НАТО надає допомогу Україні та підтримує її в конфлікті з Росією

Варшава – Засіданням Комісії Україна – НАТО на найвищому рівні завершився саміт Північноатлантичного альянсу у Варшаві. Союз НАТО надав Києву широкий пакет допомоги, а також висловив солідарність на тлі агресії Росії на сході України та окупації Криму. Президент Петро Порошенко заявив у Варшаві, що питання членства України в НАТО наразі не на порядку денному, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ ще раз наголосив, що в разі, якби Україна вирішила колись приєднатися до альянсу, ніхто третій не матиме вето щодо цього питання, маючи на увазі Росію.

Перед початком засідання Комісії Україна – НАТО генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ активно закликав лідерів 28 країн-членів НАТО швидше розсідатися по місцях, щоб вчасно почати засідання. Він додав, що Варшавський саміт є першим самітом, який проходить за графіком і без спізнень в сесіях.

Відтак у Варшаві Україна отримала пакет комплексної допомоги від НАТО, що має підняти оборонний та безпековий сектори України до стандартів НАТО.

«Втілення реформ в Україні є ключовим моментом. НАТО допомагає порадами та цільовою допомогою щоб зробити українські оборонні та безпекові інститути більш ефективними, дієвими та підзвітними. Це є ціллю комплексного пакету допомоги, який ми підтримали сьогодні», – сказав Столтенберґ після засідання Комісії Україна – НАТО.

Трастові фонди, які створені після попереднього саміту в Уельсі в 2014 році, вже допомагають Україні в питанні кібернетичної безпеки, логістики та реабілітації поранених воїнів. У майбутньому НАТО та Київ також працюватимуть і в інших галузях – приміром, для подолання небезпеки вибухових пристроїв та в питанні протистоянні гібридній війні.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч), генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ та український політик, колишній політв'язень у Росії Надія Савченко (посередині). Засідання комісії НАТО-Україна, 9 липня 2016 року

«Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо віддана демократії, верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки. НАТО віддане справі допомоги Україні в досягненні цієї мети», – сказав Столтенберг.

Президент України Петро Порошенко назвав пакет допомоги НАТО «дуже амбітним документом».

«Це унікальний пакет. Ніколи в історії НАТО така солідна та значна підтримка в середньостроковій перспективі не надавалася країні-партнеру», – сказв він, нагадавши, що допомогу альянсу Україна отримає в 40 галузях.

Підтримка України на тлі агресії Росії

Проте не менш важливою для України була солідарна політична підтримка з боку лідерів країн НАТО на тлі складної ситуації в зоні конфлікту на Донбасі та окупації Криму.

«Ми підтвердили нашу сильну підтримку Україні... Союзники єдині в підтримці суверенітету та територіальної цілісності України. Ми не визнаємо і не визнаватимемо незаконну та протиправну анексію Криму Росією. І ми засуджуємо свідому дестабілізацію Росією Східної України, де порушення режиму припинення вогню відбуваються щоденно – часто з використання озброєнь, заборонених Мінськими угодами, і з щоденними жертвами», – сказав Єнс Столтенберґ.

«Ми закликаємо Москву припинити свою політичну, військову та фінансову підтримку сепаратистів. Усі сторони мають повністю втілити Мінські угоди і працювати над дипломатичним вирішенням конфлікту шляхом переговорів», – сказав керівник альянсу.

Порошенко закликав Росію «відмовитися від від своєї агресивної політики проти нашої країни та країн-членів НАТО», ще раз нагадавши головні вимоги Мінська – цілковите припинення вогню, відведення озброєнь, безперешкодний доступ ОБСЄ до всієї окупованої території Донбасу та лінії кордону, звільнення всіх політичних заручників, утримуваних у Росії, та полонених на Донбасі. На його думку, озброєна поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі також сприяла б врегулюванню конфлікту.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ на Варшавському саміті, 9 липня 2016 року

«Ми (з НАТО) поділяємо спільне розуміння того, що Росія повністю відповідальна за втрату можливостей щодо реалізації Мінських угод, за кричущі порушення прав людини – як у Криму, так і на Донбасі», – сказав український президент.

На питанні Криму він зупинився окремо, закликавши до запуску міжнародного механізму, який міг би покласти край окупації Кремлем півострова.

«Російська агресія почалася з окупації Криму і може завершитись лише з деокупацією Криму. Ось чому так важливо запустити міжнародний механізм деокупації Криму якнайшвидше. Ми погодились, що нашою спільною відповідальністю є покласти край російській агресивній поведінці, включно з подальшим примусом Росії з допомогою санкцій», – сказав Порошенко.

Членство наразі не на порядку денному

Щодо можливого членства України в НАТО Порошенко вказав на зростання симпатій до альянсу серед українців.

«Президент Порошенко чітко вказав, що питання членства наразі не на порядку денному. Фокус нині на тому, як Україна може досягти стандартів НАТО, як Україна може втілити реформи і як ми можемо підвищити взаємосумісність між українськими силами та силами НАТО. І на цьому якраз і зосереджений пакет комплексної допомоги з модернізацією, реформами та досягненням стандартів НАТО. А питання членства може бути розглянуто на пізнішій стадії», – сказав Столтенберґ

Керівник НАТО ще раз наголосив на принциповій позиції альянсу: кожна країна має право самостійно вирішувати, яким шляхом рухатись.

« І те, чи буде Україна членом НАТО, має вирішувати Україна та 28 – чи вже незабаром 29 – союзників по НАТО. Ніхто не має права втручатися в цей процес чи ветувати його», – сказав Столтенберґ.

Засіданням Комісії Україна – НАТО завершився саміт НАТО у Варшаві, який проводився у місті, як відзначив президент Порошенко, де 61 рік тому був створений Варшавський договір, що протистояв НАТО в часи Холодної війни, а розпався з падінням комунізму на сході Європи.

Наступний саміт НАТО відбудеться в 2017 році в Брюсселі – НАТО хоче інавгурувати в такий спосіб свою нову штаб-квартиру.