Звіт Amnesty і Human Rights: чи має Україна таємні тюрми?

Ілюстративне фото

Київ – Обидві сторони конфлікту на Донбасі вдаються до тортур і незаконного утримання цивільних. Про це звітували 21 липня міжнародні правозахисні організації Amnesty International і Human Rights Watch. Вони твердять, що мають факти тортур і викрадень цивільних громадян на Донбасі як з боку проросійських бойовиків, так і з боку українських урядових сил. У свою чергу в Службі безпеки України заявили про готовність вивчити усі матеріали, а також дати доступ правозахисникам до службових приміщень, щоб показати: там нікого не утримують.

18 випадків порушення прав людини, по 9 із кожного боку конфлікту – це те, що склало «тіло» звіту Amnesty International і Human Rights Watch. Вони визнають: задокументовані випадки – це не всі факти незаконного утримання людей, оскільки вони «глибоко замасковані».

За словами директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії Рейчел Денбер, спільним для всіх випадків є утримання цивільних у повній ізоляції і застосування тортур.

Це війна. Але ніхто не має приймати аксіому «на війні як на війні»
Рейчел Денбер

«Україна – у збройному конфлікті з підтримуваними Росією сепаратистами. Це війна. Але ніхто не має приймати аксіому «на війні як на війні». Воюючі сторони мають дотримуватися міжнародного гуманітарного права. Заборона тортур і незаконного утримання – фундаментальні речі», – заявила Денбер.

Міжнародні організації закликали український уряд розслідувати і притягати до відповідальності людей, які вчинили такі правопорушення, і дозволяти доступ громадськості до місць утримання людей, щоб попередити такі порушення», – сказала представник Human Rights Watch у Європі та Центральній Європі.

Міністр юстиції: «Нелегальне місце несвободи – в українських реаліях це дуже нереалістично»

«Стоять переді мною ці хлопці в масках. Кажуть: давай, розповідай – що, ми даремно за тобою приїхали з Києва? Я зрозумів, що це приїхали з контори Наливайка (Наливайченка – ред.) Я по телефону розмовляв без жодного злого задуму зі своїм земляком, не думав, що мої розмови принесуть якусь шкоду місту, тому що це були загальновідомі дані – хто у нас де в місті перебуває і квартирується», – розповів Amnesty International і Human Rights Watch Костянтин Безкоровайний, колишній костянтинівський депутат від КПУ, якого, за твердженням правозахисних організацій, потім тримали і катували в таємному ізоляторі СБУ Краматорську, Ізюмі і Харкові, в останньому – 15 місяців. Саме на його історію найбільше посилаються міжнародні правозахисники. Вони вважають це яскравим прикладом незаконного викрадення і тортур з боку українських силовиків.

Your browser doesn’t support HTML5

Безкоровайний розповідає, як СБУ його в полон захоплювали

Your browser doesn’t support HTML5

Як Безкоровайний повертався із полону


СБУ заявляє, що готова надати правозахисникам доступ до службових приміщень, щоб довести, що там не утримують людей. В коментарі Радіо Свобода керівник апарату голови СБУ Олександр Ткачук зазначив, що СБУ ознайомилась із проектом звіту за два дні до його оприлюднення. Цього часу, каже він, недостатньо, щоб підтвердити чи спростувати інформацію. Хоча в Amnesty International і Human Rights Watch стверджують, що запит з усіма відомими їм фактами утримання людей надіслали до СБУ ще на початку червня.

Олександр Ткачук заперечив наявність в СБУ таємних ізоляторів, про які заявляється не лише в теперішньому звіті, а і в попередній доповіді ООН.

Ми готові надати доступ і до інших приміщень СБУ. Там просто умов немає, щоб когось утримувати
Олександр Ткачук

«Слідчих ізоляторів у системі СБУ декілька, але діючий тільки один. Ми надали список слідчих ізоляторів до ООН, і ми готові надати повний допуск до цих підрозділів. Ми готові надати доступ і до інших приміщень СБУ, якщо будуть наполягати представники місії, щоб вони могли переконатись, що там нікого незаконно не утримують. Там просто умов немає, щоб когось утримувати: там робочі приміщення, технічні приміщення, де розташована апаратура, в тому числі, таємна, приміщення для зберігання зброї», – відповів керівник апарату голови СБУ.

Однак, слідчі, за його словами, дадуть оцінку оприлюдненим матеріалам. «Вони є для нас важливим джерелом як про можливі порушення з боку українських правоохоронних органів, так і про події, які відбуваються на непідконтрольних територіях. Ми будемо дуже ретельно цю інформацію вивчати і реагувати. Якщо наші співробітники порушують права людини, вони несуть таку ж відповідальність, як посадова особа будь-якого іншого органу», – сказав він.

Міністр юстиції Павло Петренко на запитання, чи реагуватиме його відомство на такі повідомлення правозахисників, відповів – готові взяти участь у перевірці.

«Думаю, що можна буде провести спільну перевірку з омбудсменом, і ми як Міністерство юстиції долучитися до цього. Але я сумніваюсь, що може бути нелегальне місце несвободи, тому що в українських реаліях – це дуже-дуже нереалістично», – каже Павло Петренко.

Your browser doesn’t support HTML5

Петренко: «Нелегальне місце несвободи – в українських реаліях це дуже нереалістично»

«Взвели курок і питають: чому ви всі, історики, за Україну?» – вчитель, що був у полоні бойовиків

– Чотири людини з автоматами отут біля стіни мене затисли, зв’язали мені руки і повели вниз...

– Вибігають «ЛНРівці», мені одразу в голову, прикладом по капоту... Звели курок і питають: чому ви всі, історики, за Україну? Я мовчав. Він натис на курок, але пострілу не відбулось.

– На чаші терезів було: або я скажу: добийте, і мене доб’ють, сумнівів не було. Але якщо мене зараз доб’ють, я вже ніколи не побачу свою дитину. Думаю: ні, буду терпіти до кінця.

– Коли мене затримали, кричали: «Хірург», укропського священика спіймали, капелана! Вони налетіли, як орда, почали стрибати по голові, погрожували смертю, ставили пістолет до скроні, імітували розстріл.

А це – історії українських цивільних і військових, що побували в полоні проросійських бойовиків. Викладачів Щастинського ліцею автотранспорту Сергія Скаченка і Тараса Патоні, коли місто було окуповане проросійськими бойовиками «ЛНР», забрали прямо біля будівлі ліцею. Олександр Алієв потрапив у полон під час боїв на Луганщині в 2014 році. Капелан Ігор Петренко з Херсона потрапив у полон, коли віз волонтерську допомогу на фронт.

Your browser doesn’t support HTML5

Про полонених з Щастя: вони були винні в одному – у патріотизмі (відео)

Your browser doesn’t support HTML5

Полонений з Полтави: терпів все, аби побачити ще раз доньку (відео)

З дев’яти історій, зафіксованих Amnesty International і Human Rights Watch по інший бік від лінії зіткнення, більшість – уже широко відомі. Це утримання вченого-релігієзнавця Ігоря Козловського з Донецька, волонтера Марини Черенкової з організації «Відповідальні громадяни», однак, є кілька людей, які просили змінити імена.

За даними СБУ, нині на окупованих територіях перебуває 108 українських заручників і ще 10 за ґратами в Росії. Те, що у дослідження увійшло так мало фактів утримання громадян бойовиками, дослідник Amnesty International по Молдові, Україні і Білорусі Красимір Янков пояснює тим, що жертви бояться розповідати про полон.

«Те, що у звіті описані по 9 випадків з того і цього боку, – це повна випадковість. Ми жодним чином не прагнули надати якийсь масштаб, чи показати усю цю проблему. Насправді, 9 випадків з того і цього боку, – це лише верхівка айсберга. Тому що цих людей дуже важко знайти. Наша організація працювала з випадками насильницьких зникнень у багатьох країнах світу, і те, що є спільним для усіх цих країн, – це те, що жертви цих злочинів дуже сильно бояться про це говорити. Вони намагаються усе це забути», – сказав Красимір Янков.

Your browser doesn’t support HTML5

Херсонський капелан після полону «ДНР» не тримає зла на бойовиків (відео)

З одного боку є українська держава й інститути, а з іншого є просто озброєні угруповання
Красимір Янков

За словами Красиміра Янкова, правозахисники не ставлять за мету порівнювати масштаби порушень прав людини з обох сторін лінії зіткнення: «Ми ніяк не намагаємось порівняти, яка сторона більше або менше порушує закон. Бо ми розуміємо, що ми не порівнюємо рівне з рівним. З одного боку є українська держава й інститути, які підписали купу міжнародних договорів, а з іншого є просто озброєні угруповання».

Обмін полоненими і заручниками є однією з умов Мінських угод, але переговори у гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи вже кілька місяців не мають прогресу. Востаннє представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» поставили українській стороні умову обміну «всіх на всіх» і надіслали список із 610 прізвищ – але, за словами представника України в робочій підгрупі з гуманітарних питань тристоронньої контактної групи в Мінську Ірини Геращенко, половина цього – не реальні люди.

Випуск програми «​Донбас.Реалії»​: