Київ – Нормандська четвірка» не заперечує проти поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі, яка гарантуватиме перемир’я та вибори за українським законодавством, повідомив український президент Петро Порошенко після останніх переговорів із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Німецька та французька сторони таких деталей не озвучували, а Кремль та ватажки проросійських бойовиків заперечують ідею озброєної місії в зоні конфлікту. Експерти ж вбачають у таких заявах ознаки затягування збройного конфлікту на Донбасі. Вони говорять про бажання російського президента Володимира Путіна повернути Києву підконтрольні проросійським сепаратистам райони на своїх умовах і про відмову від такого сценарію українського глави держави.
Президент Петро Порошенко у ніч на вівторок провів телефонну розмову у «нормандському форматі» після завершення робочого візиту до Стамбула, повідомляє прес-служба глави держави. Український президент у своєму twitter анонсував цю розмову.
Спілкуючись телефоном із лідерами Німеччини, Франції та Росії, Порошенко розповів про обстріли в районі Авдіївки та загострення в зоні бойових дій на Донбасі загалом. Це, на його думку, є реальною перешкодою для прогресу у мирному врегулюванні.
Співрозмовники погодилися, що для продовження політичного діалогу потрібна «рішуча деескалація» і повне припинення вогню. Для цього, наголосив Порошенко, Росія має вивести війська з окупованої частини України і припинити постачати туди зброю та найманців і не перешкоджати відновленню контролю над ділянкою українсько-російського кордону.
Керівники України, Франції, Німеччини та Росії висловили підтримку розгортання поліцейської місії ОБСЄ на Донбасі і початку консультацій з цього питання, зазначено на сайті українського президента.
Під час розмови ішлося також про необхідність повного виконання мінських домовленостей, включно зі створенням безпекових передумов для проведення місцевих виборів у деяких районах Луганської та Донецької областей на основі українського законодавства та норм ОБСЄ, сказано в повідомленні.
Кремль не визнає, що підтримав поліцейську місію, сепаратисти – категорично проти
Київ та Кремль по-різному коментують нічні переговори «нормандської четвірки». Так, на сайті президента Росії мовиться, що «нормандська четвірка» говорила не про створення нової місії, а про «підвищення ефективності чинної спеціальної моніторингової місії ОБСЄ шляхом надання їй додаткових повноважень, а також зміцнення Спільного центру з контролю і координації». Крім того, Путін стверджує, що запропонував проводити вибори на Донбасі та надавати йому «особливий статус» відповідно до пропозицій, погоджених із сепаратистами.
На сайтах президента Франції та канцлера Німеччини взагалі відсутні фрази про поліцейську місію – там ідеться лише про переговори щодо шляхів підготовки до виборів на Донбасі, без конкретики.
РИА «Новости» та російські телеканали пізніше навели пояснення речника Путіна, Дмитра Пєскова.
«Це моніторингова місія на Донбасі, в нашому розумінні це не поліцейська місія», – заявив Пєсков.
Сергій Лавров
Російська інформагенція «ТАСС», цитуючи українські заяви про домовленості щодо поліцейської місії на Донбасі, наводить точку зору міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. За повідомленням агентства, російський посадовець дав зрозуміти, що «в Москві не бачать необхідності в розширенні мандату місії».
За його словами, українська сторона пояснює озброєння спостерігачів необхідністю надати можливість для вільної агітації перед виборами (у районах Донеччини та Луганщини, які контролюють підтримувані Росією бойовики – ред.). Але Москва висловлює переконання, що «можна забезпечити проведення виборів без будь-якої воєнізованої структури», сказав Лавров.
Тим часом ОБСЄ збільшує свою присутність в зоні збройного конфлікту.
У середу перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ планує відкрити нову передову патрульну базу в місті Щастя Луганської області.
Водночас в угрупованні «ДНР» звинувачують українську владу в «надто вільному інтерпретуванні домовленостей», які досягли учасники переговорів у «нормандському форматі».
А один із ватажків збройного угруповання «ЛНР» Володимир Дігтяренко припустив, що поліцейська місія ОБСЄ на Донбасі може мати «небезпечні непередбачувані наслідки». Він каже, що озброєна місія на Донбасі не передбачена жодним рядком Мінських угод.
Путіну вигідно «за шкірку заштовхати» Донбас Порошенкові, бо годувати дорого – експерт
Дмитро Орешкін
Попередні домовленості «нормандської четвірки» про поліцейську місію ОБСЄ свідчать, що Кремль намагається тим чи іншим способом «заштовхнути непідконтрольні райони Донбасу назад в Україну», щоб використовувати їх як важіль впливу, зазначив у розмові з Радіо Свобода російський політолог Дмитро Орешкін. Тому, за його словами, є певна імовірність того, що в Москві погодяться на озброєну місію ОБСЄ на нині підконтрольних бойовикам територіях на сході України.
Там люди, яких треба годувати, а в Росії немає коштів навіть на те, щоби прогодувати КримДмитро Орешкін
«Я сказав би у кількісному співвідношенні, що імовірність запровадження поліційної місії – один до чотирьох. Адже Володимиру Путіну вигідно «за шкірку заштовхати» Донбас Порошенкові. Там люди, яких треба годувати, а в Росії немає коштів навіть на те, щоб прогодувати Крим», – визнає Орешкін, згадуючи фразу російського прем’єра Дмитра Медведєва «Грошей немає!», яку він висловив під час зустрічі з пенсіонерами анексованого Криму, вкотре незаконно відвідавши окупований півострів.
У цих умовах Кремль може піти на певні поступки у межах мінських угод, як-от поліцейська місія. Адже його метою є не контроль над Донбасом, а використання цього конфлікту як важелю тиску на офіційний Київ. Оскільки українській стороні такий сценарій невигідний, конфлікт поступово стане замороженим, за аналогом до придністровського у Молдові, каже він.
Дмитро Орешкін висловлює думку, що у нинішній ситуації поліцейська місія є найбільш вигідною для цивільних мешканців непідконтрольних районів Донбасу і водночас найменш вигідною для ватажків угруповань «ДНР» і «ЛНР».
ОБСЄ була б позитивом для місцевих жителів, бо обмежила б свавілля на тих територіяхДмитро Орешкін
«Ані в України нема ресурсів годувати нелояльні території, бо треба годувати лояльні – ту ж Одесу, Дніпропетровсь, – ані в Путіна нема на це коштів. У цих умовах поліція ОБСЄ була б позитивом для місцевих жителів, бо обмежила б свавілля на тих територіях. З цієї ж причини вона категорично невигідна місцевим керівникам (збройних угруповань – ред.), бо озброєна місія обмежить їхнє повновладдя. Кремль не хоче з ними сперечатися і тому не каже «так» або «ні». Мовляв, ми не проти, але обставини ще не назріли», – припускає російський експерт.
Сергій Згурець
Український військовий експерт Сергій Згурець сумнівається в ефективності місії ОБСЄ в нинішньому вигляді.
Сподіваємося, що поліцейська місія буде ефективнішою. Організувати це буде не простоСергій Згурець
«Де-факто ми маємо моніторингову місію, дії якої часто є недостатньо ефективними з точки зору українських інтересів. Сподіваємося, що поліцейська місія буде ефективнішою. Організувати це буде не просто. І передовсім це важливо з точки зору привернення уваги до ситуації на сході України. Тоді як з політичної точки зору ефективнішою була б місія з мандатом ООН, а не ОБСЄ», – стверджує Згурець.
Він називає неефективним і «нормандський формат» загалом і тому припускає, що поліцейська місія – це проміжна домовленість, яка передує виходу мирних переговорів на якісно вищий етап, «якщо це буде можливо за нинішньої ситуації».
Між тим і Дмитро Орешкін, й інші експерти називають ключові ризики, пов’язані з частковим поверненням українського контролю над зоною бойових дій на Донбасі. Зокрема, він говорить про повністю зруйновану інфраструктуру та про чотири мільйони мешканців непідконтрольних територій, яких треба забезпечувати, та про те, як їхні голоси негативно вплинуть на політичну ситуацію в Україні. Окремо він згадує намір Кремля передати окремі райони Донбасу на утримання Україні, зберігши політичний контроль над ними.
Микола Сунгуровський
Раніше директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський неодноразово наголошував у інтерв’ю Радіо Свобода, що найгіршим для України сценарієм є саме часткове повернення урядового контролю над районами, які нині контролюють бойовики. Якщо в цій ситуації лідери сепаратистів легалізуються через вибори, а українська сторона не йтиме на достатні поступки (наприклад, амністія бойовикам буде неповною), вони можуть офіційно звернутися по допомогу до Росії. В цій ситуації, прогнозує Згурець, Кремль може вдатися до неприхованої та більш масштабної збройної агресії проти України. Тож на Банковій мають розробляти план дій у політичній та військовій сфері саме з урахуванням такого «найгіршого сценарію», радить аналітик.
Раніше українські та західні дипломати не виключали, що саме озброєння місії ОБСЄ на Донбасі дасть їй змогу забезпечити адекватне проведення місцевих виборів на непідконтрольних територіях на виконання мінських угод. Утім, в українському МЗС наполягають на тому, що вибори можуть відбутися тільки після демілітаризації регіону та відновлення українського контролю над кордоном.
Російська ж сторона називає вибори пріоритетним пунктом мінських угод, незалежно від того, чи виконані інші пункти.