Активісти створюють віртуальний музей Луганська

Вулиця Луганська. Листопад 2014 року

Портрет Януковича на коробці з-під цукерок, спомини про антиправославні вечірки, муляж мумії Сталіна, на якій писали про злочини радянського режиму – ці та інші експонати увійдуть до виставки онлайн-музею «Luhansk’s Art & Facts – Збереження культурної спадщини Донбасу». Артефакти для експозиції збирають колишні жителі Луганська. Вони колекціонують як матеріальні об'єкти, так і спогади культурних та громадських активістів

Створити музей вирішив поет із Луганська Ярослав Мінкін. Навесні 2014 року він переїхав до Івано-Франківська через погрози за участь у Євромайдані.

«Дуже багато людей, які виїхали, вже ніколи не повернуться до Луганська. Те місто, яке ми знали і музей якого зараз створюємо, вже є такою собі «Помпеєю». Не було все однозначно, не було єдиної антиєвропейської чи антиукраїнської позиції», – розповідає Ярослав.

Потреба створити віртуальний музей назріла ще й тому, що реальні експозиції залишилися на окупованій території. Жодну з виставок трьох луганських обласних музеїв вивезти не вдалося.

Створювати музей взялися активісти молодіжної організації «СТАН», що перебралася з Луганська до Івано-Франківська. Вони отримали фінансування від німецького Ґете-Інституту й оголосили про збір експонатів: артефактів культурного й громадського життя міста у період із 2004-го до 2013 року.

Експонати для майбутнього музею впорядковує журналістка з Івано-Франківська Світлана Ославська. Вона збирає їх за категоріями: матеріальні цінності, інформація про громадські й культурні рухи, події, персоналії та локації, значимі для Луганська. З методологією допомагають музейниці з Берліну Яна Браун та Мелані Кребс. Наразі команда впорядкувала 185 артефактів із запланованої тисячі. Інформацію перекладають англійською, щоб очевидне для українців зрозуміли люди поза контекстом подій. Готову експозицію представлять на сайті у вересні, говорить Світлана Ославська.

«Ми не оминали й митців, які нині підтримують «ЛНР». Адже вони теж впливали на культурне життя міста. Не хочемо бути однобокими й штучно створювати картину проукраїнського Луганська», – зауважує Світлана.

Інді-рок та антиправославні вечірки

Більшість артефактів майбутнього музею є нематеріальними. Це описи подій та закладів, які припинили існувати. Доля багатьох оригіналів експонованих книг, плакатів та картин невідома. Щоб дослідити, чи вціліли речі, одна з працівниць проекту налагоджує зв'язки з людьми, що залишилися в Луганську.

«Це дуже різноманітні експонати: від серій книжок, виданих місцевими авторами, до таких артефактів, як «Ікона Януковича», зроблена художником В'ячеславом Бондаренком. Це була така гротескна акція, на коробці з-під цукерок він зробив ікону Януковича і ходив із нею навколо облдержадміністрації, щоб показати абсурд ситуації», – пригадує Мінкін.

Світлана Ославська спростовує думку про те, наче на Донбасі ніколи не було культури.

«Варто дізнатися про тамтешні інді-рок гурти, антиправославні вечірки чи сатиричну передачу про політику, щоб зрозуміти: це не так», – зауважує вона.

Тим часом на окупованій території по-своєму піклуються про історичну пам'ять. Музейники, які опинилися по той бік лінії розмежування, працюють над новими виставками: у Луганському краєзнавчому музеї відкрили експозицію «Два года «республике», школярі Краснодона у музеї «Молода гвардія» реконструювали події «Великої вітчизняної війни». Як повідомляє сепаратистський сайт угруповання «ЛНР» «Луганський інформаційний центр», у березні цього року відкрився новий заклад – «Музей військових дій на Донбасі 2014-2015 років і часів «Великої вітчизняної війни».

(Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia)