Зовнішні запозичення не приносять користі українській економіці – Лановий

Чергове відтермінування рішення МВФ щодо надання Україні третього траншу кредиту не послабить гривню, а, навпаки, сприятиме її зміцненню і стимулює український експорт. Про це заявив економіст, колишній віце-прем’єр-міністр, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. В ефірі Радіо Свобода він прокоментував інформацію про те, що до кінця серпня Міжнародний валютний фонд не розглядатиме українське питання , і висловив міркування, як це може вплинути на стан справ в економіці.

Зовнішні запозичення не приносять користі українській економіці – Лановий

– Українські посадовці періодично звітують про те, що Україна виконала всі рекомендації МВФ для отримання чергового траншу. Чому в такому разі МВФ під різними приводами відтерміновує надання нових траншів допомоги?

– Міжнародний валютний фонд дуже тверезо оцінює ситуацію. Він бачить, що надходження валюти уряду і Національному банку не приносять користі українській економіці. Тому що, по-перше, ці органи використовують іноземну валюту не зовсім ефективно, не прозоро, не знаючи, приносить вона шкоду чи користь економіці. А розмови про те, що без іноземної валюти, отриманої таким чином в руки чиновників, не буде втримано курс валюти, звісно, не мають підстав.

Чому? Тому що українська гривня й іноземна валюта будуть збалансовані тоді на ринку, коли іноземна валюта буде надходити через отримання коштів від експорту, кредитів банками і господарськими організаціями. Або прямими іноземними інвестиціями в нашу економіку. Тоді надходження іноземної валюти і обсяги обороту гривні співпадають і гривня є стабільною. Коли ж валюта через кредити отримується урядом або Національним банком, то ця валюта так чи інакше починає стимулювати імпорт країни. А стимулювання імпорту призводить до того, що виникає новий дефіцит зовнішньої торгівлі, а це означає потребу в нових іноземних позичках для того, щоб покривати цей дефіцит. Дефіцит зовнішньоторговельного балансу означає послаблення гривні, як у нас і було. У нас імпорт перевищував експорт, і через це провалилася внутрішня грошова одиниця.

Володимир Лановий

Міжнародний валютний фонд вже бачив такі події. Таку історію мають його відносини з Аргентиною, Мексикою та іншими країнами, де надавалися великі кредити, імпорт і експорт дестабілізувалися, і в результаті це призводило до того, що місцеві гроші знецінювалися, а країни не могли повернути отримані кредити МВФ. Міжнародний валютний фонд стимулює країну до того, щоб вона збалансувала свій валютний оборот власними силами. Ми рік працюємо на те, щоб збалансувати. Це і є шлях стабілізації, виходу на нормальний економічний зовнішній оборот.

– Тобто неотримання траншів, які насамперед повинні були спрямовуватися до золотовалютних резервів, має і позитивний ефект для української економіки?

– Так, воно не змушує українську владу збільшувати зовнішній борг – зовнішній борг при цьому не росте. Значить не буде у нас потреби витрачати більше коштів на підтримку цього зовнішнього боргу і його обслуговування. І плюс наявність додаткових золотовалютних резервів стимулює національний банк, щоб цю валюту продавати і тим самим укріплювати гривню. до стимулювання імпорту.

– А де ж взяти гроші підприємцям і простим громадянам, зокрема, восени в них значно збільшиться видатки і на комунальні послуги, тарифи зростають. Чи не призведе це до девальвації?

– А коли ми бачили, щоб золотовалютні резерви НБУ витрачалися на потреби громадян чи підприємств? Вони для цього не передбачені. Вони передбачені для фінансування дефіциту бюджету, витрати на те, щоб стимулювати імпорт товарів і послуг в Україну. А фінансування дефіциту бюджету збільшує сам дефіцит і збільшує державний борг.

– Вже і так кажуть, що дефіцит великий, і чим його уряд зможе покрити?

– А треба скорочувати дефіцит.

– Тобто скорочувати видаткові статті?

– Звичайно. Є два шляхи: зростання доходів, а зростання доходів – це стимулювання внутрішньої економіки. І скорочення видатків, у тому числі на непродуктивні витрати, зокрема, на обслуговування зовнішнього боргу. Ми витрачаємо з українського бюджету на це 90-100 мільярдів гривень.

Тому такі методи фінансування дефіциту приносять шкоду в принципі економіці. Економіка має здобувати валюту своїми способами , в першу чергу збільшенням експорту.