Головне – не форма, а зміст освіти. Реформована «нова школа» має дати такі знання дитині, які можна використовувати у повсякденному житті в ХХІ столітті, переконує голова громадського об’єднання «Батьківський контроль», радник Міністра освіти України Оксана Макаренко. Діти вчать математику, однак не можуть вирахувати скільки потрібно рулонів шпалер для кімнати, наводить приклад експерт. Шкільна реформа, на її переконання, має викорінити застарілий радянський принцип викладання і максимально відповідати сучасним викликам, зазначила експерт в ефірі Радіо Свобода.
Your browser doesn’t support HTML5
Діти вчать математику, але не можуть розрахувати, скільки необхідно шпалер для кімнати – експерт
– Ви брали участь у розробці проекту концепції реформування шкільної освіти. Для Вас що було принциповим в її створенні?
– Над концепцією працювало дуже багато різних громадських організацій, зокрема Академія педагогічних наук, та експертів. Ми обговорювали її більше трьох років. Частина напрацювань викладена у редакції закону «Про освіту», який знаходиться зараз у парламенті. Ми дуже очікуємо, що найближчим часом його приймуть.
Головне, що зміниться зміст освіти, цілі та результати навчання
Що головне? Головне, що у новій школі мають змінитися не тільки форма навчання чи форма управління. Головне, що зміниться зміст освіти, цілі та результати навчання. Тобто дитина мусить не тільки щось теоретично вивчити в школі, а вийти готовою до життя в ХХІ столітті. В чому принципова різниця? В тому, що ця школа, яка є, вона була радянською й по суті залишається такою, хоча ідеологія звідти вийшла, але всі здобувають здебільшого теоретичні знання. Зараз діти більше виховуються слухняними, на це направлена й сама педагогіка, яка вказує весь час дитині на помилку.
– Що додатково до знань пропонує концепція?
Головне, щоб навчити дитину аналізувати інформацію, думати критичною, бути креативною, щоб вона здобула навички підприємництва, могла протистояти ризикам, викликам
– Ядро у будь-якому випадку мусить залишитися, але ці знання самі по собі вже не є такими цінними. І дитина може їх здобувати не тільки в школі, а будь-де, їх багато й в інтернеті. Головне, щоб навчити дитину аналізувати інформацію, думати критичною, бути креативною, щоб вона здобула навички підприємництва, могла протистояти ризикам, викликам. І головне, щоб ці знання вона вміла втілювати в життя. Зараз дитина, за влучним висловом одного із директорів шкіл, як «фарширована риба»: ніби й риба, але плавати не вміє. Приміром, не може обрахувати, скільки необхідно шпалер для того, аби поклеїти кімнату, хоча вона, наприклад, вчила математику й вміє розв’язувати завдання. Діти губляться, коли стикаються з такими практичними завданнями у житті. І от це головне виправити у школі.
– Чи готові до таких виправлень та підходів самі вчителі? Де взяти якісних вчителів з новими підходами?
Поступово будуть і готуватися вчителі до тієї педагогіки партнерства, до ставлення до людини, зміни способів оцінювання
– Це буде велика програма, яка буде готувати вчителів поступово. Відповідно, перший клас виникає десь у 2018 році. Ті дітки, які підуть до школи у 2018 році, потрапляють до нової школи. Поступово будуть і готуватися вчителі до тієї педагогіки партнерства, до ставлення до людини, зміни способів оцінювання, щоб зосереджуватися, в першу чергу, не на перевірці знань: правильно чи неправильно дитина сказала, а на тому, щоб дитина навчилася ставити питання, шукати відповіді, досліджувати. Для нас було принциповим, щоб з’явилася інклюзивна освіта, щоб дітки з особливими потребами теж могли навчатися, соціалізуватися, не бути ізольованим від суспільства так, як це було раніше.
– Що саме передбачає ця інклюзія?
– Різні речі, починаючи від архітектурної доступності школи, щоби діти з обмеженими можливостями могли потрапити до школи, закінчуючи сприйняттям всередині, щоб вчителі змогли їм допомогти, а це насправді виклик для системи освіти педагогічної. Тому що зараз немає помічників вчителів, способів навчання таких дітей, матеріалів, підручників тощо. До речі, інклюзія – це не тільки діти з обмеженими вадами здоров’я , а це можуть бути діти із неблагополучних сімей, які зараз теж виховуються в інтернатах, виокремлено від усіх.
– Ви вже сказали, що з 2018 року це стосуватиметься початкової школи. Концепція передбачає багато етапів, як вони запроваджуватимуться? Коли врешті Україна побачить нову школу?
Зараз працює група над новим стандартом освіти, над новими підходами до виховання і підготовки, зокрема вчителів
– «Нова школа» поступово почне втілюватися вже з 2018 року. Ці зміни здебільшого відчують діти, які підуть до першого класу. Вони вже будуть вчитися за новими програмами, за новими методиками, за новими підручниками. Зараз працює група над новим стандартом освіти, над новими підходами до виховання і підготовки, зокрема вчителів. Там мають в новій школі з’явитися електронна платформа, де будуть інтерактивні підручники. Там будуть нові освітні середовища, парти будуть по-іншому розставлятися, щоб діти могли по-іншому працювати в групах, в програмах не буде дублювання інформації але були наскрізні теми. Наприклад, виховання гідності не може відбуватися виключно на одному уроці етики. Воно може бути наскрізне і виходити зі ставлення вчителя до дитини.
– Як ця концепція захищена? Чи є загроза, що вона може зірватися?
– Для того, щоб нам це вдалося, треба, щоб люди максимально зрозуміли які зміни пропонують експерти. Бо три роки обговорювали здебільшого закон «Про освіту», а там не можна пояснити деталі. Тому з’явилася ця концепція, щоб простою людською мовою пояснити філософію цих змін. Суспільство перейнялося, сприйняло і далі тиснуло на політиків, щоб вони ці зміни впроваджували, щоб вони були вже незворотними.