Київ – Яке саме українське місто прийматиме пісенний турнір «Євробачення» наступного року – у середу в прямому телеефірі обговорюватимуть організатори конкурсу, урядовці, експерти, а також керівники та мешканці міст-претендентів. В цьому ефірі, який вже охрестили «битвою міст», змагатимуться Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів і Херсон. На думку прем’єра Володимира Гройсмана, не уряд а саме українці мають вирішити, де саме проводити музичний конкурс. Думки експертів та представників місцевої влади щодо місця проведення «Євробачення» – розділилися, хоча найбільш імовірним претендентом називають українську столицю. Частина експертів не виключає, що етапи конкурсу можуть розділити між різними містами. Крапку в цьому питанні Україна має поставити до першого серпня.
Для проведення «Євробачення» в Україні, окрім державного фінансування, потрібна вже готова транспортна, туристична інфраструктура у місті, де проходитиме пісенний конкурс. І найголовніше – сцена, яка би відповідала всім вимогам «Євробачення», заявив Радіо Свобода музичний оглядач Юрко Зелений.
Велике «збочення», що всі масштабні події, всі грошові, культурні та медійні потоки в Україні концентруються у столиці. Та ж Німеччина, до прикладу, роззосереджує такі заходи в різних містахЮрко Зелений
«Потрібна вже діюча інфраструктура: від міжнародного і міського транспорту та готелів – до концертних майданчиків. Однак в Україні, де у великих містах є більш-менш достатня кількість клубів на 200-300 осіб, концертних майданчиків на 2 тисячі глядачів і більше – бракує. Вони є хіба що в Києві й один-два – у Львові. Для музичних заходів на 10 тисяч глядачів і більше – «підганяють» спортивні палаци. Але, наприклад, НСК «Олімпійський» у столиці – відпадає: там дуже важко забезпечити звук потрібної якості, «визвучити» стадіон. Однак передовсім треба розглядати Київ як місце проведення конкурсу. Адже має два летовища, і власну сформовану глядацьку аудиторію. До того ж, Київ уже приймав «Євробачення» у 2005 році, у Палаці спорту. Утім, це є велике «збочення», що всі масштабні події, всі грошові, культурні та медійні потоки в Україні концентруються у столиці. Та ж Німеччина, до прикладу, роззосереджує такі заходи в різних містах», – визнає експерт.
Водночас у Палаці спорту Києва на той самий період, що й «Євробачення-2017», заплановане проведення чемпіонату світу з хокею. Відтак Українська федерація хокею надіслала листа на адресу прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням врахувати під час планування пісенного конкурсу, що хокейні змагання відбуватимуться у Палаці спорту 22-28 квітня 2017 року, і що перенести їх в інше місце або на інший час неможливо.
У Мінфіні «рахують гроші» на «Євробачення»
Зі свого боку, міністр фінансів Олександр Данилюк невдовзі після перемоги української кримськотатарської співачки Джамали у фіналі «Євробачення» наголосив, що головна проблема у проведенні музичного конкурсу в Україні – вільні кошти, яких, за підрахунками експертів, треба близько мільярда гривень.
Він закликав уряд та українців зважити всі плюси і мінуси від проведення в Україні пісенного конкурсу, і нагадав випадки, коли держави-переможці відмовлялися від його проведення, як-от Франція у 1960 році. Тоді країна передала права на організацію музичного турніру Великобританії. Ці та інші міркування Олександр Данилюк навів у своїй колонці на «Економічній правді».
Закликаю тверезо оцінити можливості і вигоди Євробачення і нагадую, що проект повинен бути фінансово обґрунтованим. Один мільярд гривень, у який вартість події оцінили експерти – це величезна сумаОлександр Данилюк
«Через специфіку своєї роботи я повинен думати про бюджет. Я закликаю тверезо оцінити можливості і вигоди Євробачення і нагадую, що проект повинен бути фінансово обґрунтованим. Один мільярд гривень, у який вартість події оцінили експерти – це величезна сума. Зрештою, світ знає п'ять прикладів передавання права на проведення конкурсу», – зауважив Данилюк.
Водночас голова комітету економістів України Андрій Новак уточнює, що подібні міжнародні заходи зазвичай є не лише витратними, а й прибутковими для держави, яка їх приймає.
Україна залишається «містичною країною» для Європи, їй треба ширше себе показувати – експерти
Водночас генеральний директор Національної телекомпанії України Зураб Аласанія не виключає, що «Євробачення» можуть приймати кілька українських міст одразу.
Your browser doesn’t support HTML5
Зураб Аласанія наголосив у ефірі Радіо Свобода, що «битва міст» у телевізійному ефірі буде не остаточним відбором переможця, який проводитиме пісенне свято, а скоріше видовищною презентацією потенціалу кожного міста. За його словами, крапку поставить оргкомітет, який проінспектує міста-претенденти та ухвалить рішення до 1 серпня.
Найімовірніше, так і буде – «Євробачення» прийматимуть два або три міста. Але остаточно будуть обирати інспектори з числа організаторівЗураб Аласанія
«Це не буде змагання, це нагода, щоб вся країна побачила презентації міст: на що вони розраховують, що вони можуть запропонувати цьому конкурсу. Найімовірніше, так і буде – «Євробачення» прийматимуть два або три міста. Але остаточно будуть обирати інспектори з числа організаторів. Утім, проводити одночасно в декількох містах – це складно, бо дуже дорогою буде сцена і все те, що буде на ній. Її легше змонтувати в одному місті, перевозити – таких варіантів немає. Або доведеться робити двічі одну і ту ж сцену у двох містах», – каже Аласанія.
У соцмережах вже з’являються кадри процесу підготовки «битви міст» на «UA:Першому».
Україна має всі можливості, щоб якісно провести «Євробачення», у цьому з Зурабом Аласанією погоджується культуролог Наталія Мусієнко. Тому вона радить Україні зосередитися на тому, щоб скористатися нагодою і якнайповніше показати своє культурне різноманіття.
Україна ж до сьогодні залишається маловідомою «містичною країною» для багатьох європейців. Потрібно показувати її нові міста і місцяНаталія Мусієнко
«Україна має відкривати себе ширше, і крім вже відомих культурних сторінок, їй потрібно показати, що вона – велика країна. Україна ж до сьогодні залишається маловідомою «містичною країною» для багатьох європейців. Потрібно показувати її нові міста і місця. У цьому аспекті є дуже цікавою презентація міста, яке щойно поміняло назву – Дніпра. Саме тут варто було би провести пісенний конкурс», – переконана культуролог.
Наталія Мусієнко також схвально оцінює ідею зробити символом «Євробачення -2017» петриківський розпис – характерне українське народне мистецтво, яке бере початки на Дніпропетровщині.
Київ, Львів, Одеса чи …Херсон? Думки розділилися
За право приймати у себе міжнародний пісенний конкурс нині конкурують Харків, Дніпро, Одеса, Львів, українська столиця з населенням близько трьох мільйонів і 300-тисячний обласний центр Херсон.
Сама ж переможниця цьогорічного «Євробачення» Джамала днями на прес-конференції з нагоди початку Одеського кінофестивалю заявила, що найкращим містом для проведення подібного пісенного конкурсу міжнародного значення, на її думку, є Одеса.
Представники ж команди Джамали також називали Київ та Львів найприйнятнішими для проведення музичного конкурсу в Україні
Львів, одне з найбільш туристично привабливих міст України, яке свого часу приймало частину футбольних матчів «Євро-2012», нині теж доводить своє право приймати пісенний конкурс. Аргументи на користь Львова озвучив Радіо Свобода заступник міського голови Ярослав Москаленко. Але додав, що ця подія буде визначною для України, яке б місто для неї не обрали.
Ми висунули Львів на конкурс, зважаючи на досвід проведення подібних міжнародних заходів, на неповторну атмосферу міста, яке є дуже важливим для України. Окрім того, у Львові живуть чудові, гостинні людиЯрослав Москаленко
«Право на проведення «Євробачення» – це велика перемога для України, в якому би місті цей пісенний конкурс зрештою не відбувся. Ми підтримаємо будь-яке рішення оргкомітету з цього приводу. Однак ми висунули Львів на конкурс, зважаючи на досвід проведення подібних міжнародних заходів, на неповторну атмосферу міста, яке є дуже важливим для України. Окрім того, у Львові живуть чудові, гостинні люди. Тому ми долучилися до конкурсу на проведення «Євробачення», – пояснив свою позицію Москаленко.
Зі свого боку, міський голова Дніпра Борис Філатов каже, що в разі проведення «Євробачення» наступного року в його місті, міський бюджет може виділити на це близько півмільярда гривень (близько половини від суми всіх витрат). Позаштатний радник Філатова з питань культури Євген Гендін наводить й інші аргументи на користь Дніпра.
Для нас (Дніпра – ред.) це буде хороший «копняк», нагода підтягти, розпочаті інфраструктурні проекти. Так, це витратно. Але в нас – креативний міський голова і чи не найбільша єврейська діаспора в УкраїніЄвген Гендій
«Дніпро зміг стати форпостом України. І фестиваль теж зможе прийняти. Ми перетворимо «Євробачення» в «Дніпробачення», бо ми зможемо запропонувати своє унікальне бачення цього пісенного конкурсу. Ми – толерантне, міцне, близьке до Європи місто. Навіть у Львові «Марш рівності» розігнали, в нас подібне пройшло без проблем. Проводити в Києві – це вже банально. А для нас це буде хороший «копняк», нагода підтягти, розпочаті інфраструктурні проекти. Так, це витратно. Але в нас – креативний міський голова і чи не найбільша єврейська діаспора в Україні. І невже ми таки не зможемо не лише витратитися, а й заробити завдяки «Євробаченню» трохи грошей для України?!», – каже Гендін.
Херсон став шостим містом в Україні, що заявило про бажання прийняти «Євробачення-2017». Це є особистою ініціативою міського голови Володимира Миколаєнка. У середу під час битви міст він має намір сам озвучити аргументи на користь Херсона.
Міністр культури Євген Нищук вже відреагував на цей крок херсонської влади: «Я вітаю те, що Херсон сміливо подається на конкурс, адже це говорить про розуміння того, що потрібно розвивати свою інфраструктуру і логістику. Але найбільша кількість проблем виникне у Херсона», – визнав Нищук.
Прем'єр Володимир Гройсман наголошує, що не уряд, а самі українці шляхом публічного обговорення мають визначати, в якому місці проводити «Євробачення».
Після обговорення, до 22 липня оргкомітет розгляне заявки міст і визначить фіналістів, про яких повідомить Європейському мовленнєвому союзу. І вже з 22 липня до 1 серпня інспекція у складі українських і західних експертів оцінить готовність кожного міста до проведення «Євробачення».