Реформи на «Укрзалізниці»: коли їздити українськими поїздами стане зручно?

©Shutterstock

Новий керівник «Укрзалізниці» Войцех Бальчун озвучив план роботи на найближчі півроку: прибрати корупцію та очистити компанію від нечесних співробітників. Для пересічних пасажирів – більше сполучень та якісніший сервіс. Експерти налаштовані оптимістично: бажання реформувати є, от тільки зрушити масивну «Укрзалізницю» з багаторічних корупційним досвідом буде непросто. Утім, якщо вдасться, це покращить не лише роботу залізної дороги, а і комунікацію між українцями в різних регіонах.

На «Укрзалізниці» грядуть зміни, обіцяє її новообраний голова Войцех Балчун. За найближчі півроку планують побороти корупцію, зокрема, і через проведення прозорих специфікованих тендерів. Проти 400 посадовців «Укрзалізниці» вже порушили кримінальні провадження. Також Національне антикорупційне бюро України кілька днів тому заявляло, що детективи затримали начальника департаменту планування і контролю закупівель компанії «Укрзалізниця». Таким очищенням компанія-монополіст розраховує прибрати організовані групи впливу, які і породжують корупцію.

«Ми не полюємо на відьом, ми полюємо на корупціонерів», – прокоментував це міністр інфраструктури Володимир Омелян в ефірі «Громадського».

Для пересічного пасажира обіцяють більше сполучень, частіші рейси та покращення сервісу. Одним словом, іноземець-керівник Балчун обіцяє «початок модернізації». Відповідатиме за це новообраний склад правління «Укрзалізниці».

«Укрзалізниця» і корупція: хто кого?

Раніше «Укрзалізниці» не надто щастило з керівництвом. У різний час генеральним директором були Максим Бланк (у 2014 році проти нього порушили справу за законом «Про засади запобігання і протидії корупції» та після обшуку вилучили наркотичну сировину, 500 тисяч доларів і близько семи мільйонів гривень), Борис Остапюк (усунули під час перевірки підприємства на зловживання) та Богдан Костюк (нині депутат, а тоді – антикорупціонер Тетяна Чорновіл неодноразово публікувала розслідування про його зловживання, утім справу проти нього не відкривали та на рівні закону нічого не доведено).

За тривалий час «Укрзалізниця» як монополіст напрацювала багато схем та оборудок. Тож із точки зору подолання корупції – це буде непроста задача, каже економіст Борис Кушнірук. На його думку, новій команді слід загалом переглянути, наскільки «Укрзалізниця» є ефективною: що має бути приватизовано, а які підрозділи варто виділити в окремі об’єкти. Тому що за розлогою структурою легко списувати збитковість та загальні проблеми, а не «відмивання» грошей.

Окремий нюанс, що «Укрзалізниця» є монополістом: менше конкурентів – більше простору для корупції, менше стимулів для змін. Водночас, Кушнірук налаштований оптимістично.

Є можливості і на рівні міністра, і на рівні керівника «Укрзалізниці», і на рівні політичної волі (якщо ми кажемо про президента і прем’єр-міністра), є готовність до того, щоби ситуацію змінити
Борис Кушнірук

«Я думаю, що діяльність нового керівництва буде пов’язана саме з тим, щоби провести розділення цієї компанії, позбавлення її невластивих функцій. У нас же кожне таке велике підприємство обростає ще купою підприємств, які просто непотрібні. Але вони використовуються, у тому числі. Як джерело для зловживань і корупції. Я дивлюсь на ситуацію оптимістично у плані того, що є можливості і на рівні міністра, і на рівні керівника «Укрзалізниці», і на рівні політичної волі (якщо ми кажемо про президента і прем’єр-міністра), є готовність до того, щоби ситуацію змінити», – вважає експерт.

Порушують права у потязі – ідіть до начальника поїзда

Чим живе українська залізна дорога підмічає і описує у блогах Олександр Рудоманов. За останні сім років він наїздив поїздами 25 тисяч кілометрів по Україні. Натерпівшись хамовитих провідників, неробочих вбиралень і поганого сервісу, він викладає в інтернет інструкції для пасажирів: які послуги має надавати «Укрзалізниця» та що робити, якщо не надає.

Як правило, провідники не включають кондиціонування або вентиляцію влітку. Також, в принципі, якщо зламаний тент (кип’ятильник), то пасажирам безпідставно відмовляють у кип’ятку
Олександр Рудоманов

«Як правило, провідники не включають кондиціонування або вентиляцію влітку. Також, в принципі, якщо зламаний тент (кип’ятильник), то пасажирам безпідставно відмовляють у кип’ятку. Із такого іншого, як утискають права, – це, звісно, погана й у плямах постіль. І те, що у мене останнього разу було не дали ремені безпеки», – розповідає він.

Утім навіть до обіцяної модернізації пасажири можуть впливати на «Укрзалізницю», каже хлопець. У першу чергу, потрібно з книгою скарг підійти до начальника поїзда (чи викликати його через провідника) та вимагати усунення порушення. Також можна дзвонити на гарячу лінію «Укрзалізниці» та залишати звернення. Не зайвим буде скачати на мобільний телефон кілька головних законів, що підтвердять права пасажира провіднику, який їх «забув».

Третина українців не їздили далі своєї області. Логістика поїздів може це змінити

Ще наприкінці минулого року статистика була сумна: третина українців жодного разу не виїжджали далі своєї області. Тож збільшення кількості маршрутів та потягів загалом може вплинути не лише на комфорт пасажирів. Мобільність українців може знизити напруження в суспільстві та допомогти жителям сходу зрозуміти мешканців заходу країни, і навпаки, каже соціопсихолог Вадим Васютинський.

Людина, що не була в тому чи іншому регіоні своєї країни (особливо, якщо вона територіально велика як Україна), формує своє уявлення про місцевих людей та їхнє життя, переважно, з телевізора. Цей образ, зазвичай, не надто об’єктивний і може навіть підбурювати штучне антипатію.

Коли людина знатиме, що там є десяток людей, до яких вона відчуває симпатію, то вже важче її буде умовити, що там живуть вороги і такі-сякі люди
Вадим Васютинський

«Коли людина знатиме, що там є десяток людей, до яких вона відчуває симпатію, то вже важче її буде умовити, що там живуть вороги і такі-сякі люди. Плюс, коли люди мають ці живі контакти між собою, то тепер у всіх є мобілки, і завжди можна передзвонити і перепитати, що відбувається. І тому для порозуміння сходу-заходу, і взагалі представників різних регіонів, для формування спільної ідентичності це, безумовно, дуже важливо», – каже експерт.