Мар’яна Огородник
Кількість протестів в Україні збільшилася удвічі, порівняно з добою екс-президента Віктора Януковича. Такими є результати моніторингу Центру соціальних і трудових досліджень. Дослідження також свідчить про те, що акції невдоволених громадян стали більш радикальними. Соціологи кажуть, що українці виходять на вулицю через підняття цін, зростання комунальних тарифів та невиплату зарплат, а також незаконні забудови. А політологи додають, що велика кількість протестів не обов’язково означає можливість виникнення єдиного широкого протестного руху.
Володимир Іщенко
Майже половина протестних подій мають або конфронтаційний характер, або насильницький. Найбільше їх відбувається у східних областях, де підтримка чинної влади найменша: Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій, зауважує заступник директора Центру соціальних і трудових досліджень Володимир Іщенко.
Your browser doesn’t support HTML5
Медики Сумщини вирушили до Києва пішою ходою (відео)
Люди виходять на вулицю через підняття цін, зростання комунальних тарифів та затримку зарплатні. Поки що всі ці події розпорошені і маленькі, але невдоволення зростає і в якийсь момент воно може перетнути межу і вивести загально-національну хвилю протестівВолодимир Іщенко
«Люди виходять на вулицю через підняття цін, зростання комунальних тарифів та затримку зарплатні. Поки що всі ці події розпорошені і маленькі, але невдоволення зростає і в якийсь момент воно може перетнути межу і вивести загально-національну хвилю протестів. Окрім того, протестувальників почало більше турбувати порушення громадянських прав та свобод. Зокрема, свавілля правоохоронців та корупція. Майже кожен другий протест відбувається з використанням насильства або конфронтаційної тактики. Найчастіше насильство використовували в ідеологічних та політичних протестах. Найбільш насильницькими були антиурядові протести, що свідчить й про обмеження можливостей для мирного висунення подібних вимог», – підкреслює соціолог.
Your browser doesn’t support HTML5
Під Київрадою активісти вимагали зниження тарифів (відео)
«Схожий сплеск був напередодні Майдану»
Володимир Чемерис
Кількість соціальних протестів зросла по всій Україні, зауважує голова громадського об’єднання «Інститут «Республіка» Володимир Чемерис.
Схожий сплеск був напередодні Майдану. Тож можемо очікувати соціального вибуху вже найближчим часом. Адже причини соціальних протестів, що були перед Майданом, досі не вирішеніВолодимир Чемерис
«Схожий сплеск був напередодні Майдану. Тож можемо очікувати соціального вибуху вже найближчим часом. Адже причини соціальних протестів, що були перед Майданом, досі не вирішені», – каже Чемерис.
Крім того, за даними соціологів, у 2015 році кількість репресій проти учасників протестів залишалася вищою у 3-4 рази, ніж у часи Януковича. Зокрема, у 2014 році кожна четверта протестна подія зазнавала репресивної реакції з боку влади, а у 2015-му – вже кожна друга.
«Зрозуміло, що значна частина цих репресій спрямована проти сепаратизму чи федералізації. Але якщо навіть віднімемо ці справи, все одно кожна третя протестна подія зазнає тих чи інших репресій. Маються на увазі дії правоохоронних органів, влади чи інших об'єктів протесту, які перешкоджають здійсненню протестних акцій. Для нинішньої влади це свідчить про погіршення ситуації зі свободою мирних зібрань», – розповідає Володимир Іщенко.
В Україні зросла не кількість протестів, а громадянська активність – Палій
Михайло Міщенко
Утім за соціологічними даними дуже важко оцінити можливість соціального вибуху в той чи інший період часу, зауважує у коментарі Радіо Свобода заступник директора соціологічної служби Центру імені Разумкова Михайло Міщенко.
«До прикладу, у 2009 на тлі очікування соціальної кризи значно зросла кількість людей, що говорили про готовність вийти на вулицю. Але тоді нічого не відбулось. І навпаки, коли вже криза дійсно почалась, частка тих, хто готовий був вийти на протест виявилась нижчою, ніж тоді, коли було очікування кризи. Тобто такі показники, які могли б нібито визначити час наступного соціального вибуху можуть не відповідати реальній ситуації», – підкреслює Михайло Міщенко.
Натомість політолог Олександр Палій наголошує, що акції на підтримку сепаратизму чи федералізації не можна зараховувати до протестів.
В Україні зросла не кількість протестів, а громадянська активністьОлександр Палій
«Такі акції проводяться на замовлення росіян або колишніх регіоналів, тому говорити про свободу мирних зібрань у таких випадках не варто. Насправді, в Україні зросла не кількість протестів, а громадянська активність, тому що для неї кращі умови. Влада реагує на протестні виступи, акції, кадрові зауваження громадськості. Але зовні інспіровану терористичну активність називати громадянським протестом – це абсурд. Треба відрізняти імітацію громадянського життя із реальним. Це дуже принципово», – зазначає політолог.
Експерти зауважують, що велика кількість протестів не обов’язково означає можливість виникнення єдиного широкого протестного руху. І показовим підтвердженням цьому є два українські Майдани, які стались тоді, коли рівень протестних настроїв у країні не був надто високим.