У парламенті Чехії відбувся семінар «Заручники Кремля: шляхи вирішення проблеми» про долі приблизно трьох десятків українських громадян, які незаконно утримуються в російських в’язницях. У ньому взяли участь чеські депутати та правозахисники з України та Росії. І хоча говорилось про надзвичайну важливість недавнього звільнення Надії Савченко, однак лунали також заклики до активніших дій міжнародної спільноти щодо звільнення інших ув’язнених українців.
Карел Шварценберґ
Відомий чеський політик, голова комітету у закордонних справах нижньої Палати депутатів чеського парламенту Карел Шварценберґ у своєму виступі пов’язав брак уваги, який часом існує в Європі до проблеми українських «в’язнів Кремля», загальним браком знань на Заході про Україну і наголосив на потребі, аби і в Чехії, і в Західній Європі активніше розлучались зі сприйняттям України як частини радянського простору.
А Крістина Зелєнкова, заступник голови комітету в європейських справах Палати депутатів чеського парламенту, визнала що нині Європі важливо обрати правильну тактику стосовно Москви, яка б призвела до звільнення 28 в’язнів-українців у Росії й у Криму.
«Питання звільнення в’язнів надзвичайно важливе. Але тут складність у тому, який зайняти підхід. Чи ще більше тиснути на авторитарну Росію, чи почати говорити з нею, вести діалог?» – сказала Зелєнкова.
«На мій погляд, Росія демонструє силу, показує, що може робити все, що їй заманеться. Також для Росії ці в’язні – це засіб пропаганди всередині країни, який вона може використовувати. Російська влада використовує цих в’язнів для маніпулювання власним суспільством і також використовує це для торгу з українським урядом», – каже чеський депутат.
Your browser doesn’t support HTML5
«Заручники Кремля»
Багато учасників семінару говорили про важливість недавнього звільнення української громадянки Надії Савченко. Але також присутні зійшли на думці, що повернення Савченко в Україну повинно якраз привернути ще більшу увагу до тих українців, хто все ще залишається за ґратами в Росії та у Криму.
«Савченко поводилась в ув’язненні дуже активно, поводилась наступально. Інші в’язні не поводять себе так і не мають можливості таких публічних виступів, як мала вона. Тому треба міжнародній спільноті активно продовжувати кампанію за звільнення усіх тих, кого Росія незаконно утримує з політичних мотивів», – сказала Зелєнкова.
«Сталінські процеси» у 21-му столітті
За словами російської правозахисниці Зої Свєтової, в утримуваних у Росії українців переважно немає незалежних адвокатів – тільки призначені російською державою захисники, немає можливості побачень із рідними, немає права на листування, вони переважно сидять у спеціалізованих в’язницях ФСБ.
Зоя Свєтова
«Усі процеси були схожі на сталінські процеси 1930-х років», – сказала Свєтова.
«Російська політика облаштована так, що коли Росія з кимось воює, то громадяни тих країн стають злочинцями. Так було полювання на чеченців, коли Росія воювала в Чечні, було полювання на грузинів, коли була війна у Грузії, а зараз – полювання на українців», – додає російська правозахисниця.
За словами президента правозахисної фундації «Відкритий діалог» Людмили Козловської, цифра – 28 українських в’язнів – була актуальною на початку цього року, а нині, за її словами, таких людей є 37 і серед «новоприбулих» є саме кримські татари, яких заарештовано на анексованому півострові.
За її словами, Росія «почувається абсолютно безкарною, переслідуючи українців». «Життя цих людей під загрозою: тортури, електрошок, голки під нігті, підвішування за волосся…» – розповідала Козловська на семінарі в будинку чеського парламенту.
Який же вихід? За словами правозахисниці Козловської, міжнародній спільноті варто затвердити так званий «список Савченко» – за ім’ям хоча і звільненої, але незаконно утримуваної раніше майже два роки українки – і додати до нього всіх тих, хто причетний до незаконного викрадання й утримання решти українців у Росії та у Криму.
«Це був би прецедент, щоб люди, які відповідальні за викрадення, за переслідування, за тортури проти викрадених громадян іншої країни і утримання їх у своїх тюрмах – щоб ці люди відповідали за законами. Щоб ці люди не мали можливості в’їзду до ЄС, не могли користуватися банківською системою», – сказала Козловська.
«Тобто це персональні санкції проти урядовців, суддів, політиків, які тією чи іншою мірою ухвалювали рішення чи брали участь у переслідуванні цих людей або висловлюватись на підтримку такого переслідування. І на чолі цього «списку Савченко» є Володимир Путін, який безпосередньо відповідальний за агресію проти України та її громадян», – додала правозахисниця.
Окупований Донбас: тортури, знущання і доноси
На семінарі говорили також про порушення прав людини на окупованому Донбасі. Олександр Павліченко з Харківської правозахисної групи сказав, що йдеться про тих, кого в підвалах у маже вісімдесяти місцях утримували або утримують бойовики-сепаратисти.
Контингент утримуваних – українські військовослужбовці, бійці українських добровольчих батальйонів, волонтери, цивільні особи, яких підозрюють у шпигунстві чи в корегуванні вогню, – хоча вони, за його словами, до цього не мають жодного стосунку і не знають, як це робити. Часто причиною був звичайний донос, і був навіть випадок, коли теща донесла на зятя, який чимось їй не догодив.
До цих людей застосовують тортури і знущання, їх утримують у нелюдських умовах, розповідав правозахисник.
«Утримують у нелюдських умовах, у непристосованих приміщеннях, від декількох тижнів до кількох місяців, жінки й чоловіки разом, без права виходити в туалет чи на свіже повітря. Але найстрашніше – тортури, жорстоке поводження, намагання зламати людину. На тій (контрольований сепаратистами) території здійснюється політика придушення інакодумства, придушення будь-якого спротиву, політика усунення всіх опонентів режиму», – сказав Павліченко.
За його словами, окремо полюють за тими, у кого можна щось відібрати – машину, бізнес, гроші, цінності…
У Мінських угодах, за словами Павліченка, не прописане кримінальне переслідування тих, хто жорстоко порушує права людини на окупованих територіях, і таке положення варто було б внести, каже Павліченко і додає: «Не буде сторінка війни закрита, допоки не понесуть покарання ті, хто вчинив злочини».