Хоч обстріли і перестрілки довкола Маріуполя не вщухають, а снаряди знову розриваються в селах, де мешканці майже забули війну, це ще не привід до паніки. За словами українських військовослужбовців, саме її хочуть посіяти бойовики з угруповання «ДНР».
Віталій досі здивований і переляканий тим, що сталося. Після півтора року спокою снаряди знову почали летіти в його село, розташоване за кілька кілометрів від передової.
Коли почався останній обстріл, Віталій швидко зрозумів, що відбувається. Взяв трьох своїх дітей і всією сім’єю побігли у підвал. «Снаряди падали дуже близько. Як тільки трішки заспокоїлося, разом з жінкою ми вивезли дітей до наших батьків, а самі повернулися», – каже Віталій і обіймає свою шестирічну дочку. Дарина, хоч каже, що було страшно, та одночасно посміхається, але, може, тому, що соромиться камери.
«На щастя, крім того, що було страшно, нічого не серйозного не сталося», – каже спокійно Віталій. Снаряди влучили в город. Однак мешканці Новоселівки, яка лежить приблизно за п’ятдесят кілометрів на північний схід від Маріуполя, знову побачили, які наслідки приносить війна.
Your browser doesn’t support HTML5
«Ворог хоче посіяти паніку серед місцевого населення» – «Фрейд» про обстріл Чермалика (відео)
Менше пощастило Марії з Чермалика, села, яке розташоване неподалік Новоселівки. Разом із першими словами в Марії з’являються сльози. Подвір’я виглядає так, ніби через нього пройшов смерч. Усюди порозкидані рештки огорожі, речі, які там були, та плитка з даху. Про те, що це не природня катастрофа, свідчить те, що все посічене уламками, а в розі будинку видно, де розірвався снаряд. Марія у відчаї. «Звідки я візьму гроші, щоб це відбудувати?» – питає вона, але не чекає відповіді, тільки закриває обличчя руками.
Наступу не буде?
Головна ціль обстрілів Чермалика та Новоселівки – це, найімовірніше, не окремі будинки місцевих жителів, а військові об’єкти. Про них у селах усі вже давно знають. Так само, як про те, що вони служать не для зберігання техніки чи ведення вогню, а просто для забезпечення. Чому саме зараз вони стали об’єктами обстрілів?
Тривожні настрої підсилює наближення двадцять п’ятої річниці Незалежності України. А від початку війни на Донбасі в період усіх важливих дат чутки про ймовірний наступ починають жити самі по собі.
Сумнівно, що мета обстрілів – це заподіяння військових втрат. Виглядає, що це спроба посіяти страх.
Ці події якраз збігаються з інформацією про загострення конфлікту на Донбасі та багатьма розмовами про можливий наступ із боку Росії і сепаратистів, у результаті якого може потерпіти Маріуполь.
«Мета тут одна: залякати місцеве населення», – каже військовий із позивним «Фрейд». Ми говоримо з ним у Чермалику, поруч із нерозірваним снарядом калібру 122 міліметри. «Не розірвалося з 10 відсотків снарядів, якими обстріляли село. Новітня зброя», – посміхається він.
Як пояснює інший військовий, обстріли, найімовірніше, свідчать, що ніякої повномасштабної операції не буде, натомість не вщухатимуть окремі атаки, щоб не можна було розслабитися.
«Мала Сирія»
Найгарячіше нині на схід від Маріуполя – Широкине, Водяне, Талаківка. Там майже щодня розриваються снаряди, міни та гранати. В укріплення влучають кулі або свистять просто над ними.
Село Широкине є одним із символів цієї війни. Особливо запам’яталися запеклі бої 2015 року. Багатий курорт перетворився, як кажуть військові, на «малу Сирію». Порівняння виникло через характерну забудову в частині села, яка через нескінченну кількість обстрілів послідовно перетворюється на руїну.
Хоча не тільки вона: все Широкине лякає кількістю знищеного. Дороги повні вирв від снарядів і мін і хвостів від мін, які врилися у землю. Деякі будинки знищені вщент, і точно не залишилося нічого, куди можна було б повертатися.
Your browser doesn’t support HTML5
Нічні бої в Широкині (відео)
Широкине залишається місцем, де стаються бої, але їх уже не можна порівняти з подіями, що відбувалися там раніше. Бувають години, коли тут справді і жарко і важко, але це години, і не кожного дня.
Як кажуть військові, бойовики з угруповання «ДНР» працюють як за графіком: завжди починають приблизно о дев’ятнадцятій і закінчують до півночі. «Вони нас так підщипують. Може, хочуть нас спровокувати, щоб ми серйозно відповіли і тим самим показали, що в нас є», – каже військовий із позивним «Іванович».
Поки що бойовикам цього не вдалося. І, як каже «Іванович», серйозної загрози з боку сепаратистів наразі немає.