НАТО підтримує вільну Україну (світова преса)

Американський тижневик Newsweek повідомляє про різні підходи у НАТО щодо агресії Росії в Україні. Європейське видання Politico пише про те, як президента США Барака Обаму сприймають у різних частинах світу, зокрема і в Україні. Найбільший часопис Канади Globe and Mail повідомляє про перебіг візиту прем'єра Канади Джастіна Трюдо в Україну і наголошує на певній знаковості цих відвідин.

Американський тижневик Newsweek публікує розгорнутий матеріал «НАТО підтримує вільну Україну. Лише Франція вибивається з ритму». У статті йдеться, що з 2014 року 6 країн Північноатлантичного альянсу зазнали нападів з боку «Ісламської держави», а в ще низці країн НАТО були розкриті змови щодо організації подібних нападів. І все ж таки, попри всі загрози, саміт НАТО у Варшаві концентрувався на протидії агресії Росії в Україні та потенційній російській загрозі проти східних членів альянсу. Видання додає, що за нинішніх умов «Ісламська держава» зі своєю загрозою терористичних актів становить лише загальну загрозу країнам НАТО, тоді як вторгнення Росії, скажімо, в Естонію означатиме у буквальному сенсі «кінець країни».

Але серед членів НАТО є певні розбіжності у тому, як саме сприймати і протидіяти російській загрозі. Наприклад, президент Франції Франсуа Олланд заявив, що «НАТО не уповноважений заявляти, якими мають бути відносини Європи з Росією. Для Франції Росія – не ворог, не загроза». Американське видання додає, що президент Олланд ще до усього ж додав, що «Росія є партнером, який, це правда, може час від часу, і ми це бачимо в Україні, використовувати силу, що ми засудили, коли вона анексувала Крим».

Тижневик зазначає, що заява Олланда стала контрастом до тієї мови, яку використовували щодо Росії інші лідери країн НАТО, включно з прем'єром Британії Дейвідом Камероном. Президент США Обама заявив, що стосунки з Росією не повернуться до нормального русла, аж доки Москва не виконає взятих зобов'язань, згідно з Мінськими угодами. Видання також нагадує, що Євросоюз, НАТО та ООН засудили захоплення Росією українського Кримського півострова у 2014 році і вважають його протизаконним. НАТО і далі засуджує потік російського війська та зброї на території східної України, допомагаючи місцевим проросійським бойовикам. Саме дії Росії в Україні разом з постійними польотами російської бойової авіації над регіоном Балтійського моря викликають серйозне занепокоєння на східному плацдармі альянсу.

Newsweek вказує, що одним з ключових рішень варшавського саміту стало оголошення про розміщення натовських підрозділів у Польщі, Естонії, Латвії та Литві. Кремль одразу ж висловив своє невдоволення, назвавши заяви про загрозу з боку Росії «абсурдом». Водночас у відповідь на заяву Кремля головний польський дипломат Вітольд Ващиковський зазначив: насправді абсурдом була б ситуація, якби НАТО забула про воєнні дії Росії проти Грузії та України у Криму і на Донбасі, а також про російські воєнні кроки у Сирії разом з провокаціями у Балтійському морі. Тижневик пише, що саміт НАТО у 2014 році в Уельсі відбувся відразу після завершення протестів на Майдані та анексії Росією Криму. Минуло два роки, але Крим і досі окупований Росією, яка, до того ж, надалі підтримує бойовиків на сході України, у якому люди гинуть чи не щодня. Видання наводить слова британського прем'єра Камерона, який заявив, що за два роки від початку протизаконних дій Росії в Україні послання НАТО Росії не змінилося. Ці кроки Москви є хибними. Дії Росії, як підсумовує тижневик, зруйнували довготерміновий постулат, що збройні конфлікти у Європі між двома державами більше ніколи не матимуть місця.

«НАТО підтримує вільну Україну. Лише Франція вибивається з ритму»

Європейське видання Politico вміщує статтю «Як світ розлюбив Обаму». Одна з частин цього матеріалу присвячена ставленню українців до президента США. Ця частина має назву: «Україна: «Будь сміливішим, набагато сміливішим». Видання пише, що найперше, що кажуть українці про Барака Обаму, – це те, що вони вдячні за його моральну і фінансову підтримку їхніх зусиль на шляху діалогу з Європейським союзом і знищенні корупції в уряді. Але дехто запитує, чи міг би Обама зробити більше. Наприклад, надати зброю українському війську, яке бореться з проросійськими бойовиками на сході України з 2014 року. Українці кажуть, що Обама не мусить боятися протистояти Путіну, надто, коли йдеться про країну, чиї громадяни дедалі більше прагнуть стати членом НАТО.

Видання нагадує, що від початку українсько-російського конфлікту адміністрація Обами виділила Україні допомоги на суму більшу за 1,3 мільярда доларів, включно з вишколом українських військових та гуманітарною допомогою. Обама також працював із союзниками у Європі щодо накладення санкцій на Росію через її військову агресію в Україні. Разом з тим Обама натякнув, що Україна не належить до основних інтересів США, але належить до основних інтересів Росії. Видання далі вказує, що серед українців існують різні думки щодо того, що ще міг би зробити Обама для України. Дехто підтримує позицію Обами стосовно того, що надання Україні зброї може призвести до ескалації конфлікту.

Politico пише, що серед українців також існує відчуття непевності щодо того, наскільки Обама цінує Україну, а також наскільки серйозно він готовий протистояти Путіну. Видання наводить слова українського журналіста Дмитра Онопченка, який каже, що інколи здається, що Обама не може вирішити, що йому робити і на чиєму боці йому варто бути. Він намагається бути гарним для усіх, водночас грає у свою гру. Далі наводяться слова Оксани Нечипоренко, яка брала участь у протестах під час Революції гідності на Майдані у 2013-2014 роках. Вона висловлює свою вдячність віце-президентові США Джо Байдену, тому що, на її думку, він великий інтерес до України. Вона також розуміє бажання Обами уникнути конфлікту з Путіним. Водночас Оксана Нечипоренко запитує, чи ж Обама справді переживає за Україну в цьому конфлікті. Президент Обама так і не знайшов часу, щоб приїхати в Україну з візитом.

«Медовий місяць минув, час для розлучення»

Провідний часопис Канади Globe and Mail друкує матеріал «Візит Трюдо до України демонструє «зміну тону» у відносинах з Росією». Видання пише, що коли судити за жестами, то перший візит прем'єра Джастіна Трюдо в Україну був саме тим, чого очікувала українська сторона. А у плані наповнення, послання від канадського уряду Петрові Порошенку лунало як повідомлення про наміри Канади дещо відійти від беззаперечної підтримки України і почати певне «розмороження» стосунків з Росією. Далі зазначається, що тоді як Трюдо має наміри відрізнятися від свого попередника Гарпера у тому, як саме він підтримує Україну. Попередній прем'єр Канади Гарпер був, на думку видання, найвідвертішим і найщирішим міжнародним союзником України після анексії Росією українського Криму в 2014 році і підтримки Москвою бойовиків на сході України. Гарпер, свого часу, взагалі заявив, що не бачить потенціалу у співпраці з Росією, доки Путін залишається лідером тієї країни.

Коментуючи кволі Мінські угоди, які мали б принести мир на спустошені війною території на сході України, Трюдо високо оцінив зусилля Києва, спрямовані на дотримання взятих на себе зобов'язань в рамках Мінських угод, і додав, що «Росія не була позитивним партнером» у цьому процесі. Часопис вважає, що таке визначення Мінських угод канадським прем'єром означає певну і доволі тиху зміну поведінки Оттави у тому, що стосується України та Росії. Канада і далі підтримуватиме Київ і буде критичною, проте не войовничою щодо Росії. Під час візиту прем'єр-міністра Канади до України було також підписано Угоду про вільну торгівлю між Канадою та Україною, яку виробляла ще попередня канадська адміністрація. Проте, на думку видання, брак гострих слів у напрямку Москви – важлива риса цього візиту, як і все, що було сказано і підписано.

Globe and Mail також пише, що Трюдо якось ухилився від прямої відповіді на запитання, яке йому поставив президент Петро Порошенко щодо того, чи Канада подовжить свою місію військового вишколу в Україні після закінчення встановленого терміну місії у березні 2017 року. Трюдо, як пише часопис, ще «свіжий» після саміту НАТО у Варшаві, де було ухвалено рішення відправити 650 канадських вояків до Латвії, відповів, що мусить проконсультуватися з цього питання з союзниками Канади. Втім видання наводить слова Ярослава Барана, президента осередку Конгресу українців Канади, який каже, що діаспора з жалем сприйме звістку про припинення діяльності канадської військової місії в Україні, однак відправлення канадський вояків до Латвії теж стане важливим зусиллям, яке допоможе переконати Росію відмовитись від подальшого авантюризму у східній Європі.

«Канада береться за підхід Меркель у стилі «відлякування і діалог» з Росією. Все це добре. Але хто буде вести той діалог і де?»