Київ – Про майже цілковите викорінення катувань при затриманні в Україні через діяльність центрів безоплатної правової допомоги заявив міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, протягом року до них звернулось близько 200 тисяч людей. Експерти погоджуються, що система безоплатної правової допомоги – одна з найуспішніших реформ у Мін’юсті за останні роки, однак оптимізму Петренка не розділяють. Більше того, на думку деяких із них, подальша запланована реформа цих центрів із додаванням обов’язків юристам безоплатної правової допомоги знижує шанси громадян, власне, цю допомогу отримати.
Завдяки тому, що адвокати центрів безоплатної правової допомоги з’являються у підозрюваних протягом перших двох годин після затримання, тортури з метою вибивання зізнання «відправили в історію», написав у Facebook міністр юстиції Павло Петренко. За його словами, за рік 64 тисячі осіб отримали допомогу у кримінальних провадженнях, а понад півтори тисячі людей – виправдувальні вироки.
Водночас, як зазначив міністр, до центрів безоплатної правової допомоги звертаються також і в адміністративних, і в цивільних справах.
«Ми скасували і ліквідували всі районні управління юстиції радянського зразка. Їх було понад 500. Кошти, які фактично були зекономлені, в рамках програми дій уряду направили на створення додаткових 400 бюро правової допомоги, для того, щоб такі бюро правової допомоги були у кожному маленькому населеному пункті, у кожному містечку, у кожному районному центрі», – сказав він.
Силовикам невигідно вчасно повідомляти про затримання – Черноусов
Дійсно, система надання безоплатної правової допомоги – чи не найуспішніша серед усіх реформ в українській юстиції, але інформація про подолання катувань як явища – неправда, каже експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов.
Ми підозрюємо і побоюємося, що функція захисту у кримінальних справах відійде на другий чи третій план. Буде надаватися неякісноАндрій Черноусов
«Система безоплатної правової допомоги перебуває на стадії формування і реформування, зараз ще тривають чи вже закінчились конкурси на посади керівників цих центрів, на них накладаються додаткові реєстраційні та інші функції. Ми підозрюємо і побоюємося, що функція захисту у кримінальних справах відійде на другий чи третій план. Відповідно – буде надаватися неякісно», – зазначає він.
По-друге, за словами експерта, повідомляти про затримання мають самі поліцейські або інші правоохоронні органи, що його проводять, а це їм невигідно. У деяких випадках, каже Черноусов, йдеться про «затримку» із повідомлення у 10-20 годин, і хоча не в кожному випадку йдеться про катування, поле для зловживань у силовиків залишається.
Це підтверджує і Сергій Перникоза із Асоціації моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.
«Для прикладу – в одному із райвідділів Чернігівської області ми зафіксували, що протягом року у них було 10 затриманих людей, підозрюваних у кримінальних злочинах, до них всіх прибули адвокати і всі вони навідріз відмовились від послуг адвокатів. Ну, власне, в журналах так було зафіксовано. І це викликає великі сумніви, бо чи адвокат не доїжджав, а поліція сама записувала, чи була певна домовленість із адвокатом, що він чисто формально там ставить підпис», – розповідає він.
Вирішити проблему прихованих затримань можна шляхом відеофіксації роботи поліцейських, вважає Сергій Перникоза. На думку Андрія Черноусова, також потрібно врегулювати, що точно вважати часом затримання і передбачити жорсткі санкції за порушення процедури.
Водночас, зауважує Перникоза, поліція зараз, принаймні, знає про існування цієї допомоги і про те, що потрібно обов’язково сповіщати, якщо затримано особу в кримінальному або адміністративному правопорушенні, а якщо ця особа відмовляється від такої послуги, це повинно робитися за присутності адвоката.
За інформацією офісу уповноваженого з прав людини Верховної Ради, протягом 2016 року їм вже надійшло понад тисячу звернень від громадян, зокрема, скарги на дії представників правоохоронних органів, в тому числі, і катування та жорстоке поводження – ці звернення перевіряються. Окрім того, йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода, спостерігачі Національного превентивного механізму виявили цього року один факт в установах виконання покарань, який може свідчити про катування ув’язнених.