Київ – 15 червня виповнилося би 75 років українському актору Івану Миколайчуку. Дебютувавши у ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі «Сон» та зігравши Івана Палічука у безсмертних «Тінях забутих предків», він одразу став всезагальним улюбленцем. З нагоди дня народження видатного українського актора у столичному кінотеатрі «Україна» демонструють відреставровану версію кіношедевру «Білий птах із чорною ознакою». У ньому Іван Миколайчук не тільки зіграв одну з головних ролей, але й виступив співавтором сценарію. За словами акторки Лариси Кадочникової, у ньому він також розказав й про власну сім’ю.
Закохані Марічка Гутенюк та Іван Палійчук – українські «Ромео та Джульєтта» у фільмі не менш легендарного режисера Сергія Параджанова. Роль Івана у «Тінях незабутих предків» принесла визнання молодому дебютантові. Його партнерка по фільму, Лариса Кадочникова, та сама, котра зіграла Марічку, каже, що не уявляє собі нікого іншого у цій ролі.
«Здається, отримати роль ще намагався Юматов, якщо я не помиляюсь. Але Бог сказав – треба звідти, з народу, з землі. Він грав самого себе. Він був герой. Він був красивий та розумний. Він не допускав панібратства. Він був графом, він був князем у житті», – каже Лариса Кадочникова.
У фільмі «Білий птах…» Іван Миколайчук зіграв Петра Дзвонаря. За сюжетом, з приходом Радянського союзу на Буковину трьох синів Леся Дзвонаря розвела доля. Петро пішов служити до Червоної армії, а Орест долучився до УПА-ОУН(б). Молодший син Георгій залишився осторонь, проте й він потім йде шукати правду на війну.
На 24-му з’їзді КПУ цей фільм назвали «найбільш шкідливим для молоді». А до сценарію цього нібито «найбільш шкідливого» фільму долучився й сам Іван Миколайчук – він був його співавтором, якраз розпочав свою діяльність ще й як сценариста.
Оновлений «Білий птах»
З нагоди дня народження видатного українського актора у столичному кінотеатрі «Україна» демонструють відреставровану версію кіношедевру «Білий птах із чорною ознакою». Щоб зробити фільм, який вийшов на екрани 1964 року, сучасним, знадобилося майже п’ять місяців, каже режисер реставрації фільму Олег Павлюченков. Щоб отримати такий градієнт, тональні перспективи, таку фактуру, потрібні всі сучасні технології, зауважує режисер.
«Він був у форматі 4 на 3, з обрізаним кадром, зараз він – у повному форматі, і це – шедевр світової культури з точку зору операторської роботи. Він абсолютно передає суть українського кінематографу з точки зору поетичного кіно. Цей фільм викликає в мене особливу гордість», – каже Павлюченков.
Михайло Іллєнко
Вшанувати пам’ять актора прийшли його друзі й колеги по знімальним майданчикам. Михайло Іллєнко був режисером фільму «Миргород та його мешканці», в якому Миколайчук зіграв одну з провідних ролей. Режисер каже: коли вони тільки познайомились, намагався не лізти до відомого актора в душу – в них була відчутна різниця поколінь. Тим не менш, зараз про це жалкує, додає Іллєнко. Якби Миколайчук зараз був живий, він знайшовся би, що йому сказати.
«Я би йому сказав, що побачив його фільм «Вавилон ХХ», минуло багато часу після прем’єри, на якій я не зрозумів його фільму. І я не зміг подякувати, як слід. А потім я побачив його фільм вдруге і був вражений, як дитина», – розповідає режисер.
«На його розкадровці слід вчити молодих акторів» – міністр культури
Колеги Івана Миколайчука зауважують: якби він був живий, то зумів би виховати не одне покоління талановитих акторів. Цю думку підтримує й міністр культури України Євген Нищук.
«Ми по праву є кінометографічною державою. Є конкретний факт, є архівні документи, коли Івана Миколайчука запрошували до Голівуду після фільму «Тіні забутих предків». Оскільки надсилали запрошення через радянську спілку кінометагрофістів, вони відповідали, що він дуже завантажений і не має можливості поїхати», – розповів Нищук.
На його думку, молодих акторів потрібно виховувати на розкадровці практично кожного епізоду, зробленого Миколайчуком.