Популярний французький часопис Liberation, заснований Жаном-Полем Сартром, повідомляє про роботу французького журналіста Ніколя Енена, яка присвячена дослідженню прихильників Путіна у Франції. Поважне німецьке видання Frankfurter Allgemeine обурюється критикою НАТО, яка пролунала з уст міністра закордонних справ Німеччини. Найпопулярніший часопис Швеції Svenska Dagbladet повідомляє про намагання Італії відкласти санкції проти Росії.
Лівоцентристський французький часопис Liberation у рубриці «Комітет Україна» опублікував статтю «Путінізм добре почувається у Франції». У матеріалі повідомляється про роботу французького журналіста Ніколя Енена, який визначає різні чинники мотивації, що стоять за підтримкою президента Росії Володимира Путіна у багатьох сферах політичного життя Франції. Енен навіть демонструє географію мереж підтримки Путіна у Франції, які виринають подекуди у несподіваних місцях. Ніколя Енен нещодавно видав книгу «Російська Франція», а вже буквально після її виходу, як пише часопис, ми стали свідками резолюції французького Сенату, яка закликала до поступового зняття санкцій проти Росії. І вже нещодавно ми побачили ще один приклад того, що змальовував Енен у своїй книзі: заклик екс-президента Франції Ніколя Саркозі скасувати санкції проти Кремля.
Часопис пише, що у Франції існує широка коаліція французьких «путінофілів». При цьому парадокс, як пише французьке видання, полягає у тому, що політичні погляди цієї групи подекуди є діаметрально протилежними: від крайньолівих до крайньоправих. Поміж французьких «путінофілів» бізнесмени, єпископ, кілька генералів і багато активістів з різних партій та політичних сил. Але всіх їх єднає симпатія до Путіна з різних причин, які подекуди суперечать одна одній. Журналіст Енен зустрівся з декотрими з цих людей. Він змальовує певні конкретні випадки: наприклад, як колишній прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон буквально викручував руки французькій владі, аби встановити у 8-му окрузі Парижа статую на відзнаку російського війська, яке 1814 року увійшло до Парижа. Ідею просувало російське посольство у Франції. Часопис додає, що пропозиція зведення монумента війську, яке окуповувало твою країну, аж ніяк не бентежила Фійона. Тодішній мер Парижа Деланое категорично заблокував здійснення цього дивного проекту.
Окремим розділом дослідження Енена стала діяльність російських шпигунів у Франції. Енен пише, що, за оцінками фахівців, половина російських дипломатів у Парижі є членами російських спецслужб. Мета цих агентів – створення лоббі, яке б розділяло громадську думку у Франції, вносячи розкол до європейської єдності. Усе це почало давати результати, водночас не завадивши президентові Олланду заблокувати передання «Містралів» Росії. Робота Енена також детально описує російську стратегію діяльності у соціальних мережах. Автор демонструє, як російські веб-сайти користуються послугами цілої армії інтернет-тролів, які намагаютья посіяти сум'яття у головах французів. Це визначають терміном «маскування». Російська спецпропаганда, як нагадує французький часопис, набула у Росії форми мистецтва, яке викладають агентам спецслужб ще з часів СРСР. Видання підсумовує, що робота Ніколя Енена допоможе французам дещо більше себе захистити від російського «маскування».
«Путінізм добре почувається у Франції»
Один з провідних часописів Німеччини Frankfurter публікує редакційну статтю, що зветься «Чи в Путіна зараз день народження?». Франкфуртське видання ставить це риторичне запитання у відповідь на гостру критику міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра щодо НАТО, у якій, на думку часопису, перекручуються факти. Ця критика, як вказує газета, лише надихатиме Кремль у його переконанні, що Захід намагається замирити Росію. Видання принагідно запитує: чи партія соціал-демократів міністра Штайнмайєра вже настільки впала у відчай? Далі часопис ставить ще одне риторичне запитання: «Чи в Путіна нещодавно був день народження і він раптом не отримав жодного подарунка?» У те, що видав міністр Штайнмайєр важко повірити. Він звинуватив західний оборонний альянс у проведенні маневрів НАТО на східному фланзі, використовуючи фрази на зразок «брязкання зброєю» тощо.
Німецький часопис додає, що подібні заяви зазвичай прикрашають потік московської пропаганди, чітко формуючи думку, що погіршення стосунків Заходу і Росії є абсолютною провиною НАТО. Видання пише, що у заяві німецького міністра закордонних справ явно перекручені факти, бо ж саме нинішня поведінка Росії є порушенням принципів, за допомогою яких упродовж десятиріч у Європі були мир і стабільність. Це не НАТО, а саме Кремль, який окупував український Крим і веде війну на сході України. Це не НАТО, а саме Москва вселяє страх балтійським державам та Польщі. Тому, власне, ці держави добровільно й вступили до НАТО. І, зрештою, як зазначає видання, розміщення у цих країнах чотирьох батальйонів НАТО не створить ніякої загрози Росії. Маневри НАТО – політичний сигнал Москві, що Захід уже не можна спантеличити зненацька кроками на зразок захоплення Криму. НАТО розглядає напад на одного зі своїх членів нападом на всіх.
Frankfurter Allgemeine додає, що ті, хто разом з міністром Штайнмайєром, вважають, що НАТО у якийсь спосіб провокує Росію, ризикують надати Кремлеві впевненість у тому, що Захід будь-що намагається замирити його. Німецьке видання підсумовує, що подібні заяви з використанням певних фраз не є тією мовою, яку має використовувати міністр закордонних справ, голова дипломатичного відомства Німеччини. Це, радше, пасувало б, на думку газети, якомусь кандидатові від Альянсу лівих сил або іншої політичної сили подібного штибу.
«Тут треба критикувати міністра закордонних справ Німеччини, а не НАТО»
Найпопулярніше періодичне видання Швеції Svenska Dagbladet публікує статтю «Італія хоче відкласти нові санкції ЄС проти Росії». Часопис зазначає, що Італія знову змусила ЄС відкласти економічні санкції проти Росії, що, у свою чергу, породило великий подив поміж дипломатів. Під час зустрічі ЄС 21 червня, на якій міністри закордонних справ країн-членів ухвалили рішення подовжити санкції проти Росії, Італія не висловлювала ніяких застережень, проте нині Рим хоче бачити певний додаток до того, у якому зазначається, що ЄС мусить знову розглянути політику щодо Росії вже наприкінці осені.
Шведське видання додає, що подив викликав також той факт, що італійці специфічно вимагали, щоб цей момент зафіксували у письмовій формі. Газета нагадує, що економічні санкції проти Росії було запроваджено на знак того, що країни Заходу не визнають анексію Росією українського Криму в березні 2014 року. Часопис також пише, що у квітні французький парламент також ухвалив резолюцію із закликом покласти край економічним санкціям проти Москви.
Svenska Dagbladet зазначає, що ті, хто закликає до пом’якшення санкцій, заявляють, що нібито втрачають можливість укладати вигідні торговельні оборудки з Росією. Разом з тим на зібранні усіх 28 послів країн-членів ЄС у червні було досягнуто угоди про продовження санкцій проти Росії на наступні 6 місяців, до кінця січня 2017 року.
«Італія хоче відкласти нові санкції ЄС проти Росії»