Рішення щодо кожного нашого заручника на Донбасі ухвалюється в Кремлі – Тандіт

Гість передачі «Ваша Свобода»: Юрій Тандіт, радник голови СБУ

Олександр Лащенко: На сьогоднішній день у заручниках ОРДЛО залишається 107 українських громадян, з них 64 – військові, інші – цивільні. У в’язницях Росії лишається 10 українських політв'язнів. І тут теж триває робота з максимального задіяння механізмів звільнення. Про це написала сьогодні у соцмережі «Фейсбук» Ірина Геращенко.

Ваша Свобода | Мітинг Савченко на Банковій: нагадування про полонених чи провокація?

Ну, а тим часом сьогодні Надія і Віра Савченко організували мітинг біля Адміністрації президента Петра Порошенка з метою, як було заявлено, «нагадати політикам про обмін полонених».

А звільнений політв’язень з тюрми в Росії, кримчанин Геннадій Афанасьєв раніше відмовився брати участь у цьому мітингу, наголосивши: «Сепаратистські й терористичні сили також закликають виходити на дану акцію протесту, що дуже насторожує».

Отже, мітинг Савченко на Банковій: нагадування про українських полонених чи провокація, підігрування Путіну?

Пане Тандіт, дійсно, зараз 107 полонених українських на Донбасі? Те, що Ірина Геращенко заявила. Це відповідає дійсності?

– Переклад. За даними СБУ, заручниками у Донецьку та в Луганську вважаються 107 людей.

– І 64 – військові?

– Так.

– Те, що не один день бойовики вкидали, що нібито на українському боці вони чекають звільнення аж 600 їхніх ув’язнених, то що це? Бойовики знову продовжують наголошувати на цьому?

– У минулому році озвучили (сепаратисти – ред.) цифру 1 102. Ми проаналізували кожного з них. СБУ підготувала звіт, який передали по лінії Мінських домовленостей за присутності ОБСЄ представникам Луганську і Донецьку.

Юрій Тандіт

Щодо них виходить, цікава картина. Дуже важливо для нас в рамках діючого законодавства передавати тих, кого ми можемо законно передавати. З цієї цифри ми виявили те, що, наприклад, біля 300 людей взагалі ніяк не були нами ніде зафіксовані, ми не знаємо цих людей.

– Виходить, що «мертві душі»?

– Так, ми їх просто ніколи не бачили. Більше 100 осіб – це ті люди, які були законно звільнені або ж умовно, але вони вже перебувають на свободі. І вони не хочуть тури переїжджати. Було біля 40 осіб, які взагалі не мають стосунку до АТО, але сидять у в’язницях України. Наприклад, є одна «авторитетна» людина, який сидить в одному із обласних центрів на заході України.

– «Авторитетний» у кримінальному сенсі цього слова?

– Так, «злодій в законі», який вже відсидів 11 років, йому ще сидіти 3 роки. Він не має стосунку взагалі до АТО. Або ж, наприклад, той, хто злісно не платив аліменти.

Крім того, є ще більше 20 осіб, яких ми не можемо просто визначити, тому що даються якісь клички або ж незрозумілі імена. А є ті, хто взагалі ніколи не потрапляв у поле зору спецслужб українських чи силовиків. І вони взагалі не знають про те, що їх хочуть обміняти.

Тому картина така досить незвичайна, скажемо так. Але ми готові. І ми це робили. Нагадаю, що після першого «Мінська», коли проговорили формулу «всіх на всіх», то ми відразу ж віддали 222 особи. Нам тоді передали 150 людей. Ми готові до компромісів. Для дуже важливо звільнити всіх.

На цьому засіданні, яке було в середу у Мінську, мені з Божою допомогою була надана така можливість – я був там. Я бачив, як поводять себе переговірники на цій зустрічі. І нам фактично вперше вдалося добитися того, щоб нам з боку Донецька і Луганська передали список наших хлопців, яких ми реально бачимо. До цього підтверджували тільки наявність 21 наших заручників. У середу ми отримали список – 42 і 3. По Луганську, я думаю, буде більше.

– Разом по цьому списку виходить 45.

– Поки що. Я думаю, що буде більше.

– Подивімося наразі фрагмент виступу Надії Савченко на цьому мітингу біля Адміністрації президента України Петра Порошенка.

Савченко й активісти під АП вимагають звільнення полонених (відео)

​
– Різні дані ЗМІ наводили. Ця акція біля Адміністрації президента, організована Надією Савченко – зрештою, учасники акції мали змогу потрапити до Адміністрації президента? Це відповідає дійсності?

– Звісно.

Більше того, ще з п’ятниці дзвонили у Центр звільнення заручників при СБУ, тому що наші співробітники у постійному контакті з ними.

Ви знаєте, перше враження чи перша реакція у мене була досить негативна щодо того, що організовують політики. На жаль. Останнім є те, що використовують страждання людей – жінок, матерів, дітей – і займаються політичним піаром.

Я можу лише сказати, що війна – це не феєрверк, а важка робота. На сьогоднішній день звільнено або знайдено підтверджених 3 080 людей за два роки. Будучи волонтером, я пам’ятаю, як ми все це розпочинали, як багато робили для того, щоб домовлятися по телефонну з «польовими командирами» і з іншими, тими, хто приймав рішення. І кримінальні авторитети були, і так звані «казакі», і багато інших. Як ми заходили туди і забирали хлопців.

Зараз ситуація загострилася і, скажемо так, ускладнилася не через те, що Україна не хоче забирати, а через те, щоб там через політиків на сході стали розуміти, особливо в Росії, тому що практично в Луганську і в Донецьку – це маріонетки… Я вибачаюся, нічого особистого, без будь-яких емоцій, але можу сказати, що це факт. І фактично рішення по кожному нашому заручнику ухвалюється в Кремлі.

– Навіть так?

– Так. А те, що відбувається у нас в центрі, коли збирають політтехнологи, використовуючи у тому числі народних депутатів і політиків, близьких і тих, хто страждає, то це злочин. Нам в жодному випадку не треба озлоблюватися. Тим більше, що ми бачимо дуже конкретну дорожню карту, по якій треба далі йти. Ми бачимо з середи окремі конкретні результати, які у нас з’явилися цього разу у Мінську. Я можу сказати як той, хто брав участь у цих переговорах, що цього разу нам вдалося обговорити вже деталі, що буде далі відбуватися.

– Не знаю, чи варто це говорити в ефірі, але можна сказати, коли буде наступний етап обміну – певна кількість українських полонених на сепаратистських діячів? Чи про це не можна казати?

– Ми не анонсуємо звільнення. Єдине, що я вже говорив про те, що ми готуємо певний захід, який буде відбуватися в рамках домовленостей за принципом «всіх на всіх». І ми зробимо все, щоб найближчим часом хлопці були звільнені. Для нас це дуже важливо!

– Отже, на цих переговорах у Мінську в середу минулого тижня, про які Ви згадували, все ж таки певний прогрес щодо обміну полонених намітився таки нарешті?

– Думаю, що так. Я переконаний в цьому.

– Цей випадок, про який Надія Савченко сьогодні на мітингу згадувала, що, мовляв, може, з її точки зору, аж на 5 місяців затриматися оцей конкретно обмін, то Ви знаєте про цей факт?

– Я взагалі не хотів би коментувати слова Надії, тому що я можу сказати, що вона дійсно, перебуваючи у в’язниці дуже сильно страждала. І вона повела себе як справжній патріот. Але всі ці емоції, які є, навіть якщо вони виникають через добрі наміри, я переконаний в тому, що вона хоче, щоб хлопці були звільнені…

– Їй закидають, що вона – «людина Путіна», «людина Медведчука».

– Неодноразово, коли я з нею спілкувався, я бачив, що вона вірить в те, що вона робить.

Якщо говорити про те, що уповільнився процес на 5 місяців, то якраз ми повинні зробити все, щоб цього не було. І ми знаємо, що треба робити. І ми будемо це робити. Навіть, якщо хтось із політиків спеціально буде використовувати ситуацію для того, щоб відтягувати дату звільнення заручників, ми будемо робити все, щоб вони були звільнені.

– І цей ще закид Надії щодо нібито браку спеціального механізму звільнення полонених саме з боку української сторони, з боку президента Порошенка – про це доречно говорити?

– Ми ж не піратська республіка. І кожного разу, коли ми звільняємо хлопців, відбувається спеціальна військова операція, починаючи від переговорів, які ведуться фактично зараз щоденно, закінчуючи навіть стабілізацією ситуації на лінії зіткнення, коли по Міноборони задіяні спеціальні служби, які гарантують нам коридор безпеки, крім того, що безпосередньо з нами завжди знаходяться найкращі наші воїни-захисники СБУ, не раз з нами був і нинішній голова СБУ, генерал армії Грицак Василь, то ми до цього ставимося дуже серйозно.

А там не раз були такі ситуації, коли ми потрапляли під час обміну під обстріл. По Луганську ще було багатократно, коли ми вимушені були не із-за того, що ми ризикуємо життям, а із-за того, щоб не зачепило, не дай Боже, кулею бодай одного із тих, кого ми забирали, ми призупиняли процес звільнення.

– Пане Тандіт, а відповідає дійсності те, що свого часу, коли Надія Савченко перебувала за гратами в Росії, Ви особисто теж займалися звільненням її і навіть зустрічалися з патріархом РПЦ Кирилом?

– Так, була така історія два роки тому, трішки менше – взимку 2014-2015 років. Дійсно, я їздив до Москви і двічі зустрічався з Кирилом. Мене затримали в «Шереметьєво», майже всю ніч протримали. Я, звісно, дуже хвилювався тоді. Розумів, що в принципі там міг зникнути – моїх слідів вже не знайшли б. Слава Богу, Бог тримав за руку, і цього дня я мав зустріч з цією людиною, з головою РПЦ. І якраз запитав у нього саме за Надію Савченко. Тому що перед цим велися переговори, у тому числі зі мною, щодо цієї теми. Ось. І я йому якраз на вухо говорив, прошептав, що Надія може померти – нам треба її врятувати. І бачив щодо цього його ставлення, його реакцію.

Але я хочу додати, що, окрім мене, дуже багато людей, хто просив за Надію Савченко. І одним із тих, хто це робив постійно, то це був наш президент. Якраз завдяки тому, що він на міжнародному рівні підняв цю планку, фактично у тому числі й вона була звільнена. Це робота всіх: і волонтерів, і…

– Але Кирило якось, на Ваш погляд, допоміг, чи він знову про ці тези «русского мира»…?

– Там зі мною говорили, у тому числі і про «русский мир». Але, я думаю, що істинно віруючі люди, які у тому числі ходять до УПЦ (МП), моляться за мир, і вони роблять все для того, щоб зберегти Україну. Я в це вірю.

– І закінчуючи з цією акцією. Той же Геннадій Афанасьєв, наголосивши на тому, що він особисто не братиме в ній участі, зазначав, що нібито цю акцію, організовану Надією Савченко, підтримують такі собі особи, як Вікторія Шилова і Надія Курамшина, яких пов'язують з Віктором Медведчуком. Так само акцію підтримала помічниця дуже одіозного депутата Держдуми Росії Євгена Федорова, пропагандистка проекту Кремля, так званої «Новоросія» Марія Катасонова.

Це відповідає дійсності – твердження Афанасьєва?

– Ці всі «персонажі» (Шилова, Курамшина, Катасонова – ред.) проходять по даних СБУ. Ми уважно за ними спостерігаємо. Дійсно, ця жінка, про яку Ви спочатку почали говорили, брала участь у різних акціях проти цілісності України, у тому числі і в Одесі.

– Курамшина?

– Це відома людина.

– І вони підтримали цю акцію Надії Савченко?

– Практично провокатор. І вона (Курамшина – ред.) зараз там (на мітингу на Банковій – ред.) теж перебуває. Я якраз їхав до Вас. Коли проїжджав, то бачив, що вона там стояла.

Можу сказати про те, що, дійсно, наших багатьох відомих справжніх патріотів будуть використовувати «втемну» для того, щоб розгойдувати ситуацію зсередини і дискредитувати нас як державу. Але ми цього не допустимо.

– Ми зараз телефоном зв’яжемося з волонтером, який теж займається визволенням українських полонених. Йдеться про волонтера організації «Патріот» Олега Котенка.

Пане Котенко, як Ви вважаєте, що гальмує визволення українських полонених?

– Перепрошу, а я можу з Олегом привітатися?

– Звичайно!

– Олеже, доброго дня! Дуже радий тебе чути!

Олег Котенко (переклад): Доброго дня, Юрію!

– Дуже радий чути, що Олег до нас приєднається!

Тобі успіхів у нашій спільній роботі! Тому що Олег нам дуже допомагає! Тримайся, брате!

– Перед тим, як пан Котенко почне відповідати, пан Котенко не мітинги проводить, а займається постійно цим процесом.

Отже, пане Котенко, яка Ваша думка?

​Олег Котенко: Я, звісно, приєднуюся до всіх слів, які сказав Юрій. Дійсно, зараз дуже складний період, коли нам дуже складно звільняти наших військовополонених. І не тому, що ми не вміємо або ж ми не є професіоналами у цьому питанні. А просто тому, що є такий фактор, як Москва, який по-всякому цьому перешкоджає. І ми робимо все, що можемо. Це я звертаюся якраз до мамів, які сьогодні прийшли на мітинг з одіозною Надією Савченко і з тими людьми, які там присутні. Ми звертаємося до них: повірте, ми робимо дуже багато!

​Відповідаючи на Ваше питання, що ми можемо зробити? Деякі моменти ми не можемо озвучити. І Юрій Вам у студії те ж саме скаже. Вироблений певний план дій. Він підтримується як президентом, так і мамами, з якими ми спілкуємося щодо деяких пунктів цього плану. Також цей план підтримує і Ірина Геращенко, і всі, хто займається процесом обміну. Тому, я думаю, що незабаром ми матимемо якісь результати.

​Єдине, що зараз відбувається, то це те, що ми не можемо пришвидшити те, що складно пришвидшувати. Але програма і плани у нас є, і ми рухаємося разом з СБУ в єдиному ключі. Всі, хто хоче займатися звільненням, нехай приєднуються до цього процесу – тоді ми пришвидшимо весь цей процес. Це стосується Надії Савченко. Але тільки не самостійною політичною одиницею, а людиною, який дійсно хоче допомогти нашим військовополоненим. Вона має діяти у спільній стратегії, яка вироблена СБУ в Україні, тоді ми й матимемо… Поки це тільки піар-акція, що стосується Надії Савченко.

– Пане Тандіт, що Ви можете сказати?

– У нас був різний час. Я пам’ятаю, коли це все розпочиналося. Я пам’ятаю, коли Олег почав цим займатися. І траплялися різні ситуації. Але головне, що ми завжди діяли, як одне ціле. Можу сказати, що ніколи нікому ніхто не заважав займатися звільненням заручників. Дурість була б комусь заважати робити добро. Тим більше, звільнення навіть однієї людини – це дуже велика справа!

Тому, починаючи від Надії Савченко, закінчуючи безіменними героями, які хотіли і роблять дійсно конкретні речі, треба пам’ятати, що нам треба зберегти країну. І нам у жодному випадку не треба озлоблювати цю ситуацію. Тим більше, що це розуміють з того боку, за лінією зіткнення. Вони знають, наскільки трепетно ми ставимося до наших хлопців, до наших синів, які там ще лишаються. І ми зробимо все для того, щоб їх забрати, тому що ми своїх не кидаємо.

– Пане Тандіт, а яка роль Віктора Медведчука, учасника переговорів від України у Мінську, у визволенні українських полонених? Вона вагома?

– Відверто Вам скажу, що ми повинні використовувати будь-які способи. І ми сподіваємося, що його стосунки з лідером сусідньої держави, дійсно, можуть нам допомогти. І я можу лише підтвердити те, що ми користуватимемося різними технологіями і використовувати різних людей для цього процесу.

– І ще одне запитання. Воно ніби напряму не пов’язане з визволенням полонених, але чимало українських бранців саме на окупованій Луганщині перебуває. Що там з Плотницьким сталося? Можете навести дані українських спецслужб? Що це таке? Це якийсь спектакль був, цей так званий «замах» на лідера сепаратистів луганських?

– Я можу підтвердити інформацію, що дійсно стався замах на цю людину (Плотницького – ред.). Була підірвана бомба …

– Є відео після вибуху.

– … або міна. Він дійсно поранений.

Можу по-людськи сказати, що завжди це погано, коли люди страждають. По-людськи можу сказати. Але можу сказати, що дійсно там перебувають злочинці, які між собою з’ясовують стосунки. Із-за того, щоб та немає порядку, немає законів, там люди живуть неспокійно.

– Між собою сепаратисти, Ви вважаєте? Попередня версія.

– Це постійний процес. Це ще один знак усім, що треба робити так, щоб ця територія повернулася у наше лоно.