Приватизація в Україні: ні собі, ні Заходу?

Одеський припортовий завод

Київ – Приватизація в Україні під загрозою зриву. Із запланованих у цьогорічному державному бюджеті 17 мільярдів гривень надходжень, з початку року від продажу підприємств отримано всього близько 60 мільйонів гривень. Приватизацію гальмує несприятливий інвестиційний клімат і корупційні схеми навколо дотування державних підприємств, а також бажання частини потенційних покупців «збити ціну» на найцікавіші об’єкти, стверджують експерти та частина представників великого бізнесу в Україні. Після невдалої спроби продати один з найдорожчих активів, Одеський припортовий завод, в уряді пропонують зосередитися на продажі держпідприємства «Укрспирт», яке може принести до бюджету більш ніж половину від очікуваних приватизаційних надходжень. Утім, деякі експерти наголошують, що такі великі активи слід реформувати і продавати частинами, щоб майбутній покупець зрештою не став власником монополії.

Надходження від приватизації за підсумками семи місяців 2016 року склали 58,76 мільйона гривень, це удвічі менше за аналогічний період 2015 року, йдеться у звіті Фонду державного майна України. До того ж, плановані надходження до бюджету 2016 року від приватизації – 17 мільярдів гривень. Головним об'єктом для приватизації цього року є 99,6-відсотковий пакет акцій Одеського припортового заводу, продаж якого могла би «закрити» більшу частину «приватизаційної» статті бюджету. Однак 26 липня конкурс з продажу держпакету акцій підприємства з початковою ціною в 13,175 мільярда гривень не відбувся через відсутність заявок від інвесторів. У фонді сподіваються на другу спробу продати завод у жовтні цього року. Ціну для другого конкурсу переглянуть, очікує голова ФДМ Ігор Білоус.

Кабінет Міністрів напередодні збільшив перелік об'єктів для приватизації, затверджений ще торік. Як зазначила перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів, уряд має запропонувати Фонду держмайна прискорити сам механізм передачі об'єктів на приватизацію, який зараз займає чотири-вісім місяців.

«Необхідно змінити нормативну базу, щоб одним рішенням уряду передати підприємства Фондові держмайна в тому стані, в якому вони є», – визнає Ковалів. Заступниця міністра наголошує, що приватизація є вигіднішою для країни, ніж пряме отримання прибутків від державних активів.

Зокрема, на приватизацію в 2016-2017 роках виставляють такі підприємства, як «Турбоатом», «Електроважмаш», «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», Державна продовольчо-зернова корпорація Україниі державну частку в ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ЗТМК).

Після розширення урядового переліку очікують приватизації у 2016-2017 роках загалом 330 компаній.

Між тим, Україна зможе виконати план надходжень від приватизації в разі продажу одного з великих активів, ДП «Укрспирт», до якого входить низка заводів у різних регіонах. За «Укрспирт» можна отримати від 200 до 400 мільйонів доларів, про це у своїй статті для DT.UA заявив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий.

«Одним із ключових пріоритетів, must be done для України і для мене як урядовця є приватизація державних підприємств», – написав Кутовий.

За його словами, до об'єктів, що підлягають приватизації, включено 86 держпідприємств, які належать до сфери управління міністерства. І серед них такі гіганти, як «Артемсіль» і «Укрспирт».

Заводи, які не зацікавлять інвесторів, будуть запропоновані виробникам альтернативного пального або як майданчики для іншого виробництва
Тарас Кутовий

«Законопроектом про особливості приватизації підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості передбачається, що заводи буде продано виробникам алкогольних напоїв, які п'ять років матимуть ексклюзивне право виробляти спирт. Заводи, які не зацікавлять інвесторів, будуть запропоновані виробникам альтернативного пального або як майданчики для іншого виробництва», – підсумував міністр.

Раніше глава Фонду державного майна Ігор Білоус заявив, що «Укрспирт» можна продати до кінця 2016 року. Цей актив має бути цікавим для інвесторів хоча б тому, що його чистий прибуток за 2015 рік склав 16 мільйонів гривень у порівнянні з 500-мільйонним збитком торік, а вже в першому кварталі цього року прибуток перевищив 40 мільйонів гривень.

Тарас Кутовий пояснив свою концепцію продажу корпорації.

«Ми встановимо загальний ліміт виробництва харчового спирту для країни. Після приватизації кожного заводу його потужності будуть відніматися із загального ліміту. Це змусить інвесторів конкурувати за найпотужніші заводи, підвищуючи ціну активу на аукціоні. Після того як ліміт буде вичерпано, потужності, які залишилися можна буде використовувати для виробництва біоетанолу або як виробничі майданчики, перепрофілювавши їх під інші виробництва», – сказав Кутовий.

Між тим на Рівненщині триває боротьба за два підрозділи «Укрспирту» (Шпанівський ЕЗХЕ і ДП «Зірненський спиртовий завод») між колишнім і новопризначеним керівництвом, яке хоче відновитися на посадах. Станіслав Речинський, головний редактор сайту «ОРД», який досліджував питання, стверджує, що спиртова галузь поділена між людьми, пов’язаними з главою держави та різними політичними силами. І розірвати цю «корупційну мережу» може лише прозора приватизація корпорації, визнає Речинський у розмові з Радіо Свобода.

Традиційно спиртова галузь – це був президентський, «царський» бізнес, але після Революції гідності – маємо його географічний розподіл. Західноукраїнські спиртові заводи були і залишаються під контролем осіб, пов’язаних з ВО «Свобода»
Станіслав Речинський

«Традиційно спиртова галузь – це був президентський, «царський» бізнес, але після Революції гідності – маємо його географічний розподіл. Західноукраїнські спиртові заводи були і залишаються під контролем осіб, пов’язаних з ВО «Свобода». Частину контролюють люди чинного президента (говорять про Ігоря Кононенка), та його попередника Віктора Януковича (ідеться про його колишнього «смотрящого» Юрія Іванющенка). Приватизація цих активів має відбутися саме для західних інвесторів, причому під контролем міжнародних експертів. Є підприємства-банкрути, але вони продовжують виробляти спирт. Розплутати цей клубок може лише приватизація», – визнає журналіст.

Тим часом економіст, колишній віце-прем’єр та екс-голова Фонду держмайна Володимир Лановий радить спершу «розплутати клубок» спиртової монополії. А вже тоді – приватизувати у вигляді окремих підприємств.

Приватизацію монополій треба заборонити на рівні закону. Спершу треба демонополізувати, а потім продавати підприємства, які є окремими майновими комплексами
Володимир Лановий

«Щодо «Укрспирту»: всіх покупців цікавлять монополії. Однак не можна продавати монополії, особливо штучно створені посадовцями, які хотіли контролювати цілу галузь, не виходячи з кабінету. Бо монополіст, зокрема, буде зацікавлений піднімати ціни на свою продукцію. Приватизацію монополій треба заборонити на рівні закону. Спершу треба демонополізувати, а потім продавати підприємства, які є окремими майновими комплексами», – радить аналітик.

Пекар: основна корупційна схема – створення штучних збитків у державних компаніях і компенсація їх з бюджету

В Україні найбільшим джерелом політичної корупції є держпідприємства, які штучно роблять збитковими. Щоб вийти з цього глухого кута, потрібно провести приватизацію із широкою інформаційною кампанією у світі й залученням західних інвесторів та тиском громадськості на владу, яка може виявити бажання продати ключові активи своїм людям, наголошує Валерій Пекар, український бізнесмен та віце-президент УСПП.

Якщо на стратегічні, оборонні компанії можна поставити ефективних керівників, то решту треба продавати. При чому на великі державні компанії зможе прийти лише системний західний інвестор
Валерій Пекар

«Через державні компанії розкрадаються бюджетні гроші та, зокрема, збагачуються каси конкретних партій. Приватизація – головна реформа, бо вибиває ґрунт з-під ніг олігархів. Тому вона й гальмується. У цій ситуації потрібен громадський тиск на політичних лідерів, – визнає бізнесмен. – Україна чомусь має десь у сто разів більше держпідприємств, ніж нараховується у розвинених країнах подібного розміру та з подібною кількістю населення. Якщо на стратегічні, оборонні компанії можна поставити ефективних керівників, то решту треба продавати. При чому на великі державні компанії зможе прийти лише системний західний інвестор. Не можна продавати стратегічні, оборонні підприємства, але «Укрспирт» таким не є».

На думку Валерія Пекаря, щоби приватизація була успішною, треба пропонувати до продажу не декілька, а майже всі державні підприємства. Бізнесмен та один з лідерів УСПП припускає, що західні інвестори не йдуть до України, бо здебільшого «вважають, що у державі немає масштабної приватизації і вона не планується». Відтак, за словами Пекаря, має відбутися потужна державна інформаційна компанія, орієнтована на потенційних покупців українських активів на Заході.

Державні компанії ділять на частини тоді, коли хочуть продати «своїм» – Новак

Техніка продажу державного майна та його динаміка залежать від того кому продавати; до прикладу, якщо «Укрспирт» хочуть розподілити між своїми фінансовими групами, то намагатимуться продавати окремими заводами, стверджує голова Комітету економістів України Андрій Новак. А якщо мова йде про залучення іноземної компанії, то їй набагато цікавіше купувати вже об’єднання підприємств, стверджує економіст.

Можуть просто не поділити сфери впливу між собою, і тоді приватизація «Укрспирту» може бути зірвана
Андрій Новак

«За три роки темпи приватизації не просто впали, а впали в десятки разів. Що ж до «Укрспирту» – є дуже велика спокуса ключових політиків (вони ж ключові бізнесмени), розділити це підприємство між собою.Цей процес розподілу може затягнутися. Можуть просто не поділити сфери впливу між собою, і тоді приватизація «Укрспирту» може бути зірвана, – припускає Новак. – Якщо ж метою є дійсно продати об’єкт іноземній компанії за найвищу ціну, то це інша ситуація. В держави має бути інтерес продати за максимальну ціну. Оці дилеми кому продати і за якою ціною і є гальмом нормальної приватизації».

Економіст, колишній віце-прем’єр та екс-голова ФДМ Володимир Лановий, зі свого боку, виділяє дві можливі причини фактичного призупинення приватизації в Україні.

«Можливо, орієнтація була на купівлю об’єктів конкретними потенційними інвесторами. Такі домовленості є звичними в Україні. Бо ми бачимо, що не було масованої інформаційної кампанії для Заходу, не було «роуд-шоу», отже таки може мати місце орієнтація на українських покупців. А вони нині грають на зниження ціни.Українське законодавство передбачає зниження ціни підприємства в разі відсутності покупців під час перших торгів. Друга причина: можливо, просто вибрали невдалий час, коли немає охочих», – припускає Лановий. Він не виключає, що обидва чинники можуть діяти одночасно.

Зі свого боку, Андрій Новак вважає «поганий час» та бойові дії на сході держави відмовками української влади, на які можна списати майже все. Він наголошує, що західні топ-менеджери навмисне вишукують кризові держави. Які мають вигідні об’єкти для інвестицій, щоби купити їх дешево. Звісно, за умови дотримання елементарних умов для ведення бізнесу. Адже криза мине, а вигідне придбання залишиться – підсумовує економіст.

Радіо Свобода готове надати змогу висловитися щодо перебігу приватизації в Україні усім згаданим у матеріалі компаніям, політичним силам чи особам.