Два роки тому на петербурзьку «фабрику тролів» на вулиці Савушкіна, 55, прийшла за оголошенням молода дівчина Ольга Мальцева. Пропрацювавши у відділі блогів платним коментатором трохи більше ніж рік, восени 2015 року вона дізналася, що вагітна. Мальцева звернулася до начальства з проханням надати їй декретну відпустку, але у відповідь отримала категоричну відмову і погрози. Зараз вона чекає на суд, який повинен розглянути її позов до компанії «Інтернет-дослідження» – саме вона ховається за тисячами проплачених прокремлівських постів і коментарів в інтернеті.
Про те, що саме ця фірма організовує роботу платних провладних блогерів і коментаторів (їх називають ще «ольгинськими» – за місцем першої прописки фірми), стало відомо більше ніж рік тому, після одкровень іншої працівниці компанії Людмили Савчук.
Людмила Савчук
Однак між історіями Савчук і Мальцевої є важлива відмінність: перша стверджувала, що спеціально проникла на «фабрику тролів», щоб розповісти всьому світу правду про неї. Мальцева прийшла на вулицю Савушкина лише з наміром заробити. У результаті їй довелося в буквальному сенсі втекти з офісу, розкидаючи по дорозі охоронців, які перегороджували шлях. Про те, що було між цими двома моментами в її житті і про погрози на свою адресу з боку керівництва ТОВ «Інтернет-дослідження», Мальцева розповіла Радіо Свобода.
– У серпні 2014 роки я шукала собі нову роботу, адже пішла зі старої, і натрапила в інтернеті на оголошення. Якраз в той момент я почала писати, і подумала, що мені буде цікаво розвиватися в цій сфері. Але я тоді не знала, що це за контора і чим займається. Відгукнулася. Мені передзвонили і запросили на співбесіду. Спочатку зі мною поговорила жінка, як я розумію, з відділу кадрів, напевно. Вона дала мені завдання, яке я виконувала години чотири. Там багато було людей. Після цього мені сказали, що зателефонують. Через кілька днів передзвонили і запросили на співбесіду до директора. Пройшла співбесіду і наступного дня вийшла на роботу.
– Які запитання ставилися на співбесіді? Які запитання ставив директор?
– Запитав про те, чим займалася раніше, ким працювала, чому прийшла сюди. Поставили кілька запитань про те, що я думаю про політику, але я про це нічого не знала. Тому відповіла коротко. Запитав, чому вирішила писати. Я, коли приходила на співбесіду, хворіла і написала погано, і мене хотіли відправити спочатку в коментатори. Але опісля він, коли подивився мій блог, вирішив зробити мене блогером, тому що я добре пишу.
– В якому відділі Ви опинилися?
– У відділі блогів. Писали по 12 постів на день. Спочатку було по десять, а потім стало по 12, на політичні теми, і коментарі різні. Коментарі були як на соціальні, так і на політичні теми. Будь-які можна було писати. Писали в ЖЖ. Це було поширення в ЗМІ інформації в певному ракурсі. В якому було потрібно. Поширення певної думки про політичну обстановку в країні і в Україні.
– Там існує спеціальний відділ, який працює тільки на Україну?
У всіх відділах розглядається і українська історія, і Росія, і Сирія. Але більше все ж було про Україну
– Там у всіх відділах розглядається і українська історія, і Росія, і Сирія. На той момент, напевно, України було все-таки більше за обсягом, але в якийсь період, коли в Сирії загострювалася обстановка, дуже багато було Сирії. Але більше все ж було про Україну.
– Чи не було відділу, співробітники якого б писали арабською мовою?
– Такого немає, не знаю. Може, і був, але я не в курсі.
– А був відділ, співробітники якого писали на Європу або США англійською?
– Щось було. Хтось писав англійською. Але точно я подробиць не знаю, адже нам про це не розповідали. Працюєш і працюєш. А решта – не твоя справа. Ми в основному спілкувалися з хлопцями тільки зі свого відділу.
– З тієї інформації, яка витікає з фабрики тролів, видно, що умови роботи там досить жорсткі. Людей штрафують, виносять догани. В яких умовах Ви працювали?
– Спочатку було нормально, колектив був дружний. Ніяких строгих правил не було. Уже після ситуації з Людою Савчук стало жорсткіше, всіх моніторили, був введений жорсткий контроль, аж до того, що кожен поверх закрили. Якщо ти працюєш на третьому поверсі, а я працювала на третьому, то на інший поверх ти ніяк не можеш зайти. Всі соцмережі моніторились, все, що ти викладаєш, твоє листування, можливо, навіть, прослуховувалися телефонні розмови. Я не впевнена, але мені говорили, що це – так.
– Ви сфотографували свій IP комп'ютера, на якому працювали, і з'ясувалося, що саме з цього IP – 109.167.231.85, за даними сайту «Фонтанка.ру», проводилися зміни на сайті whoiswhos.me, де публікували дані членів опозиції, яких в подальшому били і машини яких підпалювали. Як повідомляє «Фонтанка», на цьому сайті акумулювалися дані про блогерів, які допускали критичні відгуки стосовно влади. База даних обширна, «картки» деяких персоналій рясніють такими подробицями, як скан паспорта або номер ІПН. Після галасу в ЗМІ сайт припинив працювати. Ви щось знали про це?
Я вирішила сфотографувати IP про всяк випадок. Виявилося, що це допомогло журналістам знайти зв'язок між «фабрикою тролів» і нападами на опозиціонерів
– Цього я взагалі не знала. Я просто сфотографувала IP для суду, для доказів. Член адвокатської «Команди 29» Дарина Сухих мені сказала, що треба зібрати будь-який матеріал, як можна більше, щоб довести, що я працювала в цій організації. І я вирішила сфотографувати IP про всяк випадок. Виявилося, що це допомогло журналістам знайти зв'язок між «фабрикою тролів» і нападами на опозиціонерів (розслідувачі пов'язують напади із ім'ям «кухаря Путіна» Євгенія Пригожина, який, за непідтвердженою інформацією, фінансує і «фабрику тролів», – ред.).
– Як відреагувало начальство, коли Ви звернулися до нього з проханням про надання Вам декретної відпустки в зв'язку з вагітністю?
– Коли я дізналася, що при надії, я пішла до керівництва дізнатися з приводу декрету, як належить за законом. Мені сказали, що у нас в конторі на офіційне працевлаштування – черга, що в неї так просто не втиснутися, і взагалі нічого не виплачують. Порадили звільнятися, якщо не подобається. Після цього, коли підійшов термін йти в декрет, я пішла знову розмовляти. Мені, в принципі, сказали те ж саме і стали тиснути, щоб я звільнялася. Я сказала, що звільнятися не буду, прийду за зарплатою, а потім вже звільнюся. Потім мені подзвонили раніше дня зарплати, здається, сьомого березня, і повідомили про те, що видається зарплата. Я зрозуміла, що тут щось не так. Звичайно, гроші були потрібні, і ми поїхали разом з чоловіком – мені було страшно (їхати одній) на тридцятому тижні вагітності. Хто зна, на що ці люди здатні? Ми приїхали туди. Там сиділо багато людей з персоналу. Мене почали запрошувати підписувати якісь документи. Я стала здогадуватися, що тут щось не так. Запитала, який документ? Мені відповіли, що на звільнення. Я сказала, що спочатку повинна отримати зарплату, а потім підпишу документ. Мене посадили за стіл, видали гроші. Я їх взяла і пішла. За мною побігли. Я зрозуміла, що потрібно терміново тікати. Побігла з третього на перший поверх. Вони кричали: «Ловіть цю дівчину!»
Якийсь хлопець намагався мене зловити, я його відштовхнула, він впав, а я побігла далі. На першому поверсі вже стовпилися охоронці. Не знаю, що вони зі мною хотіли зробити. Вони кричали: «Віддайте гроші!». Підійшов мій чоловік, звісно, він сказав, щоб мене не чіпали. Потім вийшов чоловік з першого поверху, ніби як начальник охорони, не пам'ятаю, як його звуть, відвів нас в кімнату, поговорив недовго, питав, навіщо я знімала відео в цій організації. Але у нього доказів того, що це зробила я, не було. Там, де я знімала, камер не було. А через півгодини він нас відпустив. Так я, нічого не підписуючи, пішла.
Відео, яке Ольга Мальцева зняла на «фабриці тролів»:
– Вас справді хотіли перевіряти на поліграфі, детекторі брехні?
– Та було діло. У передостанній день, коли я працювала, мене, як і всіх, запитували: «Хто не проходив бесіду на поліграфі?». Я сиділа і мовчала. Начальник мене намагається відправити на бесіду. Я йому відповідаю, що мені не можна проходити бесіду на детекторі брехні, адже вагітним за медичними показаннями це робити заборонено. Тоді він мені каже, щоб я принесла довідку від лікаря. Як же! Я просто дізнавалася, що у всіх нормальних організаціях, які займаються такою перевіркою, є певні обмеження: не можна проходити поліграф вагітним, людям з психічними відхиленнями і тим, хто схильний до таких психічних захворювань. Оскільки я була вагітною, то мені по закону поліграф був протипоказаний.
– Всі працівники фабрики тролів проходять перевірку на детекторі брехні?
– Так, там всі проходять через цю штуку. Наскільки я знаю, там після ситуації зі мною всіх ще раз «проганяли» через поліграф. Когось навіть звільнили, як мені повідомили. А всім, з ким я спілкувалася на роботі, заборонили зі мною спілкуватися. З того моменту мені більше ніхто не писав. Я намагалася писати сама, але мені не відповідали. Ну і добре. Справа їхня, в принципі.
– Ваш чоловік записав телефонну розмову з Вашим колишнім начальником, Олегом Васильєвим, який погрожував Вам неприємностями, якщо Ви не замовкнете.
– Так, була розмова. Він дзвонив 8 березня. Пропонував нам грошей за мовчання, щоб ми нічого не викладали в інтернет. Вони вигадали, що з мене нібито збираються зробити запеклого опозиціонера, що я – дурна, що я на це повелася, а навіщо мені це треба. У вас буде, мовляв, сім'я, а навіщо вам цей галас? Адже буде купа журналістів, які будуть про це писати всілякі дурниці. Давайте по-хорошому домовимося. Загалом, все, на що вистачило їхньої фантазії. Пригрозив, що нас будуть переслідувати всякі активісти.
«Журналісти, вони такі с*ки, все викинуть в інтернет!», – фрагмент запису телефонної розмови чоловіка Ольги Мальцевої Сергія з її колишнім начальником, керівником відділу блогів «фабрики тролів» Олегом Васильєвим:
«Розумієте, дорога Люда Савчук стала героїнею, її підхопили журналісти, її там розкрутили, вона катається в Брюссель або ще кудись і так далі. І йде така піар як би особистість, медійна особистість, все розвивається. Чому так сталося? Тому що вона відразу почала ліпити легенду про те, що вона така героїчна шпигунка, все розрахувала і проникла до проклятих негідників на роботу. Ну, ось, дивіться, якщо така ситуація виникне з Олею, то це вже не прокотить. Адже Оля працювала роки два, якщо я не помиляюся, і весь цей час, що вона працювала, вона хвалила проклятих негідників, кривавий режим підтримувала, прошу вибачення, але постила у себе на стіні «ВКонтакте» картинки про те, який хороший кривавий диктатор і негідник Путін, який він прекрасний, лаяла всіх товаришів «хохлів», які з тієї сторони, і всім цим вона займалася досить давно. Тепер дивіться: починають з неї ці чудові доброзичливці ліпили, так би мовити, піар-особистість. і що тоді посиплеться на Олю в інтернеті? Те, що вона два роки працювала, а потім їй не пішли назустріч, бачте, і вона образилася.
І ці журналісти, вони ж такі с*ки! Вибачте, буду називати речі своїми іменами. Вони ж все викинуть в інтернет, ви зрозумійте, що вона писала і навіть що не писала. А ну як це трапиться на очі якимось недобросовісним, скажімо так, нехорошим товаришам зовсім, які дуже погані і які по той бік кордону знаходяться, які знаходяться в Україні? Тут реакція може бути різна. У мене ось один співробітник з охороною ходить, наприклад. А вже Олю ми, на жаль, забезпечити охорону, самі розумієте, не зможемо. Так що, коли це все стане надбанням гласності, а я так розумію, що дорога Люда Савчук розкручує на це вас, тут ви прорахуйте всі варіанти. Я в жодному разі, скажімо так, не погрожую, а просто хочу, щоб ви всі варіанти прорахували».
Зараз Ольга Мальцева чекає повістки в суд Невського району Санкт-Петербурга. Її підтримує «Команда 29», на чолі якої – відомий адвокат Іван Павлов. Це вже другий судовий процес, в якому обвинуваченої стороною є «фабрика тролів» – ТОВ «Інтернет-дослідження». Перший процес, в якому обвинувачем виступала колишня співробітниця «фабрики тролів» Людмила Савчук, «Інтернет-дослідження» вже програли. Правда, Савчук вимагала (і отримала) від «фабрики тролів» лише символічну компенсацію в 1 рубль. Сума позову з боку Ольги Мальцевої – понад 300 тисяч рублів: сюди включена вимога документального оформлення трудових відносин, виплата допомоги щодо вагітності та пологів, допомоги у зв'язку з доглядом за дитиною до досягнення нею віку 1,5 року. Також в позов включено вимогу компенсації заподіяної Ользі моральної шкоди в розмірі 50 тисяч рублів.
Карикатура російського художника Сергій Йолкіна
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода