Минуле Манафорта наздогнало його в Україні (світова преса)

Британське періодичне видання The Guardian повідомляє про звільнення з посади керівника виборчого штабу Дональда Трампа з причини розслідування його зв'язків з корумпованою Партією регіонів в Україні. Один з найповажніших часописів Італії La Stampa аналізує тристоронній наступ, який хоче здійснити своїми кроками Путін. Британська газета The Times пише про те, як українська вишиванка стала наймоднішим одягом цього літа.

Популярний британський часопис The Guardian друкує статтю «Українці бачили політичні наслідки роботи Пола Манафорта зблизька, і це не було гарне видовище». Автор статті – український журналіст і депутат Верховної Ради Сергій Лещенко пише, що американці лише не так давно познайомились з особою керівника виборчого штабу Дональда Трампа – Полом Манафортом, тоді як в Україні він відігравав ключову роль у політиці впродовж майже десятиріччя. Все це вийшло на поверхню після того, як в Україні його ім'я було знайдено у бухгалтерській книзі «чорної каси» Партії регіонів. Ці документи є вагомим доказом у слідстві щодо корупції в Україні. Пол Манафорт був чільним консультантом Партії регіонів упродовж багатьох років. Він, за словами Лещенка, був ключовою постаттю, яка стояла за успіхом колишнього президента України Віктора Януковича, який втік до Росії, на виборах. Дует Манафорта-Януковича працював разом з 2004 року. Манафорт був задіяний у чотирьох виборчих кампаніях Януковича – одній президентській і трьох парламентських.

Автор статті у британському часописі зазначає, що Манафорта Януковичу рекомендував його бізнесовий та політичний партнер Рінат Ахметов, якому, у свою чергу, рекомендував Манафорта російський олігарх Олег Дерипаска. У такий спосіб Манафорт переходив з рук до рук, як естафетна паличка, ставши, зрештою, одним з найвпливовіших гравців в українській політиці. У справі, пов'язаній з виплатами готівки Манафортові з «чорної каси» Партії регіонів, українців непокоїть, за словами автора, крадіжка державних коштів. Українці хочуть покласти край ланцюгові корупції в їхній країні. Саме тому багато хто переймається тим, що ім'я Манафорта вийшло на поверхню під час розслідування.

The Guardian зазначає, що не лише ці останні свідчення проливають світло і заплямовують ім'я Манафорта в Україні. Манафорт був виборчим радником президента Януковича, коли той вів виборчу кампанію, яка розділяла українське суспільство, наприклад, говорячи про нібито «утиски російськомовного населення» в Україні. Це, на думку автора статті, не було проблемою раніше, але саме після того, як цю ідею було «втовкмачено» у голови певної категорії українських виборців, питання російської мови стало важливим чинником української політики. Вже після того, як Янукович втік з України у 2014 році, Путін начебто через бажання «захистити російськомовне населення», ввів війська до Криму, порушивши післявоєнний баланс у Європі. Манафорт працював з Януковичем, одним з найсумновідоміших європейських політиків, упродовж майже 10 років. І це не були звичайні стосунки клієнта та виконавця. Подібна довготривала співпраця вбирає у себе загальне сприйняття світу та цінності. А тепер виборці в Америці мають запитати себе, чи вони теж бажали б мати такі самі цінності у своїй країні?

«Минуле Манафорта в Україні наздогнало його цього тижня»

Один з найповажніших часописів Італії туринська Lа Stampa публікує матеріал «Велика гра Путіна: стратегія на три фронти». У статті зазначається, що спалахи бойових дій вздовж кордону України та Росії, кривава битва за Алеппо у Сирії, а також примирення Путіна та турецького керівника Ердогана демонструють налаштованість президента Росії збудувати новий світовий порядок навколо Російської Федерації. На думку італійської газети, йдеться про наступ на трьох фронтах. По-перше, це нагнітання напруження на адмінкордоні між Україною та окупованим Росією українським Кримом, включно з надсиланням туди ракет С-400, показуючи східній Європі, що Москва вирішила «захищати права російськомовного населення».

По-друге, посилення наступу в сирійському місті Алеппо з потужними бомбуваннями територій, що перебувають під контролем антиасадівської опозиції, демонструють бажання Путіна підтримати «Партію арабського соціалістичного відродження» («Баас») президента Асада у громадянській війні у Сирії, у такий спосіб вилаштовуючи майбутній баланс сил між великими суперниками у регіоні – Ірану та Саудівської Аравії.

А по третє, на думку італійського видання, примирення з турецьким лідером Реджепом Таїпом Ердоганом, який є незамінним співбесідником у Сирії, тому що він підтримує ісламістських повстанців, допомагає Путінові визначити Туреччину як економічного і політичного партнера на євразійському просторі, навіть попри той факт, що Туреччина є членом НАТО.

І якщо придивитись пильніше на всі ці три напрямки путінських інтересів, можна побачити, що своїми діями в Україні російський керівник намагається послабити довіру до США як гаранта стабільності у цій частині світу. У Сирії він прагне показати свою військову потугу проти джихадистів, водночас розгойдуючи зв'язки Анкари з НАТО. Загалом, як пише Lа Stampa, Путін чимдуж вибудовує мережу тісних стосунків з країнами, які керуються моделлю, відмінною від політичної моделі західної демократії – від Білорусі і до Туреччини, від Єгипту і до колишніх радянських республік Центральної Азії. Кремль також усвідомлює, що ця фаза стратегічного розширення сфер російського впливу зіштовхнеться з новим президентом США, і Москва, за словами італійського видання, особливо побоюється приходу до влади у США Гілларі Клінтон.

«Путінський наступ на трьох напрямках – до нового світового порядку»

Один з найстаріших британських часописів The Times містить статтю «Жіноча блуза вишила моду цього літа». Авторка статті Гарріет Вокер пише, що спочатку українці перемогли на «Євробаченні» цього року, а тепер Україна піднялась на верхівку списку наймодніших. Національне вбрання українців – вишита бавовняна сорочка, відома як вишиванка, є наймоднішим вбранням цього літа. Вишиванки вдягають на урочисті церемонії відкриття, на фешенебельні пляжі в окрузі Гемптон штату Нью-Йорк та на Карибських островах. Королева Нідерландів Максима вбралась у вишиванку, в чому її помітили на олімпіаді в Ріо, де вона підтримувала атлетів з її країни.

Гарріет Вокер пише, що найулюбленіший одяг редакторів модних журналів виробляється в Україні Вітою Кін та коштує приблизно 1300 фунтів стерлінгів. Іспанська мережа модних крамниць одягу Zara, як пише британський часопис, продав у Лондоні весь запас своїх вишиванок за ціною 60 фунтів стерлінгів лише протягом тижня. Видання пояснює, що тому що вишиванка вишивається вручну, кожну подібну сукню виробляють досить довго і постачання є доволі обмеженим. Запис на вишиванки у модних крамницях Британії, як пише газета, розпочався ще напередодні літа, і досі деякі замовлення ще не було доставлено замовникам. Через нинішній величезний попит на вишиванки, продавці почали шукати альтернативних виробників, зокрема, зі США та Великої Британії. Часопис додає, що автентичну українську вишиванку можна придбати на інтернет-аукціоні еВау безпосередньо з Києва за 250 фунтів стерлінгів.

Гарріет Вокер також нагадує, що є День вишиванки – українці у всьому світі вбираються у вишиванки у третій четвер травня, щоб зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

The Times пише, що вишиванка нині – це не лише традиційне вбрання для українців. Цей одяг набрав політичного забарвлення у світлі розширення російської військової присутності на українських кордонах. Далі видання наводить слова Андреа Годфрі, генерального директора туристичної компанії Regent Holidays, яка спеціалізуються на поїздках до України. Годфрі каже, що зараз вишиванка – це не лише модний одяг. Вишиванка, за словами Ґодфрі, стала дуже популярною у Києві та Львові від самого початку конфлікту з Росією, бо носіння вишиванки стало виявом патріотизму для українців. Насамкінець британський часопис повідомляє, що перша леді України Марина Порошенко знялась на обкладинці українського видання журналу Elle 2014 року саме у вишиванці Віти Кін.

«Це не лише мода. Вишиванка – це прояв патріотизму»