Координатор USAID у справах ліквідації поліомієліту в світі Еллін Оґден займається питаннями вакцинації та гуманітарною допомогою майже 20 років. Після спалаху поліомієліту в Україні вона особисто відвідала країну і закликала уряд не зволікати з початком вакцинації.
Наразі статус країни зі спалахом поліомієліту для України скасовано, однак попереджає Оґден, в України – великі проблеми в сфері охорони здоров’я.
«Спалах поліомієліту офіційно закритий, але країна залишається надзвичайно чутливою до появи нового спалаху, тому що прогалина у вакцинації досі дуже велика. Багато українських дітей досі не щеплені, навіть після всіх кампаній з вакцинації проти поліомієліту», – каже Еллін Оґден.
У квітні цього року Україні як член ВООЗ перейшла на користування новою вакциною від поліомієліту у рамках всесвітньої програми із викорінення поліовірусу. 155 країн світу разом домовилися позбутися старих вакцин і почати користуватися новими – удосконаленими. Україна старої вакцини позбулася, а нової не закупила. Відтак вже 4 місяці українські лікарні лишаються без оральної вакцини.
«Україна – єдина держава, яка ще не перейшла з тривалентної вакцини на двовалентну. Тож ви – далеко позаду міжнародних стандартів», – зауважує експерт USAID.
Утім справа не у стандартах, а в здоров’ї українських дітей. Наразі в українських лікарнях лишається лише неактивована від поліомієліту, тобто яку щеплюють через укол. Вона захищає організм, але не зупиняє вірус.
«І неактивовану, і оральну вакцину можна давати дитині у будь-якому віці від народження – вони обидві безпечні. Однак щеплення через укол забезпечує індивідуальний імунітет. І вона дуже добре захищає людину від паралічу, але вона не дуже добре працює, коли йдеться про створення захисту слизової оболонки у кишково-шлунковому тракті. А поліомієліт переноситься фекально-оральним шляхом. Це питання гігієни. Тож, якщо є нормальні діти, вони бігають навколо, десь спорожняються, і коли вони граються, вони можуть торкнутися брудними руками рота і таким чином проковтнути вірус поліомієліту. Він розмножується у слизовій оболонці в організмі людини. Дитина знову йде в туалет, вірус потім з неї виходить і потім знову може переноситись до іншої людини. І лише оральна вакцина справді зупиняє вірус від розмноження і перенесення до наступної особи. І такої вакцини в Україні нема», – розповідає Оґден.
Однією з причин браку вакцин в Україні є непрозорий та дуже довгий процес їх закупівлі, каже представниця USAID. Вона рекомендує українському уряду реформувати процес державних закупівель.
«Йдеться про реформу закупівлі, яка передбачає міжнародні стандарти закупівлі вакцин від виробників, яким можна довіряти, за міжнародно визнаними інструкціями. Є дуже багато способів, як купити якісну вакцину за дуже низькою ціною, і як доставити її людям, без участі посередників, які беруть собі частину грошей. Я думаю, реформа закупівель – один з найважливіших викликів для України», – зазначає фахівець.
Еллін Оґден дивується, що за наявності в країні небезпечних інфекційних захворювань, український уряд дозволяє собі зволікати із купівлю медикаментів.
«Якщо у вас був спалах поліомієліту, зафіксовано 12 тисяч випадків зараження на кір, зростають випадки дифтерії та коклюшу, чому є проблемою взяти список вакцин і провести його через уряд? На мою думку, немає значення, від кого це залежить. Це має бути пріоритетом для кожного міністерства в уряді – виконати всю паперову роботу і закрити це питання. Не робити цього – це зашкодити дітям України», – каже пані Оґден.
За останніми даними Дитячого фонду ООН, менше ніж 17% відсотків українських дітей імунізовані повністю за міжнародними стандартами і це після агресивної вакцинації з кампанії проти поліомієліту. Еллін Оґден зауважує, що ця цифра нижча за показники в бідних африканських країнах.