(Рубрика «Точка зору»)
Одним з останніх гучних проектів соціалістичної епохи був план повороту північних річок. На відміну від багатьох інших проектів, які, нехай і з численними людськими жертвами і незворотними екологічними втратами, вдалося втілити в життя – цей був справжнім безумством, демонстрацією агонії соціалізму. Але Кремль – не дивлячись на обурення громадськості (цей проект не залишив байдужими навіть тих, хто завжди мовчав і погоджувався з владою) – вперто відстоював свою ідею. Поворот поховала перебудова і відсутність коштів. Здавалося, що з фантастичними проектами покінчено назавжди.
Але у Путіна свій поворот північних річок. Російський правитель бажає освоювати Арктику і Сибір за допомогою... дирижаблів. Практичне використання екзотичних літальних апаратів припинилося вже багато десятиліть тому. Проте, російська Рада безпеки запропонувала уряду країни розглянути пропозицію про створення в Сибіру і Арктиці транспортно-логістичних коридорів за допомогою дирижаблів.
Автори цього проекту – академік Олександр Нікіпєлов і заступник секретаря Ради безпеки Володимир Назаров – хочуть створити в Сибіру транспортний вузол з використанням швидкісної залізниці, мережі злітно-посадкових смуг для малої авіації і, звичайно, дирижаблів – як же без них. Ініціаторів ідеї абсолютно не хвилює, що для освоєння Сибіру і Арктики у Росії немає ані коштів, ані людських ресурсів. Навпаки, вони пропонують витратити на своє починання понад 200 мільярдів доларів – тобто приблизно третину тих резервів, які взагалі залишилися у Росії і які стрімко тануть.
Від реалізації проекту автори бачать самі суцільні переваги. По-перше, розвинеться Сибір і в цьому регіоні з’являться нові робочі місця – в тому числі і пілотів дирижаблів, очевидно. По-друге, російський бізнес відразу ж повернеться з офшорів – бо він буде зацікавлений брати участь у цьому проекті. По-третє, Захід – увага – скасує санкції проти Росії, тому що не зможе встояти перед спокусою разом освоювати Сибір і Арктику. Чудово!
Як таке може приходити в голову чиновникам в країні, де закінчуються гроші навіть для виплати пенсій і бюджетних зарплат – за твердженням Міністерства фінансів Російської Федерації? Як може висуватися проект створення високошвидкісної залізниці в Сибіру, коли навіть в європейській частині Росії жодної такої дороги немає – і перше полотно тільки починають будувати... китайці? Як можна пов’язати запровадження санкцій за порушення міжнародного права і агресію і скасування їх у зв’язку з бажанням брати участь в запуску дирижаблів в Арктиці? Що в голові в ініціаторів проекту? І як ця маячня могла зацікавити членів Ради безпеки Росії? Вони божевільні? Путін сам не свій?
Але, як сказав мені колись один знайомий російський чиновник і підприємець, який обікрав Батьківщину на сотні мільйонів доларів, «ми в Росії якщо і божевільні – так на свою користь». Справа – не в дирижаблях. Справа, звичайно, у 200 мільярдах доларів. Проект можуть схвалити – нехай навіть і частково. І почати «освоювати». З’явиться відразу кілька нових годівниць для уркаганів. Ось, власне, і весь сенс.
Чудовий російський письменник Володимир Войнович у своєму останньому романі змалював правителя сучасної Росії в образі гігантського малинового пелікана. Мабуть, якби Войнович почав писати свій роман сьогодні, він міг би з успіхом використовувати інший образ – малинового дирижабля.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції