Соціальна підтримка переселенців стимулює люмпенізацію? (Огляд преси)

Газета «День» інформує, що фінансування витрат на утримання переселенців після анексії Криму та початку війни на Донбасі коштувало українським платникам податків у період від 2014 до 2016 року майже 6 мільярдів гривень. А загальні соціальні виплати склали майже 55 мільярдів гривень. Сьогодні, після двох років війни, дописувач видання, парламентарій Віктор Романюк переконує, що такі значні вливання абсолютно не стимулюють людей до підприємництва і самозайнятості. Не сталося ні економічного зростання, ні соціалізації незаселених територій, а лише активний відтік найбільш активного прошарку населення за межі України з одночасною швидкою люмпенізацією тих, хто розраховує на підтримку держави. Відтак, обраний шлях мінімального державного протекціонізму, без створення стимулів до праці та підприємництва переселених громадян, не відповідає інтересам держави і суспільства, переконує дописувач «Дня».

«Газета по-українськи» стверджує, що на початку бойових дій на окупованій частині Донбасу найчастіше відбирали майно і захоплювали підприємства. Рекет удалося придушити. Але побільшало нападів, крадіжок і насильства, зазначає експерт видання. Окупований регіон повертається у лихі 1990-і.

Цього тижня у парламент повинен надійти проект держбюджету на 2017 рік, інформує газета «Сегодня». Як стверджують у Кабміні, пріоритет фінансування – це національна безпека і оборона, на яку планується виділити щонайменше 5% від ВВП. Тобто близько 129 мільярдів гривень. Однак ці гроші призначені абсолютно для всіх силових структур, включаючи армію, яка в умовах війни може отримати суму вдвічі меншу, ніж необхідно для її нормального функціонування, вважають експерти газети. Держава фінансує Збройні сили так, ніби країна, як і раніше, живе в умовах мирного часу, зазначає видання у статті «Скільки коштує армія».

Сьогодні активно просувається ідея створення в Україні Єдиної помiсної православної церкви, згідно з якою вона мусить об’єднати в собі усі гілки православ’я України. Однак, як стверджує газета «Україна молода», ідеєю намагається скористатись УПЦ (Московського патрiархату). Про те, чи буде Єдина помiсна православна церква справді українською, йдеться в публікації «Гібридна війна на церковному фронті».