Найстаріша обласна газета Дніпропетровщини «зависла» перед роздержавленням

Дніпро – Найстаріша обласна газета Дніпропетровщини «Зоря» понад півроку не може «роздержавитись». Хоча є відповідне рішення журналістського колективу. У редакції заявляють: незважаючи на закон про реформування комунальних ЗМІ, засновник газети – облрада – зволікає із розлученням. Тим часом це видання позбавили приміщення. Натомість в облраді всі звинувачення відкидають. А експерти радять газеті активніше судитись із засновником медіа.

Найстаріша обласна газета Дніпропетровщини «зависла» перед роздержавленням

Газета, якій наступного року має виповнитись 100-ліття і яка має найбільший у регіоні тираж – 40 тисяч, не може вийти з-під юрисдикції обласної ради вже понад півроку, заявляють в редакції. Ще у лютому колектив на зборах вирішив піти у «вільне плавання» – з вісника обласної ради перетворитись на приватне видання, власність колективу, що й передбачає закон України про роздержавлення ЗМІ.

Між тим обласна рада, каже редактор «Зорі» Ксенія Зайцева, всіляко зволікає з рішенням про вихід зі складу співзасновників видання. Понад півроку газета висвітлює, як це й належить за чинним статутом, діяльність обласної ради, однак не отримує з бюджету ніяких коштів, виживає за рахунок передплати та реклами. А нещодавно владний орган своїм рішенням позбавив друковане ЗМІ і його приміщення – в самому центрі міста, передавши його іншому комунальному підприємству.

«З грудня не отримуємо жодної копійки»

З подивом дізнався колектив і про те, що на наступну сесію облради винесене питання про зміни в статуті газети. Які саме і якими будуть наслідки, колектив достеменно не знає, зауважує Ксенія Зайцева.

«Ми продовжуємо висвітлювати діяльність засновника, як зазначено в статуті. За це ми з грудня не отримуємо жодної копійки. За весь процес – від дня проведення зборів колективу – вже відбулось три сесії облради, але питання про реформування газети не піднімається, але підняли питання про приміщення. Приміщення редакції було передане власнику «Агротехпроектбуду»», – розповіла редактор.

У редакції газети вважають, що бренд і активи їхнього видання влада хоче використати в своїх цілях. Водночас зауваження до облради висловлюють вкрай обережно, сподіваючись все ж на мирне розв’язання конфлікту.

У Дніпропетровській обласній раді звинувачення в свідомому затягуванні реформування газети категорично відкидають. У коментарі Радіо Свобода позаштатний радник голови облради з питань інформаційної політики Володимир Федоров сказав: питання роздержавлення проходить узгодження в комісіях.

«Ми в будь-якому разі за існування газети «Зоря». Ми розуміємо, що газета «Зоря» без підтримки обласної ради не виживе, це об’єктивна реальність, тому що ми бачимо, що керівництво газети звертається за допомогою до облради, зокрема, фінансовою. У будь-якому разі треба розбиратись і допомагати нашому комунальному підприємству. Саме для того, аби надавати якісну допомогу, була призначена нова наглядова рада. Що стосується роздержавлення, то обласна рада – це колегіальний орган і це рішення має ухвалити більшість депутатів. Наша профільна комісія – зі ЗМІ й зв’язків з громадськістю – підтримала роздержавлення. Наскільки я розумію, це питання ще проходить кілька комісій, у тому числі комісію з комунальної власності, вона це питання ще не розглянула», – зазначив Володимир Федоров.

Колектив «завис»

Аби процес не розтягнувся на роки, медіаексперти радять «Зорі» судитись з облрадою й доводити своє право на роздержавлення, прецеденти є. Районне видання на Хмельниччині пішло таким шляхом і виграло суд, зазначає перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Водночас він зауважує: якщо у нинішнього власника газети є претензії до якості журналістських матеріалів, це треба виносити на публічне обговорення.

«Переписали майно. Колектив «завис». Звичайно, вплинути можна подачею в суд – подали. Але ми хотіли б, щоб органи влади і журналісти розуміли, що ця реформа не в інтересах політичних сил, а в інтересах суспільства. Тому й була ініціатива винести це на публічний розгляд… Для мене є диким, коли зміни до статуту виносяться на обговорення без участі редакції. Якщо є якісь претензії до матеріалів, вони незбалансовані чи ще щось, то нехай це озвучується, і ми теж готові розглядати. Ми підтримуємо цивілізоване публічне обговорення. Ми будемо здійснювати громадський контроль, ми не будемо залишати це в тіні», – зауважує представник Спілки журналістів.

«Або шах помре, або віслюк здохне»

Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорелов зауважує: іншого шляху, як перетворитись на приватне видання або закритись, в обласної комунальної газети немає. Як варіант виходу з ситуації він бачить звернення колективу й журналістських об’єднань до Адміністрації президента.

«Якщо не вдається домовитись і починається ця «війна», то в кінцевому підсумку страждає читач. Але страждає також й імідж співзасновника, співзасновник втрачає вплив на видання. Це етичний момент. Але є і юридичний. Бо що нам каже закон? Навіть якщо співзасновник виявляє бездіяльність, то газета все одно має бути реформована. Мова може йти про саботаж. Обов’язково треба шукати спосіб для повернення в площину публічних переговорів», – радить Олексій Порогелов.

Водночас частина журналістської спільноти Дніпра налаштована менш оптимістично: якщо найтиражнішу газету регіону не відстояти разом, то наступного року відзначатимуть поминки, а не сторічний ювілей видання, вважає політичний оглядач Юрій Райхель.

«Очевидно зрозуміло, що обраний шлях зміни керівництва редакції. Змінять керівництво, а потім колектив довго буде доводити в судах, що це неправомірно, буде судова тяганина. Це призведе до того, що колектив розпадеться, люди ж так довго не можуть, а тим цього й треба. Ось і вся доля газети «Зоря». Ситуація відома: затягнути процес, утопити його в судових розглядах, а там – або шах помре, або віслюк здохне. Або ухвалять новий закон», – зазначає Юрій Райхель.

Питання щодо газети «Зоря» мають винести на сесію облради вже 27 липня. В редакції видання сподіваються, що саме тоді дадуть старт його самостійності.

Довідка

За офіційними даними Національної спілки журналістів України, із 555 державних та комунальних газет України, які підлягають роздержавленню, близько половини – 270 – стануть приватними вже цього року. З січня 2016 року, коли набув чинності закон про роздержавлення, кожна з редакцій державних, обласних та районних комунальних газет визначилась, чи хоче вона провести реформування першочергово, тобто упродовж нинішнього року, чи поступово – упродовж найближчих трьох років. Переважна більшість редакцій висловилась за першочергові зміни.

Визначились і засновники друкованих ЗМІ – органи державної влади та місцевого самоврядування: близько 90% з них вирішили відпустити газети «у вільне плавання».

Таким чином, зауважують в Національній спілці журналістів, за три роки в Україні не буде державних та комунальних газет, лише приватні.

У грудні 2015 року президент Петро Порошенко підписав закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», ухвалений Верховною Радою з урахуванням його пропозицій. Закон передбачає, що органи державної влади України не зможуть виступати засновниками і співзасновниками друкованих ЗМІ.