Liz Fuller
Президент Азербайджану Ільгам Алієв оприлюднив пропоновані ним зміни до Конституції країни. Опозиція заявляє, що вони мають на меті зміцнити і продовжити переважний вплив його родини на владу над країною.
Серед пропонованих змін – продовження президентського терміну до семи років із нинішніх п’яти, запровадження посад першого віце-президента і просто віце-президентів.
Тут також пропонується, що в разі нездатності президента виконувати свої обов’язки вони переходять до першого віце-президента (а не до прем’єр-міністра, як нині), а якщо вже й він буде не здатен, – то тоді до прем’єр-міністра.
Крім того, президентові пропонується надати право призначати дострокові президентські вибори, а також розпускати парламент – у тому разі, якщо парламентарі двічі протягом року проголосують за недовіру урядові або відхилять президентські кандидатури до складу Конституційного суду, Верховного суду чи ради Центрального банку.
Іще одна з пропонованих змін – скасувати мінімальний віковий ценз для кандидатів на посаду президента (нині він становить 35 років), а для виборів до парламенту знизити його з 25 років до 18.
Деякі інші зміни стосуються прав людини й мають на меті не допустити «зловживання» цими правами: право на свободу зібрання пропонують узалежнити тим, щоб при цьому не порушувалися «громадський порядок і суспільна мораль», а щодо права на власність пропонують можливість обмежувати його в інтересах «суспільної справедливості і ефективного землекористування».
Також пропонується запровадити можливість скасовувати громадянство Азербайджану «відповідно до закону».
Ці пропозиції має протягом найближчих днів розглянути Конституційний суд Азербайджану, після чого в разі очікуваного схвалення їх винесуть на референдум.
Опозиційні політики занепокоєні, владні підтримують
Кілька провідних опозиційних політиків Азербайджану вже висловили занепокоєння можливим впливом пропонованих змін.
Голова партії «Національний фронт Азербайджану» Алі Карімлі назвав їх «намаганням створити конституційні підстави для фактично наявної необмеженої влади родини президента і посилити авторитарне правління» з метою зберегти клан Алієвих при владі навічно.
Алі Карімлі
Але він не став коментувати припущення, що посаду першого віце-президента можуть створювати для президентової дружини Мегрібан Алієвої, яка нині вже є заступницею свого чоловіка в керівництві владною Партією «Новий Азербайджан».
Голова партії «Мюсават» Аріф Гаджили так само припустив, що пропоновані зміни мають на меті «розширити обсяг президентської влади і водночас обмежити вплив парламенту і кабінету міністрів».
Аріф Гаджили
Натомість Сіявуш Новрузов, що є заступником виконавчого секретаря партії «Новий Азербайджан», як повідомляють, назвав пропоновані зміни до Конституції виправданими. Зокрема, сказав він, завдяки ним вдасться уникнути виборів три роки поспіль: за нинішніми нормами президентські вибори мають відбутися 2018 року, місцеві 2019 і парламентські 2020-го.
Чим мотивовані зміни?
Президент Азербайджану вже не вперше змінює Конституцію через референдум. У березні 2009 року на референдум були винесені 29 інших поправок до Основного закону. Найсуперечливіша з них усунула обмеження на право обіймати більш ніж два президентські терміни поспіль.
Завдяки цьому Ільгам Алієв, уперше обраний на президентську посаду після смерті його батька Гейдара Алієва 2003 року й переобраний 2008-го, зміг переобратися й утретє 2013 року.
Наразі не ясно, чи прагнення Алієва зміцнити свою владу пов’язане не стільки геополітичними, як економічними міркуваннями, а якщо так, то до якої міри.
Як заявляв, підтримуючи пропоновані зміни, депутат парламенту Ґюдрат Гасанґулієв, вони виправдані саме нинішньою геополітичною ситуацією, за якої, за його словами, може спалахнути «кривава війна» з Вірменією за Нагірний Карабах.
Із іншого боку, в лютому 2015 року азербайджанський манат був офіційно девальвований щодо долара США, а у грудні втратив щодо долара третину своєї вартості. Минулого тижня президент Алієв створив спеціальну Раду фінансової стабільності на чолі з прем’єр-міністром, склад якої переважно повторює склад економічної частини уряду. Аналітики, думки яких наводив сайт «Кавказький вузол», переважно скептично відгукнулися щодо перспектив успіху цього органу.