Уряд посеред літа починає підготовку до зими, експерти кажуть – запізно

Київ – В уряді створено штаб для підготовки паливно-енергетичного комплексу країни до осінньо-зимового періоду. Його основним завданням буде постійний моніторинг стану справ в енергетичному секторі, сказав прем’єр Володимир Гройсман. До опалювального сезону залишилося дуже мало часу, щоб досягти суттєвих зрушень у реформуванні паливно-енергетичному комплексу, кажуть експерти. На їхнє переконання, цю роботу слід було починати ще навесні, а зараз все обмежиться лише накопиченням необхідних обсягів палива.

Your browser doesn’t support HTML5

Уряд посеред літа починає підготовку до зими, експерти кажуть – запізно

«Зима не за горами», сказав прем’єр Володимир Гройсман на нараді з проблемних питань в енергетичній галузі та анонсував створення з 21 липня на постійній основі енергетичного штабу з підготовки країни до наступного осінньо-зимового періоду.


Експерти наголошують, що такий штаб мав би бути створений ще у травні-червні, одразу після завершення попереднього осінньо-зимового сезону. Адже за два з половиною місяці, які залишились до опалювального сезону, не вирішити проблеми енергозбереження, модернізації електростанцій чи переведення теплових станцій на вугілля газової групи, каже експерт з питань енергетики, голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко.

Ключове питання – накопичення палива, вугілля та газу для проходження зимового періоду. Часу більше ні на що не залишилось
Сергій Дяченко

«Зараз буде ключове питання – накопичення палива, вугілля та газу для проходження зимового періоду. Часу більше ні на що не залишилось», – зазначає експерт.

Однією з проблем він називає незбалансованість цін на енергоресурси: електроенергія поки недооцінена, газ переоцінений, «а з вугіллям взагалі картина незрозуміла, за якими цінами де, як і хто домовляється», каже він.

«Укртрансгаз» до кінця липня збільшить закупівлі газу за всіма європейськими напрямками до 40 мільйонів кубометрів на добу і до опалювального сезону сподівається накопичити у газосховищах до 14,5-15 мільярдів кубометрів, повідомив керівник дежхолдингу Ігор Прокопів.

З огляду на очікуване скорочення газоспоживання, таких обсягів блакитного палива має бути достатньо – все залежатиме від того, наскільки холодною буде зима, зауважує експерт з питань енергетичної безпеки, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

Буде маса спекуляцій на цю тему в національному медіа-просторі, вкидання в європейський медіа-простір традиційних «страшилок» про те, що Україна може зірвати транзит газу до Європи, якщо не буде як слід підготовлена до зими
Михайло Гончар

«Традиційно енергетичний чинник буде подразнюючим як у суспільстві через високі тарифи на енергоресурси, так і буде використовуватись Росією як важіль впливу на Україну, особливо якщо зима буде холодною. Відповідно, буде маса спекуляцій на цю тему в національному медіа-просторі, вкидання в європейський медіа-простір традиційних «страшилок» про те, що Україна може зірвати транзит газу до Європи, якщо не буде як слід підготовлена до зими, та інші жахи», – прогнозує експерт.

На думку експерта, необхідно також приділити увагу функціонуванню об’єднаної енергосистеми. Він нагадав про кібератаку на об’єкти об’єднаної енергосистеми України в грудні минулого року і не виключив повторення подібних спроб.

«Спроби створити ситуацію «блекауту», себто колапсу енергосистеми, не виключено, можуть мати місце і в цьому осінньо-зимовому сезоні 2016/2017 року», – застеріг Михайло Гончар.

Першочерговим завданням є створення конкурентної моделі енергоринку – Нарбут

Експерти також наголошують, що енергетичний сектор потребує серйозних реформ. Аби позбутися ризиків, слід формувати конкурентні ринки, переконаний президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут.

Гройсман не бачить головних завдань у сфері створення конкурентних ринків, які могли би бути інструментом забезпечення стійких поставок енергоносіїв
Олександр Нарбут

«Основна проблема полягає в тому, що Володимир Гройсман не бачить головних завдань у сфері створення конкурентних ринків, які могли би бути інструментом забезпечення стійких поставок енергоносіїв. Питання в тому, хто і які пріоритетні дії в енергетиці пропонує пану Гройсману. Якщо це традиційна гра монополістів, таких як НАК «Нафтогаз», це найбільший ризик – продовжувати будувати роботу навколо компанії-монополіста. Не сучасної, не реформованої, такої, яка легко переконує прем’єра в тому, яка ціна повинна бути для приватних споживачів, і яка з допомогою різноманітних хитрощів, у тому числі і в сфері прийняття рішень Кабінетом міністрів, утримує позиції на ринку поставок газу промисловим споживачам», – наголосив Олександр Нарбут.

Квазіринкові ціни, встановлені НКРЕКП або, як у випадку ціни на газ, урядом, залишають поживний ґрунт для політичних дискусій та спекуляцій, роздмухування пристрастей у суспільстві, наголошує експерт. Тому, на його переконання, створення конкурентної моделі ринку сьогодні має бути одним із першочергових завдань Міністерства енергетики і вугільної промисловості.