Олена Сергєєва
(Рубрика «Точка зору»)
Поки окупаційна влада рапортує про економічне зростання, зі спритністю затятих шахраїв маніпулюючи цифрами, зовнішня торгівля окупованого Криму в повній мірі демонструє ступінь деградації кримської економіки.
Зовсім нещодавно на сайті «Кримстату» опублікували дані про масштаби зовнішньої торгівлі Криму за перший квартал 2016 року (січень-березень).
Ці цифри не просто сумні – вони катастрофічні: такого падіння кримська зовнішня торгівля не знала. Найнижчий показник із 1996 року зафіксували у 1999 році, коли річний обсяг зовнішньої торгівлі АР Крим склав лише 334,8 мільйона доларів США. Надалі зовнішньоторговельний оборот Криму демонстрував стійке зростання, у 2013 році досягнувши двох мільярдів доларів США. Натомість за підсумками 2014 року – першого року російської окупації півострова – показники зовнішньої торгівлі скоротилися до 365 мільйонів доларів США, з яких 132,9 мільйона (36 відсотків) припадає на три доокупаційних місяці.
І зауважте, у 2014 році Крим іще не знав західних санкцій – вони почали діяти з 2015 року, коли зовнішньоторговельний оборот скоротився до 179,5 мільйона доларів США (удвічі, порівняно навіть із 2014 роком).
2016 рік демонструє ще більш сумну динаміку: за перший квартал зовнішньоторговельний оборот Криму склав тільки 17,4 мільйона доларів США.
Для того, щоб оцінити масштаби економічного падіння, наведемо дані за аналогічні періоди (січень-березень) із 2012 по 2016 роки.
Кримський експорт
Перелік торгових партнерів окупованого півострова з 2014 року почав різко скорочуватися: якщо до анексії в Криму було приблизно 80 торгових партнерів, то 2016-го залишилось лише 27, із них 8 – країни СНД і МС.
Найбільше товарів і послуг 2014 року, згідно з даними окупантів, із Криму вивозили до Туреччини (18,3 відсотка експорту), Швейцарії (17,8 відсотка) й Панами (12,5 відсотка). 2015 року до трійки лідерів увійшли Україна (31,2 відсотка всього експорту), Панама (30,7 відсотка) й Туреччина (12,5 відсотка). При цьому Панама, як ми розуміємо, використовувалася тільки як офшор.
У 2016 році радикальних змін серед країн-імпортерів кримської продукції не відбулося, хоча обсяги торгівлі різко зменшилися.
Перше місце й надалі посідає Україна, куди, якщо вірити статистиці окупантів, вивезли продукції на суму 3,4 мільйона доларів США (46 відсотків усього експорту). Порівняно з аналогічним періодом 2015 року, цей показник скоротився в 1,6 раза, але при цьому частка кримського експорту в Україну зросла вдвічі – з 22,3 до 46 відсотків. Загалом, окрім України, кримську продукцію експортувати особливо нема куди.
Крім України, кримські товари також охоче купувала Туреччина. Однак розрив зв'язків, проголошений «головою» Криму Сергієм Аксьоновим після «удару в спину», яким був збитий російський винищувач у небі над Туреччиною, зіграв свою сумну роль: кримський експорт до Туреччини впав утричі. Якщо в січні-березні 2015 року з Криму до Туреччини вивезли товарів на суму 5,8 мільйона доларів США, то за аналогічний період 2016 року – вже всього на 1,8 мільйона доларів США. Хоча в загальному обсязі кримського експорту Туреччина зберегла друге місце (24,8 відсотка).
Третю сходинку серед покупців кримських товарів розділили Індія (11,3 відсотка експорту) й Білорусь (11 відсотків). Утім, порівняно з аналогічним періодом 2015 року, Індія скоротила покупку кримських товарів утричі: з 2,4 мільйона до 845 тисяч доларів США. Білорусь, навпаки, збільшила експорт із Криму на третину: з 550 тисяч до 823 тисяч доларів США.
У цілому 93,1 відсотка всього кримського експорту припадає на чотири країни.
Кримський імпорт
У 2014 році чимала частка імпорту до Криму йшла з країн Європи, оскільки досі діяли українські контракти, а Євросоюз іще не запровадив санкції проти окупованого півострова.
Головними імпортерами для Криму були Румунія (45,1% усього імпорту), Італія (12,6%) та Німеччина (8,5%).
У 2015 році ситуація змінилася радикально, і головними постачальниками продукції на окупований півострів стали Україна (41,2%), Туреччина (12,2%) і Китай (7,7%).
2016 рік вніс нові корективи в зовнішню торгівлю: через запроваджені обмеження на ввезення/вивезення товарів із Криму (Постанова Кабміну України №1035) Україна перестала бути головним імпортером товарів для Криму. Тому за підсумками січня-березня 2016 року четвірка країн, звідки до Криму ввозять продукцію, виглядає так: Білорусь (19% усього імпорту), Вірменія (14,6%), Китай (11,8%), Іспанія (10,9 %).
При цьому 2015 року частка Білорусі становила лише 3,6% у загальному обсязі імпорту (614 тисяч доларів США). Сьогодні ж Мінськ наростив поставки товарів до Криму втричі – до 1,9 мільйона доларів США (за підсумками 1 кварталу).
Аналогічна ситуація склалася з Вірменією, яка раніше майже не торгувала з окупованим Кримом. Сьогодні ця країна посідає друге місце за імпортом своїх товарів до Криму (1,4 мільйона доларів США).
Попри те, що Китай належить до трійки лідерів, сума імпорту з «Піднебесної» до Криму за підсумками першого кварталу впала вдвічі: з 2,4 до 1,2 мільйона доларів США. Іспанія, навпаки, збільшила поставки до Криму майже в чотири рази: з 229 тисяч до 1 мільйона доларів США. Однак, що саме купує Крим у Іспанії – залишається загадкою. Можливо, йдеться про овочі та фрукти, які заборонили ввозити з Туреччини. Але ж на Іспанію, як на члена ЄС, поширюється російське продуктове ембарго, а «Россільгоспнагляд» показово чавить іспанські апельсини гусеницями тракторів. Чи це кримське ноу-хау – ввезти санкційний товар до Криму, відзвітувати про зростання імпорту, а потім знищити?
Хай там як, які б нові «технології підрахунку» не вигадувала кримська «влада», економічна ситуація в Криму погіршується щодня. І можна скільки завгодно розповідати про мільйони туристів, яких ніяк не можуть знайти відеокамери кримських курортних міст, але відпочивальників від цього на півострові не додасться.
Точно так само можна розповідати про економічне зростання і не включати до загального звіту зовнішньоекономічний огляд, що краще за все покаже, куди і якими темпами рухається економіка окупованого Криму. Можливо, російсько-турецьке «перемир'я» й відновлення торгових відносин між Кримом і Туреччиною, яке вже анонсував Аксьонов, дещо полегшить сумну долю анексованого півострова. Та кардинально змінити ситуацію не під силу нікому. А це означає, що виходу з крутого піке, в якому опинилася зовнішня торгівля Криму, просто немає.
Олена Сергєєва – кримський історик і політолог
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»