Лінгвістичні труднощі «декомунізації»

Як правильно «дніпряни» чи «дніпровці», «Днепр» чи «Днипро», «КАм’янське» чи «Кам’янськЕ»?

Дніпропетровськ – «Декомунізація» назв Дніпропетровська та Дніпродзержинська, ухвалена Верховною Радою України, поставила в глухий кут науковців. Тепер вони ламають списи над тим, як мають писатись, вимовлятись та перекладатись нові назви міст та їхніх жителів. І хоча постанови про перейменування поки не набули чинності, жителі хвилюються, які морфеми правильні, до яких звикати?

Your browser doesn’t support HTML5

Лінгвістичні труднощі «декомунізації»

Дніпропетровськ, за ухвалою Верховної Ради, тепер має стати тезкою найбільшої річки в Україні – Дніпра. Частина науковців переконана: ця назва має однаково вимовлятись і українською, й російською, й англійською: «Дніпро», «Дніпро», «Dnipro»… Прихильник такого підходу – керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович – зазначає: питання не стільки лінгвістичне, скільки політичне.

Абсолютно нормально не перекладати українські топоніми російською мовою, а просто відтворювати їх засобами російської мови, нема підстав нам переходити на якусь русифікацію
Володимир В'ятрович

«Це справа географії, геополітики й просто політики. Я не бачу підстав, щоб українських топонім передавався іншою мовою інакше, ніж транслітерацією. Ми ж не перекладаємо Нью-Йорк, Кейптаун... Абсолютно нормально не перекладати українські топоніми російською мовою, а просто відтворювати їх засобами російської мови, нема підстав нам переходити на якусь русифікацію», – пояснив свою позицію в коментарі Радіо Свобода Володимир В’ятрович.

«Дніпро» – «Днепр», інакше це буде породжувати безграмотність

Між тим дніпропетровські мовознавці з таким підходом категорично не згодні. Кандидат філологічних наук Ніна Левун переконана: транслітерація – «Днипро», так само, як і інших українських топонімів, російською мовою неприпустима, адже для близьких, слов’янських мов застосовується переклад, натомість для англійської транслітерація – «Dnipro» – цілком обґрунтована.

«Ось підручник «Українські власні назви в російській мові», виданий для студентів. Сторінка 22. Тут чорним по білому написано: «В коренях «сніг», «ліс», «дніпр» українських топонімів на місці української «і» в російській мові пишеться «е». Сніжки – Снежки, Дніпро – Днепр, Дніпрорудний – Днепрорудний тощо. Ми не траслітеруватимемо цю назву, а перекладатимемо, так як це традиційно робиться з назвою річки «Дніпро» – «Днепр». Інакше це буде породжувати безграмотність. Російська й українська мова близькі, на місці давньослов’янського звуку, що передавався буквою «ять», в українській мові – «і», в російській – «е». Англійська мова далека від нас, тут ми транслітеруємо», – зазначає Ніна Левун.

Дніпровці чи дніпряни?

Ламають списи науковці над назвою жителів новоспеченого Дніпра – дніпровці чи дніпряни? Історик Володимир В’ятрович зазначає: на його думку, правильно «дніпряни». Водночас філолог Ніна Левун заявляє, що з точки зору лінгвістики правильні обидва варіанти, але тут треба ще враховувати місцеву традицію.

Нові назви виникають вкрай рідко, то їх уже творять, використовуючи моделі, які складались століттями. Отже, ми дніпровці або ж дніпряни. Мені більше подобається – дніпряни
Ніна Левун

«І так, і так правильно. Професор Горпинич, який є одним із провідних фахівців у галузі топоніміки, захистив докторську дисертацію, написав монографію, стверджує, що все це залежить від традиції. Але в нас поки традиції нема. Це той пласт лексики, який складався віками. Оскільки нові назви виникають вкрай рідко, то їх уже творять, використовуючи моделі, які складались століттями. Отже, ми дніпровці або ж дніпряни. Мені більше подобається – дніпряни», – вважає Ніна Левун.

Де наголос у «Кам’янському»?

Лінгвістичні труднощі виникли й з «декомунізацією» сусіднього з Дніпропетровськом Дніпродзержинська. Містові повернули історичну назву, однак, як вона звучатиме, – Кам’янськЕ чи КАм’янське, поки не відомо. Столичний історик Володимир В’ятрович переконаний, що правильний наголос на останньому складі.

З ним не згодна дніпродзержинська колега, директорка Музею історії міста Наталія Буланова. Вона впевнена, що наголос топоніму на першому складі – Кам’янське – підкреслюватиме його семантику – зв'язок з камінням, розкиданим по берегах Дніпра, яке, власне, й дало ім’я поселенню. Однак фахівець визнає: за місцевою традицію, яка побутує не одне десятиліття, Кам’янське – з наголосом на останньому складі.

У будь-якому разі треба повертати на мапу України історичні топоніми
Наталія Буланова

«Це абсолютно нормальна, українська, мелодійна назва, вона поширена, таких назв є багато на мапі України. У нас більше говорять Кам’янськЕ, але філологи зазначали, що правильно КАм’янське. У будь-якому разі треба повертати на мапу України історичні топоніми», – зазначає Наталія Буланова.

«Дніпровська» або «Дніпрянська» область?

В управлінні освіти й науки Дніпропетровської облдержадміністрації поки не взялись коментувати лінгвістичний аспект перейменувань, зазначивши, що правильність топонімів має визначити фахова лінгвістична експертиза.

Відкритим залишаться поки й питання про нову назву області, про її перейменування в парламенті навіть не йшлось. Навіть якщо постанова про скорочення «Дніпропетровська» до «Дніпра» незабаром набуде чинності, область все ж поки лишатиметься такою, як записано в Конституції, – Дніпропетровською.

У філологів же є два майбутні варіанти назв для області – «Дніпровська» або ж «Дніпрянська».

«Гідронім «Дніпро» був для нашого міста невдалим, я писала про це в Інтернеті, але до цієї думки не дослухались, можна було назвати «Дніпровськ». Донецьк, Луганськ, таких міст дуже багато. Але все це звичка, народ звикне… До речі, в українській мові є прикметник «дніпрянський», його фіксують словники. Без позначки стилістичної «розмовне». Так що, можливо, область назвуть Дніпрянською, щоб розвести: дніпровський – від річки, дніпрянський – від міста. Поживемо – побачимо», – каже мовознавець Ніна Левун.

19 травня Верховна Рада України разом з Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом дала нові назви більш ніж 300 населеним пунктам України. За відповідні проекти постанов проголосували 247 народних депутатів. Рішення було ухвалене на виконання законодавства про декомунізацію.