Дніпро – У чотирьох «пілотних» областях України розпочинають впроваджувати в життя кодекс етичних норм для голів, секретарів та депутатів місцевих рад, а також мерів. У різних куточках України – Закарпатті, Чернігівщині, Вінниччині та Дніпропетровщині – намагатимуться примусити народних обранців жити за певними етичними нормами: не лаятись, не битись, поважно ставитись до виборців, колег та журналістів, по-діловому одягатись, відмовлятись від хабарів тощо. Норми етичного кодексу розроблені двома інституціями в Україні на основі світового досвіду. А втім, приміром, у Дніпрі вже на стадії обговорення документа громадські активісти розкритикували частину його пунктів, а депутати місцевих рад прямо заявили, що кодекс про етику неможливо реалізувати на практиці, бо моральність – це внутрішній стан людини.
Your browser doesn’t support HTML5
Етичний кодекс для мерів та депутатів місцевих рад: «батіг» моральності чи декларація намірів?
Дискусія про кодекс етичної поведінки депутатів та посадовців місцевих рад для Дніпра наразі дуже актуальна. Кілька тижнів тому місто сколихнув скандал з депутатом райради який публічно принизив літню жінку – за те, що зробила зауваження його сестрі щодо неправильно припаркованої автіки. Ніяких наслідків для депутата інцидент не мав: висловитись про його поведінку у вічі депутату не змогли навіть колеги з райради – народний обранець зник за кордоном.
У той же час двоє депутатів іншої районної ради міста стали фігурантами ще одного скандалу: під час гри у пейнтбол у Дніпрі вони сфотографувались у формі російських військових і виклали фото в соцмережах, позначивши їх геотегом «Ростов-на-Дону – на зло укропам». Ніяких наслідків для депутатів цей інцидент також не мав, на захист чоловіків стала їхня політична сила.
Свіжий інцидент з посадовцем наразі активно обговорюють користувачі соцмереж з Дніпра: на сторінці у Facebook заступник мера дозволив собі фамільярність на адресу громадських активістів.
Не допускати подібних ситуацій, врегулювати те в поведінці депутатів та посадовців, що не врегульоване законом, і покликаний етичний кодекс для місцевих рад, розробниками якого виступили експерти Інституту «Республіка» та Центру «Ейдос». Розробники кажуть: опиралися на досвід місцевих органів влади в США та Канаді. Його планують спершу апробувати в чотирьох областях України.
Громадські активісти під час презентації кодексу етики
На Закарпатті, Чернігівщині, Вінниччині та Дніпропетровщині намагатимуться примусити народних обранців жити за певними етичними нормами: не припускатись нецензурних висловлювань, бійок з колегами, поважно ставитись до виборців й один до одного, реагувати на інформаційні запити від ЗМІ, охайно, по-діловому одягатись, відмовлятись від дорогих подарунків та багато іншого. У випадку недотримання норм документу розробники передбачили низку санкцій щодо народних обранців – від зауважень аж до відкликання. Питання щодо покарання для депутатів вирішуватимуть спеціально створені етичні комісії, в яких щонайменше третину складатимуть представники громадськості, планують ініціатори.
Координатор впровадження проекту на Дніпропетровщині Артем Амельченко зазначає: етичний кодекс для місцевих рад змусить представників влади відповідальніше ставитись до своєї поведінки.
Артем Амельченко
«Наше завдання – щоб цей кодекс поширив свою дію на місцеві ради. З’явилась ідея запровадити цей кодекс в чотирьох «пілотних» областях, щоб побачити, як це працює, чи доцільно поширювати досвід на всю Україну. Санкції, які передбачає цей кодекс, – це дисциплінарні санкції. Тобто цей кодекс не підміняє собою адміністративний чи кримінальний кодекс», – вважає Артем Амельченко.
«Солідні люди»
Запровадження етичного кодексу в місцевих радах Дніпра підтримала частина представників громадськості. Він може стати своєрідною абеткою поведінки для депутатів та посадовців, зазначає громадський активіст Іван Дремлюга.
«Як у Верховній Раді, так і в місцевих радах ми бачимо, як депутати себе поводять. Вони займаються шарпаниною, взаємними звинуваченнями. Кодекс виписаний досить – таки грамотно, його треба запроваджувати, депутати мають відчувати якийсь контроль за лінією свої поведінки і навіть за тим, як вони одягаються. Я нещодавно був у музеї, бачив портрети депутатів нашої міської думи, так би мовити, дореволюційних часів. Це були солідні люди, в солідних сюртуках, виглядали пристойно й солідно», – зауважив активіст.
Історичне фото: члени Катеринославської міської думи
Етика – це не шкарпетки й спідниці
А втім, під час презентації етичного кодексу в Дніпрі не всі громадські активісти розділяли оптимізм ініціаторів та колег. Правозахисник Василь Сухов зауважує: запроваджувати кодекс етичних норм для депутатів та мерів означає прямо визнати, що до влади в Україні приходять люди з низьким рівнем внутрішньої культури.
Чи не найбільше правника насторожили пункти щодо зовнішнього вигляду народних обранців, які, хоч і мають рекомендаційний характер, але прописані в кодексі – діловий стиль одягу, шкарпетки під колір брюк і пасок під колір взуття для чоловіків, спідниці, не коротші, ніж по коліна, для жінок і таке інше.
«Я дивлюсь на це з невеликим оптимізмом. Є надія, що цей кодекс навчить наших депутатів, далеких від етики й моралі, чомусь. Але в запропонованому документі є ідея, але нема механізму, нема процедури. Якщо ми говоримо про комісію з етики, то мають бути прописані не тільки її повноваження, а й положення про голову, секретаря, про те, як будуть імплементуватись її рішення. Ще один суттєвий момент – видно, що це не український продукт, він перекладений з іноземних взірців, але згадки про українські реалії немає… Тут також підмінюються поняття: замість того, щоб акцентувати увагу на організації роботи місцевих рад, тут говориться про те, в чому має бути одягнута жіноча стать, чоловіча, від шкарпеток до зачісок. Зміст підмінюється формою. А народу «по барабану», хто в чому одягнутий, вирішіть питання громадянина за один раз і все. А якщо людина буде приходити до чиновника сто разів, звісно, вона буде звертати увагу, у що він одягнутий, на те, що не має ніякого значення», – вважає Василь Сухов.
Фрагменти кодексу етики
«За етику немає сенсу карати» – депутат
Дехто з тих, кому адресований кодекс етичних норм, взагалі сумніваються в доцільності його запровадження. Депутат Дніпровської міськради кількох каденцій Вадим Рублевський зауважує, що моральність – це внутрішній стан людини й виробити його за допомогою документа-«батога» неможливо.
«Етику нема сенсу прописувати, за етику нема сенсу карати, етика або є, або її немає… Штраф, відкликання депутата, 15 діб за нецензурні висловлювання – це те, що у нас не працює. Все це, напевно, треба повертати. Але писати етичні кодекси… Ми плутаємо поняття етики, яка всередині себе, з поняттями моралі, законів. Треба не створювати кодекси й формувати комісії, які потім будуть «сікти батогом», треба піднімати загальну культуру суспільства. Доки ми всі не станемо нетерпимими до порушень, поки нічого не буде», – зазначив депутат міськради.
Вадим Рублевський
Між тим ініціатори зазначають, що етичний кодекс для голови, секретаря та депутатів місцевих рад після обговорення в «пілотних» регіонах доопрацюють. Опісля його мають затвердити в обласних та місцевих радах чотирьох областей – учасників проекту. Далі жити за кодексами етики спробують місцеві органи влади 12 українських міст – Вінниці, Жмеринки, Хмільника, Дніпра, Кривого Рогу, Павлограда, Ужгорода, Перечина, Чопа, Чернігова, Новгорода-Сіверського та Мени.