В Україні запустили комунікаційну платформу для борців з корупцією

Київ – 80% українців вважають, що стан корупції в Україні збільшився з часів Євромайдану, а 67% впевнені, що хабарництво міцно укорінилося в культурі країни. Ще 85% українських громадян занепокоєні «кумівством». Такі дані оприлюднила Національна рада реформ. Там же повідомляють: незважаючи на загальну негативну динаміку у сприйнятті корупції, громадяни готові їй протидіяти. Для того, щоб українці могли розібратися у своїх правах, зрозуміли, в які відомства треба заявляти про факти вимагання хабаря, знали, де шукати потрібну інформацію, Міністерство юстиції запустило платформу «Декорупція».

За словами ініціаторів проекту, серед яких Національна рада реформ, національні антикорупційні органи, міжнародні громадські організації, а також «Transparency International Україна», платформа має полегшити комунікацію між владою, представниками бізнесу, засобами масової інформації, активними громадянами, а також громадськими та міжнародними організаціями.

За словами першого заступника міністра юстиції Наталії Севостьянової, одна з найбільших проблем реформ, які сьогодні відбуваються в Україні, – це відсутність коректної комунікації поміж різними відомствами. Новостворена платформа покликана вирішити й цю проблему, кажуть ініціатори. А в довгостроковій перспективі вона сприятиме підвищенню обізнаності суспільства щодо боротьби з корупцією. У Міністерстві юстиції також сподіваються, що це стане важливим інструментом у вихованні нульової толерантності до корупції.

Дуже мало інформації, особливо в регіонах про те, як можна долучитися до подолання корупції
Ярослав Юрчишин

Найближчими цілями платформи вбачають у збиранні та поширенні інформації.

«Зібрати наявну інформацію про антикорупційні органи й механізми, які є, подивитися, де суспільству не вистачає інформації й заповнити цю прогалину. Дуже мало інформації, особливо в регіонах про те, як можна долучитися до подолання корупції. Це, наприклад, механізми захисту людей, які свідчать про корупцію та інше», – каже член правління «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин.

«У коміксі герої можуть реально боротися з корупцією» – автор коміксу «Хроніки Аптауну»

​Шоу «Хто хоче стати корупціонером?» та скетч «Депутати-корупціонери на засіданні Верховної Ради» вже лунають на кількох національних радіостанціях. Один із інструментів, які використовує новостворена платформа у боротьбі з хабарництвом, – нестандартний підхід до висвітлення цієї теми в рамках проекту «Корупція має бути помічена».

Окрім аудіороликів, в рамках проекту випустили зовнішню рекламу та спецвипуск антикорупційного коміксу «Хроніки Аптауну».

В ньому герої «Незламний», «Чистильник», «Завуч» та інші протидіють корупції у містечку Аптаун. Вони полюють на клерків та перевертнів й прагнуть знищити хабарництво. Їх разом із міжнародною командою створив українець Михайло Піменов.

Кожен з персонажів прийшов до ідеї боротьби з корупцією. У нас є випуски, присвячені самій історії, як команда небайдужих людей протидіє корупції
Михайло Піменов

«Ідея в тому, що зібралась група людей, які не погоджуються зі статусом-кво на сьогодні, у місті Аптаун. Кожен з персонажів прийшов до ідеї боротьби з корупцією, в кожного – своя історія. У нас є випуски, присвячені самій історії, як команда небайдужих людей протидіє корупції, а також є спецвипуски, присвячені кожному з героїв», – каже автор проекту Михайло Піменов. Він також додає: у коміксі ти можеш «випустити пару» й боротися з корупцією по-справжньому.

Наші герої можуть реально боротися з корупцією й досягати певних результатів. Ми намагаємося змінити свідомість
Михайло Піменов

«У коміксі ти можеш все, тому наші герої можуть реально боротися з корупцією й досягати певних результатів. Ми даємо не тільки повідомлення, що от, відбувається боротьба. Ми намагаємося змінити свідомість. Це наша спроба, спроба державних органів, міжнародних організацій, вона у сукупності може принести результати», – каже він.

Серед інших способів залучення людей до боротьби із хабарництвом, у «Transparency International Україна» планують створювати спеціальні курси для молодіжних організацій, таких, як «Пласт», «Спілка української молоді» та інші.