росії не належить до компетенції України. За її словами, Україна має лише гарантувати безпеку громадян РФ, які прийдуть на вибори.

«Маю надію, що українська влада змінить свою позицію, оскільки ця ситуація може вдарити бумерангом і по самій Україні найнесподіванішим способом…Про всяк випадок ми організували також дільниці для голосування в прикордонних з Україною країнах, за їхньої згоди», – цитують Памфілову російські інформаційні агентства.

Минулого тижня Верховна Рада України звернулася до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей і міжнародних організацій із закликом не визнавати вибори в Держдуму РФ на території Криму і Севастополя, які призначені на 18 вересня.

Близько 80 тисяч громадян Російської Федерації зазвичай голосують у посольстві в Києві, а також в консульствах у Львові, Одесі та Харкові.
Але після анексії та окупації Криму два з половиною роки тому кримчан – багатьом з яких було нав’язано російські паспорти – нині вперше зобов’язують брати участь в парламентських виборах до російської Думи.

«Я переконаний, що Україна насправді мала наполягати на нелегітимності виборів до Держдуми в цілому на території всієї Росії. По-перше, наявне порушення норм міжнародного права – насамперед Женевської конвенції 1949 року, яка прямо забороняє країнам-окупантам примушувати населення окупованих територій до виборів на відповідній території», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода український політолог Тарас Березовець.

«І по-друге, згідно з російським законодавством, Крим буде обирати чотирьох депутатів-мажоритарників, а також братиме участь в партійних виборах, і 225 депутатів Думи будуть обрані за партійними списками, в тому числі й голосами кримських виборців, що знову ж таки спотворює результати. І таким чином можна говорити, що більшість Державної думи буде нелегітимною», – додає Березовець.

Відтак Київ, не змирившись із силовою анексією Кримського півострова Росією, заборонив голосування 18 вересня в дипломатичних установах Росії на території материкової України.

«В України є свої правові підстави, бо з її точки зору, з точки зору її законів, Крим – це територія, яка несправедливо анексована, і, відповідно, голоси, отримані будь-якою партією звідти, є незаконними. Відповідно, є претензії щодо легітимності складу Державної думи», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода російський політолог Дмитро Орєшкін.

«Проблема в тім, що Україна зі свого боку теж відповідає вельми сумнівним, з точки зору міжнародних законів, кроком – забороняючи чи не даючи можливості громадянам іншої країни проголосувати. У них, згідно з міжнародним правом, має бути можливість проголосувати на території консульства. Україна їх такого права позбавляє. Так що тут обидві сторони достойні одна одної», – зауважує Орєшкін.

Український політичний експерт Тарас Березовець вважає правильними дії Києва, але наголошує, що переважна більшість громадян Росії та території України голосували б не за російську партію влади, а за демократичну опозицію. Відтак, рішення офіційного Києва послабляє російських демократів, які свого часу попросили дозволу в Києва вести передвиборчу кампанію в Криму – і не отримавши такого дозволу фактично не вели виборчої агітації на анексованому півострові.

«Традиційно їхня явка (громадян Росії) не дуже висока на території України. Але, думаю, більшість з тих людей голосувала б не за партію влади, не за «Єдину Росію», а голосували б за «Яблоко», за ПАРНАС. І тому опозиційні партії не дорахуються тисяч голосів», – каже Березовець.

«Цей крок, мені здається, не зовсім правильний, але з іншого боку, це симетричний крок, з боку українського МЗС – це крок протесту, бо примушують українських громадян в окупованому Криму голосувати за Державну думу. Цей крок болісний для Росії, такого ніколи не було в її сучасній історії, щоб на території якоїсь держави забороняли голосувати в консульських установах. Але це важко виконати, бо якщо російські громадяни підуть в консульства, то фізично їм ніхто не буде перешкоджати чи блокувати їхню участь. Тому практично виконати таке рішення буде майже нереально», – пояснює політолог.

На його думку, стратегією України могло б стати обрання до українського парламенту депутатів-мажоритарників від Криму – а таких від Криму та Севастополя у Верховній Раді України було загалом 12 (десять – від Криму, два – від Севастополя), голосами переселенців на материковій частині України – таких людей, за словами експерта, понад 50 тисяч.
«І таким чином ми могли б сказати: ті депутати від Криму в Держдумі нелегітимні, бо справжні депутати від Криму – ось, присутні в українському парламенті», – каже Тарас Березовець.