Київ – В Україні гостро відреагували на рішення польського Сейму визнати геноцидом вбивство громадян Польщі, здійсненого українськими націоналістами, в роки Другої світової війни. Президент Петро Порошенко заявив, що він «шкодує» і що «багато хто» захоче використати це рішення для політичних спекуляцій. Чи призведе воно до погіршення стосунків двох сусідніх держав, і що робити, щоб цього не сталося?
Рішення Сейму Польщі про визнання Волинської трагедії геноцидом поляків, який здійснили українські націоналісти, уже змінює політичний клімат в Україні на користь проросійських сил. Так вважає, серед інших, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. В ефірі Радіо Свобода він назвав рішення польського Сейму «висловленням жалю за втраченими територіями», а на своїй сторінці у мережі Facebook рішення Сейму щодо Волинської трагедії В’ятрович назвав «історичним непорозумінням».
Російська пропаганда буде у повній мірі використовувати ці рішенняВолодимир В’ятрович
«Новина про рішення польського Сейму буде (певний час – ред.) топ-новиною у російських медіа, а російська пропаганда буде у повній мірі використовувати це рішення. І, на жаль, треба сказати, що наші польські сусіди зараз у повній мірі зіграли на руку Кремлю», – зазначив В’ятрович в ефірі Espreso TV.
На думку науковця, ухвалене Сеймом рішення насправді «стало неприємним, але закономірним результатом наростаючої антиукраїнської істерії та небажання розібратися з важкою історією в Польщі, яку провокують політичні сили, зокрема, які є в парламенті. Насправді воно не має нічого спільного із вшануванням пам'яті загиблих, а є лише інструменталізацією минулого конфлікту для здобуття політичних дивідендів сьогодні».
Історик Павло Подобєд вважає, що посилення радикалів у двох сусідніх державах відбувається не без участі Росії, якій була б вигідна своєрідна ревізія українсько-польських стосунків. При цьому таку ревізію можуть ініціювати і українські, і польські радикали, каже фахівець.
Найбільшою проблемою може бути ревізіоністська трясовина, яка буде втягувати польських політиків і польське суспільствоПавло Подобєд
«Найбільшою проблемою може бути ревізіоністська трясовина, яка буде втягувати польських політиків і польське суспільство. Гадаю, що вже зараз можна зробити висновки про те, що польські праві у значній мірі стали заручниками своїх же пасток. І вже нині ми спостерігаємо, що сам «ПіС» (польська партія «Право і справедливість» – ред.) боїться, що його посунуть нові, більш радикальні польські праві сили», – сказав Подобєд Радіо Свобода.
Подобєд також зазначає, що польські політики завдали українцям удару саме тоді, коли «ми потребували справжніх друзів та адвокатів – без лапок. В час війни з Росією».
Публіцист, філософ Сергій Грабовський помітив в українському політикумі і суспільстві бажання відповісти Польщі на рішення Сейму, ухваливши «симетричну резолюцію» про польський геноцид на українських землях. Тим більше, що фактів на підтвердження цього не менше, ніж з польського боку щодо українців, каже науковець.
Ця резолюція щодо політики Варшави буде абсолютно фактографічно беззаперечноюСергій Грабовський
«Потрібна жорстка резолюція, жорстка постанова українського парламенту з оцінкою колоніальної політики Другої Речі Посполитої, спрямованої не тільки на українців, а і на чехів (Тешинська область), на білорусів, на литовський, чи то вільнюський, край у 1918-1945 роках. Тобто включити і діяння емігрантського уряду у часи Другої світової війни. Ця резолюція щодо політики Варшави буде абсолютно фактографічно беззаперечною», – зазначив Грабовський в інтерв’ю Радіо Свобода.
Щодо жителів Волині, то від їхнього імені із закликом до порозуміння між українськими і польськими політиками виступив виходець з Волині, народний депутат, заступник голови парламентського комітету із закордонних справ Ігор Гузь. На його думку, рішення, подібні ухваленому Сеймом Польщі, погіршать українсько-польські стосунки як на політичному, так і на суспільному рівні.
«Очевидно, що реакція українського парламенту, обласних рад, представників громадських організацій буде. Ми – це велика спільнота волинян-українців, які вважають, що не можна наразі піднімати такі складні питання у такому контексті», – наголосив Гузь на брифінгу для ЗМІ.
Політолог Олег Покальчук також родом з Волині, у своїй публікації для видання «Лівий берег» він зазначив, що офіційне проголошення українських націоналістів винуватцями «геноциду поляків» є «кроком назад» у стосунках Польщі та України, але це не означає, що українці і поляки стануть ворогами. На думку Покальчука, рішення Сейму носить «ритуальний», «електоральний» характер і не має для українців жодних «матеріально-юридичних наслідків», хоча і зіграє на руку правим польським радикалам.
Щоправда, за даними Українського інституту національної пам’яті, рішенням Сейму антиукраїнська істерія у Польщі не завершується – на осінь там запланована прем'єра фільму «Волинь», який, на думку науковців, посилить однобоке уявлення про українсько-польський конфлікт в минулій війні. А директор інституту Володимир В’ятрович зауважив, що українські громадські і політичні діячі працювали «практично в унісон» для того, щоб пам'ять про той конфлікт на Волині не стала джерелом нового, але рішення Сейму фактично звело нанівець їхню працю.
Що ж робити, щоб здобутки співпраці двох країн не були перекреслені одним нерозважливим політичним рішенням? На це запитання українські експерти дають різні відповіді: історики радять досліджувати історію українсько-польських взаємин і популяризувати її світлі сторінки, політологи радять активізувати інформаційну і просвітницьку місію наукової спільноти і громадянського суспільства, політики вважають за потрібне шукати нову стратегію взаємин між Києвом і Варшавою.