Перший день Верховної Ради: Порошенко, агресія Росії та Чаус у Криму

Президент України Петро Порошенко під час виступу у Верховній Раді. Київ, 6 вересня 2016 року

Перший робочий день Верховної Ради після літніх канікул видався насиченим. Президент Петро Порошенко з трибуни звернувся до парламентарів та українців. А після цього депутати запланували розглянути ще близько 30 законопроектів. Найрезонанснішою стала згода зняти недоторканність та арештувати суддю-втікача Миколу Чауса, який, щоправда, вже втік до Криму.

​«Верховна Рада – це парламент воюючої країни», – наголосив спікер Андрій Парубій, відкриваючи п’яту сесію.

Обламавши зуби об наших воїнів, ворог сьогодні поставив головну мету – внутрішня дестабілізація, блокування роботи органів влади
Андрій Парубій

«Обламавши зуби об наших кіборгів, об наших воїнів, ворог сьогодні поставив головну мету – внутрішня дестабілізація, розхитування ситуації всередині країни, блокування роботи органів влади, у тому числі українського парламенту. Головна мета – кинути країну у хаос безвладдя, колотнечу перевиборів», – сказав Парубій.

Він зауважив, що ця осінь буде присвячена формуванню бюджету на 2017 рік. Головним пріоритетом кошторису стане оборона держави. Утім, і про соціальний захист населення не забудуть, додав голова Верховної Ради у своєму короткому виступі.

Your browser doesn’t support HTML5

Як депутати присягу зачитували (відео)


Президент Петро Порошенко звертався до парламентарів та українців із трибуни парламенту майже годину. Він торкнувся чи не всіх галузей: від модернізації армії до стипендій студентам.

Українська армія та агресія Росії

Ризик повномасштабної війни залишається, а Україні потрібен мир, безпека і реформи, сказав Порошенко. Тому Збройні сили (які вже на 75% – контрактні) та дипломатія – чи не єдина запорука того, що українці будуть у безпеці. На армію і надалі витрачатимуть 3% ВВП: це менше, ніж мало би бути, проте втричі більше, ніж виділяла Україна до війни.

У складі угруповання російсько-терористичних військ на Донбасі – майже 38,5 тисячі осіб
Петро Порошенко

«У складі угруповання російсько-терористичних військ на Донбасі – майже 38,5 тисячі осіб, понад 600 танків і 1250 бойових бронемашин, 750 одиниць артилерійських систем, понад 300 реактивних систем залпового вогню», – заявив Порошенко.

І якби влада в Україні завжди приділяла таку увагу своїм Збройним силам, як це робиться зараз, то так звані «зелені чоловічки» не прийшли би до Криму, сказав Порошенко.

Your browser doesn’t support HTML5

Звернення президента Порошенка щодо армії та НАТО


«Два роки тому її майже не було, а тепер є, та ще й яка! Звичайно, вона не розкошує, але морально й матеріально вмотивована. Так, поки що без різносолів, але нагодована; так, не от кутюр, але вдягнена в сучасну форму. Хай не за останнім трендом військово-технічної моди, але озброєна й підготовлена до захисту країни», – сказав Порошенко про українську армію.

Минулого року вона прийняла на озброєння 20 нових видів зброї – на це працюють понад 100 приватних підприємств. Отримує Київ допомогу від міжнародних партнерів: в Україну постачається військове обладнання з понад 60 країн світу. Міжнародні партнери вже передали бронетехніку, безпілотні апарати, засоби спостереження та засоби зв’язку, радіолокаційні станції контрбатарейної боротьби.

Донбас та Крим

Крим – український, а дискусійного «особливого статусу для Донбасу» не буде, запевнив Петро Порошенко. Він додав, що продовжить боротися за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року.

Зрештою, президент повторив свою тезу про те, що немає альтернативи «норманському формату» та переговорам за участю Росії, та додав, що є багато українських політиків, які проти цього, адже «насправді, не хочуть припинення конфлікту».

Your browser doesn’t support HTML5

Україна і надалі потребує підтримки світу – Порошенко (відео)

«А, виявляється, не всі тут того хочуть: бо вони там інакші, бо вони якось не так голосуватимуть, бо виберуть не тих і не нас; бо тягнутимуть на Схід, а нам – на Захід. Ну, звичайно, що вголос того ніхто не артикулює, але ж лукавство читається поміж рядків. Для мене, я хочу на цьому окремо наголосити, така філософія неприйнятна, і скажу її апологетам так само коротко: по-вашому теж не буде!» – сказав Порошенко.

Стратегічною метою України є вступ до НАТО, наголосив президент.

Економіка та реформи

В Україні почалось справжнє полювання на корупціонерів, проте населення України не бачить цього процесу.

«По-перше, тому що це системна робота, яка тільки почалася. А по-друге, тому що у нас боротьба з корупцією поки працює як спортивна рибалка: зловили, показали, відпустили. А ключовим словом має бути посадили», – пояснив Порошенко.

Також додав, що українці скептичні через падіння рівня життя. Україна втратила щонайменше 15 мільярдів доларів через закриття російського ринку, проте вже активно «перекриває» його західними.

«Частка Росії в українському експорті становить тепер 9% з тенденцією до подальшого падіння. Тих, хто полюбляє спекулювати на тему «поки війна, хтось заробляє на торгівлі з Росією», має зацікавити фінальна цифра: за останні роки обсяги нашого експорту до Російської Федерації впали в п’ять разів», – зауважив Порошенко.

Також відзначив кроки в дерегуляції, ІТ-секторі, привабленні інвестицій. Порошенко додав, що виступає проти скасування стипендій та державного замовлення на магістерські програми.

Українцям варто єднатись та «хоча б на мить варто забути, хто правий, хто лівий; хто ліберал, хто консерватор», зауважив президент.

Тимошенко: Чим гірше в державі – тим довші промови

Мені сподобалось те, що підняли знову питання Криму
Борислав Береза

Депутати неоднозначно відреагували на виступ Петра Порошенка. Зокрема, позафракційний депутат Борислав Береза схвально назвав її «дуже войовничою».

«Мені сподобалось те, що підняли знову питання Криму. Те, що сказали, що жодного «особливого статусу» для Донбасу не буде», – сказав Береза.

А лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак зауважив, що «кожен почув те, що хотів почути».

«Я почув те, що перше завдання у нашій державі – підвищення обороноздатності», – сказав він.

Your browser doesn’t support HTML5

Реакція депутатів на виступ президента Порошенка в Раді

Критично поставилась до годинного виступу Петра Порошенка лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Я згадала радянські часи, коли, чим гірша була соціально-економічна ситуація в СРСР – тим довші були промови. Або ми управляємо країною, або довгі і пусті промови», – заявила вона з трибуни Верховної Ради.

Виступ президента Петра Порошенка у Верховній Раді був далеким від реальності, вважає народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Мустафа Найєм.

«Це прекрасна промова. Вона була чудово артикульована, прекрасно виконана, але, мені здається, вона мало стосується реальності. З огляду на те, що ми пережили цього літа (електронна декларація, війна НАБУ з ГПУ, Онищенко, який втік, Чаус, якого зловили), що робилося з країною, реакція президента на це була не зовсім адекватною», – додав політик.

Порошенко хотів привернути увагу до позитивних речей – Палій

Порошенко спробував задати вектор та привернути увагу українців до тих позитивних речей, які відбуваються в країні, вважає політолог та історик Олександр Палій.

Олександр Палій

У нас багато людей, навіть коли все добре – кажуть, що все погано
Олександр Палій

«Тому що у нас багато людей, навіть коли все добре – кажуть, що все погано. Така слов’янська особливість. Це не лише у нас, а і у Польщі, Чехії, Болгарії, і в Сербії. Вони завжди «прибідняються». Він намагається тенденцію зламати», – каже експерт.

Заклик Петра Порошенка єднатись та не ділитись на правих та лівих, вважає експерт, був направлений не стільки на парламент, як на народ. До парламентських виборів залишається ще кілька років і за той час рейтинги ще можуть перетасуватись, тож навряд чи президент у виступі фокусувався би на внутрішній політичній кухні Верховної Ради, вважає він.

А слова Порошенка про те, що українській дипломатії стає все складніше працювати на міжнародній арені через посилення правих та проросійських сил, на думку Палія, навряд чи зачепить Захід.

«Адекватна оцінка реальності, вони все це прекрасно знають. Вибори ключові будуть у Франції, Німеччині і, насамперед, у Сполучених Штатах», – резюмує експерт.

Рішення про зняття недоторканності та арешт Чауса, який уже в Криму

Коли Петро Порошенко покинув сесійну залу, Рада дала згоду на затримання i арешт судді Миколи Чауса. Цього рішення від парламенту чекали ще 9 серпня, коли Чауса зловили на «хабарі у скляній банці». Проте на канікулах Верховна Рада не зібралась, тому що, як зауважив на погоджувальній раді Андрій Парубій, «правоохоронці мали знати розклад роботи парламенту».

Як наслідок, зараз Чаус, швидше за все, вже засмагає у Криму та не поспішає за ґрати. Антикорупційний прокурор Назар Холодницький у кулуарах підтвердив, що за його даними Чаус перебуває на анексованому Росією півострові і зараз є недоступним для українських правоохоронців.

Your browser doesn’t support HTML5

Рада дала згоду на затримання i арешт судді Чауса (відео)

«Зараз ми встановлюємо і перевіряємо ці дані. Дуже цікава парадоксальна ситуація, бо Крим – це Україна, і формально ми не можемо його оголосити у міжнародний розшук, якщо підтвердиться, що він у Криму. І якщо ми таке робитимемо, то формально визнаємо юрисдикцію агресора на території нашої країни. І тепер треба шукати шляхи вирішення», – сказав Холодницький.

Спійманий на хабарі 150 тисяч доларів суддя Дніпровського районного суду Києва Микола Чаус буде останнім корумпованим суддею, хто втік від правосуддя, заявив депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко.

Політична карикатура Олексія Кустовського