Популярний французький часопис Liberation пише про відвідини Криму 11 французькими парламентарями, розповідаючи про те, на що там заплющили очі французькі обранці. Американський тижневик Newsweek пише про річницю російського вторгнення до Грузії і реакцію на це країн Заходу та України. Британський підрозділ інтернет-видання Business Insider пише про доволі дивакуватий виступ українських гімнастів на Олімпійських іграх у Ріо.
Лівоцентристський французький часопис Liberation публікує матеріал «Потьомкінське селище для візиту французьких обранців до Криму». Видання повідомляє, що 11 французьких парламентарів під проводом депутата Тьєррі Маріані відвідували Крим наприкінці липня. Той самий Маріані вже возив до Криму французьких депутатів роком раніше. Газета додає, що французькі парламентарі, яких усюди водили росіяни, ретельно уникали будь-яких згадок як про репресії російської влади на півострові, так і про розграбування росіянами українських ресурсів Криму. Часопис далі згадує, як на останній сесії ПАРЄ французький сенатор Ів Поццо ді Борґо не міг стримати свого роздратування і навіть написав у своєму «Твіттері», що українці «забруднюють всі зустрічі балачками про свої проблеми». А коли ПАРЄ розглядала питання, пов'язані з доповіддю щодо осіб, узятих у полон під час війни в Україні, ані Поццо ді Борґо, ані Маріані на засідання не з'явилися.
Видання пише, що депутати французького парламенту вирішили знову поїхати до Криму. Газета додає від себе, що, непевно, на півострові українці зі своїми проблемами їм не дошкулятимуть. І звертає увагу на те, що за поїздку у форматі «все враховано» і платити нічого не треба – для французьких законодавців усе вже забезпечив Леонід Слуцький, член керівництва ультранаціоналістичної російської партії ЛДПР, який і організував їм візит.
Французьке видання пише, що поїздки «Потьомкінськими селищами» є своєрідним спадком Російської імперії, який було дбайливо збережено у СРСР, а тепер – у Росії. Суть таких поїздок – у намаганні замилити очі, показавши речі з іншого, нереалістичного боку. Отож, що ж воліли побачити у Криму французькі парламентарі? Очевидно, не те, що анексія Криму Росією стала причиною закриття українських і кримськотатарських засобів інформації. Французька газета нагадує, що перед псевдореферендумом у Криму трансляція всіх українських програм на півострові була припинена.
Liberation пише, що кампанії придушення і приглушення кримських журналістів тривають і далі. Йдеться не лише про ускладнення умов їхньої роботи. Тут також мається на увазі залякування, обшуки й арешти журналістів. Газета наводить приклад оператора кримськотатарського каналу ATR Ескендера Небієва, який отримав 2,5 роки ув’язнення лише за те, що висвітлював акції протесту проти російської окупації Криму. Ситуація з репресіями журналістів у Криму стає дедалі гіршою, пише видання. Зокрема, провідному кримському журналістові, 76-річному Миколі Семені загрожує 5 років ув'язнення. Для того ж, щоб отримати необхідні свідчення, російська влада Криму доволі часто вдається до тортур.
На додаток, як зазначає видання, французькі парламентарі у Криму, вочевидь, не побачили так звану «націоналізацію» (або ж просто – крадіжку) української власності росіянами. Газета нагадує про крадіжку нафтових платформ української компанії «Чорноморнафтогаз», які Росія спочатку перевела до своїх територіальних вод, а згодом українська берегова охорона задокументувала видобуток росіянами газу в українських територіальних водах. Часопис резюмує, що вже не вперше французькі політики просто ігнорують реальну ситуацію у Криму. Liberation нагадує про нещодавні рішення Національної асамблеї й Сенату Франції з пропозицією пом’якшити санкції ЄС щодо Росії. «Парламентарі-туристи вирішили за краще ігнорувати те, від чого їм може бути ніяково і що зіпсувало б їм відпочинок. Ми, зі свого боку, не можемо дозволити собі таку «розкіш», – наголошує видання.
«Маріані навіть зробив селфі»
Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek пише, що Україна пов’язує російське вторгнення на свою територію зокрема з тим, якою була реакція міжнародної спільноти на події у Грузії в серпні 2008 року. «Міжнародна спільнота «не була достатньо різкою» щодо Москви», – йдеться у підзаголовку до статті.
Видання звертає увагу на заяву МЗС України з нагоди річниці агресії Росії проти Грузії. «Не отримавши достатньо різкої та однозначної реакції міжнародного співтовариства на агресію проти Грузії, Росія обрала наступною мішенню Україну», – наголосило українське зовнішньополітичне відомство.
Newsweek пише, цитуючи заяву українського МЗС, що окупація регіонів Грузії, Автономної республіки Крим та Севастополя, так само, як і агресія Росії на Донбасі, що триває, вказує на те, що Росія і далі серйозно порушує статут ООН, міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов'язання і становить загрозу миру й безпеці всього Євроатлантичного регіону. Американський тижневик принагідно нагадує, що попри засудження з боку Заходу, Росія не вивела своє військо з теренів Грузії, зокрема з сепаратистських регіонів Південної Осетії й Абхазії. Ба більше, як зазначає тижневик, представники Південної Осетії планують проведення референдуму з приєднання до Росії.
Популярний веб-сайт ділових кіл Business Insider UK публікує статтю «Дивний випадок у чоловічій гімнастиці, де Україна навмисно програла, навіть не докладаючи зусиль». Інтернет-видання пише, що ця дивна подія мала місце у понеділок у рамках Олімпіади, під час фіналу змагань із чоловічої гімнастики, у яких Україна навмисне, як вважає видання, не намагалася поборотися за медаль. Цей випадок, зазначає британський веб-сайт, здивував світ гімнастики, і багато хто підозрює, що українська команда зробила це навмисно, щоб зберегти сили перед індивідуальними змаганнями.
Автор нагадує, що дещо схоже відбулося у 2012 році, і тоді це призвело до зняття кількох атлетів із подальших змагань. Українська команда прийшла до фіналу сьомою, проте під час самого фіналу вирішила не докладати особливих зусиль. На додаток, згідно з думкою фахівців, навіть те, що Україна обрала лише двох гімнастів, а не трьох, як зазвичай, аби виступати у вправах на брусах, поперечині та кільцях, свідчить про те, що українці готувалися завершити фінал на останньому місці.
Британське видання розказує про виступ Максима Семянківа, який підійшов собі до поперечини, повиснув на ній, зістрибнув і поклонився аудиторії, пішовши після цього геть. Американські видання посилаються на українських гімнастів Владислава Грика та Андрія Сенічкіна, які заявили, що Семянків нібито зазнав травми і його не було ким замінити. Однак, як стверджують у Міжнародній федерації з гімнастики, якби українець справді був травмований, його досить легко було б замінити на іншого гімнаста. За словами голови технічного комітету Міжнародної федерації з гімнастики Стіва Бутчера, українська команда просто вирішила не боротися за олімпійські медалі.
Проте є й інші припущення щодо причин дивної поведінки українських гімнастів у цьому виді олімпійської програми. Дехто вважає, як уже зазначалося, що українці у такий спосіб намагалися тримати своїх гімнастів у гарній формі перед індивідуальними змаганнями. А ще одна думка, що це міг би бути протест проти чогось, чим українці не були задоволені. Американський фахівець Енді Аллен припускає, що Україна могла б у такий спосіб висловити протест проти того, що сталося на Олімпійських іграх у Лондоні 2012 року, коли Україна не отримала бронзові медалі через оскарження японською командою. Насамкінець, видання додає, що цей крок українських гімнастів може дорого їм обійтися. На лондонських Олімпійських іграх 8 бадмінтоністів було дискваліфіковано за навмисний програш.
«Україна – слабаки!»