Раптова перевірка боєготовності Росії на кордоні з Україною: тиск чи підготовка до відкритої війни?

У повну бойову готовність приведені російські війська вздовж всього кордону з Україною. В Міноборони Росії кажуть про раптову перевірку боєздатності свого війська. Українська розвідка підтверджує військову активність поблизу кордону і бачить в цьому загрозу для безпеки країни. Думки військових експертів, як українських, так і російських розходяться щодо можливості повномасштабного вторгнення з боку Росії. Проте беззаперечним залишається той факт, що такі ж навчання востаннє проводились у 2014 році напередодні анексії Криму та вторгнення на Донбас.

Раптова перевірка боєготовності Росії на кордоні з Україною: тиск чи підготовка до відкритої війни?

В Міноборони Росії повідомляють, що навчання триватимуть до 31 серпня.

Зранку 26 серпня у Чорне море вийшли понад 15 бойових кораблів і близько 10 – у Каспійське море, йдеться в офіційному повідомленні.

«До військових задач раптової перевірки залучаються понад 4 тисячі військовослужбовців і близько 300 одиниць бойової техніки берегових військ Черноморського флоту і Каспійської флотилії», – повідомляє Міноборони РФ.

Окремі військові підрозділи здійснять перегрупування морським, залізничним та авіаційним транспортом, а також маршем у військових колоннах на відстані понад дві тисячі кілометрів, повідомляє російська сторона.

Загрози для України

Українська розвідка зазначає, що нарощування кількості російських військ поблизу кордону є загрозою безпеці.

Перекидаються найбільш боєготові військові підрозділи і буде активно задіяна авіація для відпрацювання цієї раптової перевірки боєготовності, повідомляє в коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.

Перша загроза – нарощення угруповання російських військ поблизу кордону із нашою державою. Російські навчання проходитимуть вздовж всього кордону: як тієї частини, яку Україна не контролює, так і поблизу Чернігівської, Харківської, Сумської областей. Деякі полігони та з’єднання розгортаються в 50-кілометровій зоні від українського кордону. З досвіду попередніх подібних перевірок Росією боєготовності свої військ, залучалося від 80 до 100 тисяч військовослужбовців, повідомляють в Головному управління розвідки Міноборони. І додають, що надалі відстежуватимуть переміщення російських військ.

«Перш за все ми повинні пригадати, які дії Росії були в минулі роки. Навчання «Кавказ-2008» – саме тоді теж створювалося ударне угруповання, яке задіювалося для агресивних дій на території Грузії. Друге – потужне угруповання створювалося під час Олімпіади в Сочі 2014 року. Після цього це угруповання було задіяне до анексії Криму. Третє – 2014 року теж влітку були проведені навчання поблизу кордонів нашої держави, теж була раптова перевірка, було створене потужне угруповання російських військ біля наших кордонів, які потім зайшли на нашу територію і почали агресію Росії проти нашої держави. Ось у цьому загроза для нашої держави і полягає», – сказав Вадим Скібіцький.

В Головному управлінні розвідки України припускають, що ці навчання можуть бути спільним процесом із нещодавніми провокаціями у Криму. Вадим Скібіцький каже, що це може бути як намаганням продемонструвати військову могутність російською стороною, так і стратегією із подальшою зміною вищим керівництвом Росії озвучених цілей навчань.

Чи буде відкрита війна з Росією?

Раптова перевірка боєготовності є законним видом військової діяльності, наголошує російський військовий експерт Олександр Гольц. З іншого боку, відомий факт, що Росія користується цим правом на раптову перевірку в своїх цілях, зазначає експерт.

«Ці раптові перевірки відрізняються від звичайних навчань тим, що, по-перше, на них не треба запрошувати спостерігачів. І чисельність військ відрізняється від звичайних навчань в бік збільшення. Росія користується цим правом на законну діяльність для того, щоб приховано нарощувати війська там, де вона забажає. Останній раз це відбувалось у лютому 2014 року напередодні анексії Криму. Раптова перевірка дозволяє концентрувати війська чисельністю трохи більшою за 30 тисяч військовослужбовців», – зауважує Гольц.

Для того, щоб мати вплив на міжнародній арені, у Росії є один аргумент – збройні сили, вважає Олег Жданов, український військовий експерт. На його думку, більше хизуватись немає чим – ані потужною економікою, ані фінансовою системою.

Для України ці перевірки боєготовності російських військ не принесуть особливих змін і повномасштабного вторгнення очікувати не варто, вважає Жданов.

«Нам не варто розслаблятися. Але на сьогоднішній день навіть така демонстрація сили, як підняття трьох округів у повній бойовій готовності, не завжди свідчить, що армія Російської Федерації спроможна і готова вторгнутися на територію України. Західний світ сьогодні не сприйме ескалацію чи початок війни на континенті Європа. Тому нам залишається політичний шлях в плані стримування агресії Кремля, звільнення територій, які тимчасово окуповані й анексовані незаконно. Сподіваюсь, що наше керівництво ухвалить рішення як діяти: військовим, економічним чи політичним шляхом», – зауважує військовий експерт

Військовий експерт Юрій Касьянов вважає можливість повномасштабного вторгнення, навпаки, високою.

Ігор Романенко, військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (у 2006-2010 роках) вважає, що зараз найбільш сприятливі умови, які можна використати по повній для початку ведення повномасштабної війни, проте вірогідність вторгнення, на його думку, невисока.

«Все одно, це воєнний тиск на Україну і бажання Росії показати всьому західному світу свою міцність і рішучість до подальших дій. Відомо, що на початку вересня відбудеться саміт G20, де Путін планує зустрітися з Олландом і Меркель. І хоча Україна виходила з ініціативою, щоб обговорити питання реалізації «Мінська-2», та після штучно сформованих обставин щодо нібито причетності до «тероризму» в Криму, Україна була відсторонена від участі. Тобто такий підхід, з точки зору Путіна, вже має свої результати і їх треба нарощувати, тому він і проводить військові дії», – зауважує експерт.

Міжнародна реакція – стурбованість

На приведення російських військ у повну боєготовність вже відреагували західні країни. Міністр оборони Польщі скликав термінову зустріч військових начальників. Міністр оборони Литви наголосив, що великомасштабні військові навчання Росії без попереднього повідомлення нагнітають напруженість у регіоні а також знижують довіру, прозорість і стабільність в регіоні.

В Пентагоні висловили стурбованість раптовою перевіркою боєготовності російських військ і зауважили, що знають про використання Росією військових навчань для приховування розгортання озброєння в Україні. Тож в США уважно відстежуватимуть ситуацію, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Президент України Петро Порошенко закликав НАТО зберігати на порядку денному питання російської агресії проти України. Як повідомляє прес-служба глави держави, про це Петро Порошенко заявив під час телефонної розмови з генсекретарем альянсу Єнсом Столтенберґом.

Раніше, 18 серпня, Петро Порошенко заявляв, що у разі загострення ситуації на Донбасі та в Криму, буде введено воєнний стан та оголошена мобілізація.

У Росії 25 серпня оголосили раптову перевірку Південного, частини Західного і Північного військових округів, Північного флоту, командування Повітряно-космічних і Повітряно-десантних військ. За словами міністра оборони Росії Сергія Шойгу, одне із завдань перевірки – оцінити здатність Південного військового округу «у стислі терміни розгорнути самодостатні угруповання військ у південно-західному стратегічному напрямку».

Повідомляється, що позапланова перевірка триватиме до 31 серпня.