Антон Трофимович
Чергові докази присутності російських військ в Україні опублікувала міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat. Третій рік вона збирає відкриті дані про присутність російських військових в Україні та Сирії. Як довести участь росіян у військових конфліктах завдяки фотографіям цуценят, Радіо Свобода розповів експерт Bellingcat Арік Толер.
Група активістів Bellingcat опублікувала новий супутниковий знімок ділянки російсько-українського кордону, на якому видно входження в Україну російської військової техніки. Знімок датований 26 серпня 2014 року, коли був зафіксований пік російського вторгнення в Україну.
«На цьому супутниковому знімку видно розгортання російської військової техніки і артилерійських позицій, а також нові сліди переходу українського кордону. Час зйомки цього супутникового знімка збігається з різким нарощуванням російської активності в Україні на прикордонній території, зокрема, з появою російських військових у селі за десять кілометрів від кордону», – мовиться у повідомленні Bellingcat, опублікованому 15 червня.
Активісти наголошують, що на супутниковому знімку від 23 серпня 2014 року ця техніка не зафіксована. «Це свідчить, що вона з’явилася в період із 23 по 26 серпня», – зазначають у Bellingcat.
26 серпня 2014 року агенція Reuters повідомляла, що у селі за 14 кілометрів на північний захід від кордону з’явилися десятки «добре озброєних невідомих, які говорили з російським акцентом».
Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці бойовиків на Донбасі. У НАТО неодноразово закликали Росію відвести війська і зброю з території Україні. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».
«Солдати роблять селфі на тлі військової техніки» – Толер
Арік Толер
Сьогодні на праці 27-річного американця Аріка Толера посилаються New York Times і BBC. До 2014 року він був фахівцем із розслідувань в Bank of America. Якщо за кордоном траплялися кризові ситуації (наприклад, вибух в Бангкоку), йому потрібно було повідомити співробітникам банку, які перебували в той момент біля місця події, як пройти небезпечні райони.
Робота жодним чином не була пов’язана з його освітою. У 2013 році він закінчив Канзаський університет (University of Kansas), де вивчав слов’янські мови і спеціалізувався на російській літературі.
Але після авіакатастрофи на сході України він знайшов нове застосування своїм навичкам. 17 липня 2014 року в небі над Донбасом був збитий пасажирський літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17 із Амстердама до Куала-Лумпура. І росіяни, і українці звинувачували одне одного у відповідальності за смерть 298 пасажирів цього рейсу.
Наступного дня британський громадський журналіст Еліот Гіґґінс (Eliot Higgins) опублікував у Twitter фото зенітно-ракетного комплексу «Бук», нібито зроблене в місті Торез. Він попросив своїх передплатників допомогти визначити точне місце фото.
Вміючи працювати з відкритими даними і знаючи російську мову, Толер за кілька годин завдяки одному фото визначив, що це був не Торез – «Бук» був зафіксований у місті Сніжне, яке контролювали підтримувані Росією бойовики.
«Еліоту сподобалася моя робота, і потім я знайшов ще кілька вагомих деталей до цієї справи. Відтоді я постійно працюю з Bellingcat», – говорить Толер.
Півтора року Толер займався розслідуваннями для Bellingcat у вільний від банківської роботи час. Усю свою 15-денну відпустку він витрачав на поїздки до Києва, де проводив майстер-класи для журналістів.
Але в листопаді 2015 року Bellingcat отримав грант від Google, і тепер хобі Аріка Толера перетворилося на роботу. Він пішов з банку і щомісяця подорожує стільки ж, скільки раніше подорожував протягом року.
«Це найкраща робота, яку я можу уявити», – говорить він під час онлайн-інтерв'ю зі своєї квартири в штаті Північна Кароліна, звідки він працює щодня.
Bellingcat робить роботу, якою зазвичай займаються державні служби безпеки. І іноді їхні результати кращі, ніж у державних органів. Наприклад, в своєму розслідуванні Bellingcat довів російську належність «Бука», з якого стріляли в малайзійський літак.
«Але ми не знаємо, чи ЦРУ знайшло ті самі докази, що і ми, – каже Толер. – Можливо, це абсолютно нова інформація чи, можливо, вона вже була відома набагато раніше».
У будь-якому випадку, на розслідування Bellingcat постійно посилаються світові ЗМІ. Наприклад, онлайн-журнал Vice використовував матеріали Bellingcat, щоб довести присутність російських військ в Україні. Перед цим Bellingcat визначив геолокацію фотографії, яку виставив в Instagram військовослужбовець з Бурятії.
Усі їхні дослідження базуються виключно на відкритих даних: фото «ВКонтакте» і «Одноклассники», записи відеореєстраторів, відкриті групи в соцмережах.
Але як серед мільйонів користувачів знайти потрібних людей і відео на YouTube? Толер каже, що постійно доводиться винаходити нові способи. Шукаючи записи з російським «Буком», вони використовували стандартну назву файлу, яка могла би бути на відеореєстраторах 17 липня 2014 року.
Завдяки фотографіям цуценят Bellingcat довів, що росіяни довгий час були біля українського кордону
Треба ставити себе на місце людини, який викладає відео. Ми знайшли кілька відео, і в жодному не було слів «Бук», «військова колона» або «Україна». Нам доводиться пробувати дуже дивні способи
«Треба ставити себе на місце людини, який викладає відео, – каже Толер. – Ми знайшли кілька відео, і в жодному не було слів «Бук», «військова колона» або «Україна». Нам доводиться пробувати дуже дивні способи».
Або як довести, що військові перебували на полігоні біля України тривалий час? Чомусь дуже багато солдатів робили фото з одними і тими ж цуценятами. Визначивши цих цуценят, Bellingcat простежив за фотографіями в соціальних мережах, як вони росли до дорослих собак.
Ще в розслідувальників багато часу іде на роботу з супутниковими фото. Навіть на відкритих сервісах на кшталт Google Earth можна побачити, як змінювався російсько-український кордон протягом року. Bellingcat порівняв фото однієї ділянки кордону в 2013 і 2014 році. На першому було чисте поле. А на фото за 2014 рік видно військовий табір і колії від техніки, які пролягали через державний кордон.
Чому російські військові відкрито виставляють фото, які видають секретні дані Міністерства оборони Росії? Арік Толер каже, що командування зазвичай забирає у контрактників телефони, але вони навмисне беруть з собою другий апарат.
Це людська природа – всі хочуть покрасуватися, коли потрапляють в незвичайні місця або коли роблять незвичайні речі. Хлопець з Сибіру потрапляє на кордон з Україною, і не може не зробити фото на тлі танка
«Це людська природа – всі хочуть покрасуватися, коли потрапляють в незвичайні місця або коли роблять незвичайні речі, – каже Толер. – Хлопець з Сибіру потрапляє на кордон з Україною, і не може не зробити фото на тлі танка».
Так роблять не тільки росіяни. Заради розваги Bellingcat перевіряв активність американських, канадських, британських і німецьких військових під час нещодавніх навчань НАТО в Норвегії.
Солдати роблять селфі на тлі військової техніки, хоча їхні командири не дозволяють цього робити
«І ми побачили те ж саме! – каже Толер. – Солдати роблять селфі на тлі військової техніки, хоча їхні командири не дозволяють цього робити. А потім за моделями і номерами техніки можна визначити їхню належність».
Водночас з Сирії надходить не так багато відкритих матеріалів. По-перше, пояснює Толер, там немає такого гарного мобільного зв'язку, як на кордоні з Україною. Але найголовніше, що в Сирію направляють не контрактників, а елітних десантників і спецназівців, які не публікують своїх фото у відкритому доступі.
«Вони не такі дурні, як молоді контрактники, яких направляють до українського кордону», – говорить розслідувач.
Статистика відвідувань сайту Bellingcat показує, що російсько-українська і російсько-сирійська теми – найцікавіші. У цих матеріалів в десятки разів більше переглядів, ніж в будь-яких інших розслідувань.
Російські військові люблять викладати свої селфі на тлі техніки
На публікації Bellingcat реагують не тільки пересічні читачі, а й політики. Дмитро Пєсков, прес-секретар Володимира Путіна, заявив, що Кремль сумнівається в правдивості даних Bellingcat. Це була відповідь на поширену в травні 2016 року доповідь. У ній стверджувалося, що саме «Бук-М1» з російської 53-ї зенітно-ракетної бригади підбив пасажирський літак «Малайзійських авіаліній» над Донбасом.
Через діяльність учасникам Bellingcat часто погрожують інші користувачі соціальних мереж. Але відкритих погроз ще жодного разу не було. А тому Толер відчуває себе в безпеці в Україні, куди часто їздить: «У мене набагато більша ймовірність бути застреленим в Америці, ніж в будь-якій європейській країні».
Також в Bellingсat кажуть, що не полюють виключно на російських військових. Їхня мета – викривати фальшиву інформацію. А росіяни частіше за всіх її поширюють, тому до них така пильна увага.
Росіяни дають нам найбільше матеріалів для роботи
«Росіяни дають нам найбільше матеріалів для роботи, – каже Толер. – А ще вони найактивніші в міжнародній політиці. І при цьому їхній уряд має звичку брехати, що робить їх легкою мішенню».
Оригінал матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода