Вранці 20 липня внаслідок вибуху автомобіля у Києві загинув відомий білоруський, російський, а в останні роки і український журналіст Павло Шеремет. Керівництво Національної поліції України вже заявило, що візьме розслідування причин трагедії під особливий контроль, уряд вирішив створити спеціальну комісію для розслідування вбивства.
Президент України Петро Порошенко доручив міністру закордонних справ України Павлові Клімкіну зв’язатися з партнерами з ЄС для того, щоб запросити їхніх експертів для розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета.
Голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе заявляє, що для розслідування обставин убивства журналіста Павла Шеремета силовики створюють оперативну групу, до діяльності якої також залучать представників ФБР, оскільки, за словами Деканоїдзе, у ФБР якісна експертиза щодо вибухових пристроїв.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня о 7:45 ранку внаслідок вибуху автомобіля, в якому він їхав. За інформацією видання «Українська правда», машина вибухнула на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка навпроти ресторану «Макдональдс». Авто належало його цивільній дружині, керівникові «Української правди» Олені Притулі, але її в машині не було. Президент України Петро Порошенко доручив силовикам надати охорону Олені Притулі.
Поліція попередньо кваліфікує вибух автомобіля як умисне вбивство.
Your browser doesn’t support HTML5
У Києві внаслідок вибуху загинув журналіст «Української правди» (відео)
Радник глави Міністерства внутрішніх справ України Зорян Шкіряк заявляє, що попередньо слідство розглядає такі основні можливі причини вбивства журналіста Павла Шеремета як професійна діяльність і неприязні стосунки.
В автомобілі журналіста спрацював, за попередніми даними МВС, безоболонковий саморобний вибуховий пристрій потужністю від 400 до 600 грамів у тротиловому еквіваленті.
Your browser doesn’t support HTML5
Палаючий автомобіль, в якому був Шеремет, після cмертельного вибуху (відео)
Павло Шеремет – білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював також на радіо «Вести».
Загибель журналіста. Кияни вшановують Павла Шеремета (фотогалерея)
Павло Шеремет був однією з найяскравіших зірок білоруського журналістики останніх 20 років. У середині 90-х він став ведучим аналітичної програми «Проспект» першого каналу білоруського телебачення і під час цієї роботи виявив здібності, які завжди виділяли його серед колег: здатність до політичного мислення, журналістська сміливість і винахідливість, чітка громадянська позиція.
Єльцин – Лукашенку: «А Шеремета – поверни»
З білоруського телебачення Павло Шеремет пішов у недержавні засоби масової інформації та після роботи в «Білоруській діловій газеті» очолив корпункт російського телеканалу ОРТ в Мінську. Саме після репортажу з білорусько-литовського кордону для ОРТ в липні 1997 року КДБ Білорусі заарештував Павла Шеремета і оператора ОРТ Дмитра Завадського. Потім журналістів за «незаконний перетин державного кордону» засудили до умовного позбавлення волі, але до суду Павло Шеремет встиг відбути за ґратами два з половиною місяці. До звільнення Павла Шеремета тоді долучився президент Росії Борис Єльцин, який публічно сказав Олександру Лукашенку: «А Шеремета – поверни».
Однак з мінського бюро ОРТ Павлові Шеремету все ж довелося піти, заради роботи він перебрався до Москви.
«Дике полювання»
Це сталося через 3 роки – 7 липня 2000 року. Павло Шеремет прилетів до Мінська, де в аеропорту його мав зустріти оператор ОРТ Дмитро Завадський. На стоянці Павло знайшов автомобіль колеги, але не його самого. Відтоді ніхто не знає точно, що сталося з Дмитром Завадським, а Павло Шеремет до кінця життя боровся за встановлення істини про долю свого оператора. Саме від того часу Шеремет, за його словами, остаточно переконався в причетності вищого керівництва Білорусі до знищення деяких політичних опонентів. У результаті Шеремет написав книгу «Випадковий президент», зняв документальний фільм «Дике полювання», який присвятив темі політичних зникнень у країні.
Мати зниклого Дмитра Завадського Ольга Завадська сьогодні сказала Білоруській редакції Радіо Свобода: «Павло був дуже різкий у висловлюваннях, дуже критичний, звісно, комусь, напевно, заважав. І той факт, що і в Білорусі, і в Росії, і нарешті в Україні він не боявся висловлюватися щодо режимів тієї чи іншої держави, щодо вищих керівників і приватних осіб, підштовхує до певних висновків. Проте я вважаю, що Паша мав на це право, тому що у нього завжди була активна життєва позиція. Сподіваюся, що рухало ним почуття патріотизму, тривоги за свою країну. Дуже шкода. Тому що людина неординарна, гідна уваги. Співчуваю. Просто розгублена».
Засновник і автор «Білоруського партизана»
Виїхавши працювати до Росії, Павло Шеремет не забув про Білорусь. Він приїжджав на батьківщину до батьків, але продовжував і журналістські проекти, пов'язані з Білоруссю. Заснований ним сайт «Білоруський партизан» став одним з найпопулярніших і найвпливовіших опозиційних інтернет-ресурсів, про що свідчать і численні спроби білоруської влади заблокувати сайт під час чергового загострення політичної обстановки в Мінську. І все ж журналістка Світлана Калінкіна сподівається, що «Білоруський партизан» Павла Шеремета буде жити: «З Павлом ми не бачилися досить давно, але останнім часом, буквально в останні місяці, він став часто посилати через «Фейсбук», через «Скайп» приватні повідомлення. Серед іншого дуже турбувався за долю «Білоруського партизана». І останні такі наші з ним заочні розмови були саме про «Білоруський партизан», про те, що з ним робити, що сайту потрібен головний редактор тощо. Тепер я не знаю, що буде з цими білоруськими проектами – «Білоруським партизаном», «Історичною правдою». Просто не знаю, як воно зараз усе існує, але мені здається, що в будь-якому випадку це були проекти не особисто Павла, а проекти, спрямовані на нашу країну. Тому цю турботу нашій медіа-спільноті, напевно, потрібно буде брати на себе».
Одне з останніх інтерв'ю для «Української правди» – зі Світланою Алексієвич
Можна дивуватися, як багато Павло Шеремет робив як журналіст і в Україні. Так, останнім часом він вів авторську програму «Ранок Павла Шеремета» на радіо «Вести». На сайті «Українська правда», одним з керівників якої він був, робив великі інтерв'ю зі знаковими особистостями. Серед останніх текстів Павла Шеремета – інтерв'ю з відомим американським істориком Тімоті Снайдером щодо Brexit, інтерв'ю з білоруською письмнницею і лауреатом Нобелівської премії з літератури Світланою Алексієвич, інтерв'ю з новим головою Національної поліції України Хатією Деканоїдзе. Також він вів авторську колонку на сайті «Української правди», де висловлювався щодо найактуальніших питань сучасної української політики, встигав вести і особистий блог.
«Соромно за колишнє ставлення до білоруськомовних»
Один з останніх текстів Павла Шеремета з'явився в інтернеті 17 липня і широко розійшовся через пости в Фейсбуці. Це був текст про те, як змінилося його ставлення до білоруської мови після того, як він пожив в Україні.
«З дитинства я був відділений від білоруської мови правилами нашого суспільства. Я виріс у хорошій сім'ї освічених людей, вчених і чиновників. Але ми ніколи не розмовляли білоруською мовою. Ніхто навколо нас не говорив білоруською. Потім, пізніше, я сам був адептом ідеї, що не треба нав'язувати людям мову і підсміювався з упертості тих, хто продовжував говорити білоруською. Я підозрював їх у нещирості і навіть кан'юнктурності. Я і зараз стверджую, що справжніми патріотами Білорусі можуть бути і люди, які не говорять білоруською, як захищають Україну російськомовні солдати. Однак сьогодні мені соромно за ті думки», – писав Шеремет.
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода