Міністр Рева: в МВФ хотіли зрозуміти, чи ми притомні люди

Гість передачі «Ваша Свобода»: міністр соціальної політики Андрій Рева.

Інна Кузнецова: Питання про підвищення пенсійного віку на сьогодні ніби зняте з порядку денного. Проте Пенсійний фонд з дефіцитом у 145 мільярдів фактично банкрут.

Ваша Свобода | Актуальні питання соціальної політики

До того ж деякі експерти кажуть, що держбюджет не впорається з необхідністю надавати субсидії всім, хто їх потребує, бо зі зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги у другій половині року за субсидіями може звернутися більше, як половина українців.

Пенсії та субсидії – лише дві проблеми з тих, які має розв’язувати Міністерство соціальної політики.

Пане Рева, якщо говорити про субсидії і пенсії, то що є більшою проблемою?

Андрій Рева

– Ви знаєте в нашій соціальній сфері ситуація приводить нас до думки, що в нас немає не важких проблем. Вся наша сфера – фактично є проблемною. Коли ми говоримо чи про субсидії, чи про пенсії, то основна проблема в тому, що на фінансування і субсидій, і пенсій потрібні кошти.

– Де їх взяти?

– Взяти їх можна тільки в економіці. Тобто в тому стані, в якому сьогодні знаходиться економіка, в тому стані, в якому в нас сьогодні знаходиться система виплати зарплат, система сплати податків, не дозволяє нам достатньо оптимістично оцінювати ситуацію з виплатами субсидій і пенсій.

Але я хотів би відразу розставити всі крапки над «і». Не зважаючи на всі складнощі, які в нас сьогодні є в цьому процесі, ніяких зривів у виплатах пенсій, соціальних виплат і субсидій уряд не допустить.

– Але розмір цих субсидій і пенсій? От нам писали люди в мережі «Твітер»: чи є рецепт у міністра, як прожити на 1 250 гривень пенсії? Якщо, мовляв, є, то хай порадить як?

– У міністра немає рецепта, як прожити на пенсію у 1250 гривень. Цей рівень є недостатнім для того, щоб людина могла нормально жити. Це абсолютно очевидно. І ця теза не потребує якогось доведення. Життя довело, що цей рівень є недостатнім.

Але для того, щоб навіть виплатити ці пенсії, у нас, як Ви знаєте, дефіцит Пенсійного фонду з 257 мільярдів 145 – це дотація з держбюджету. Тобто основний принцип пенсійної системи, який полягає в тому, що ті, хто працює, платить для виплат пенсій тим, хто сьогодні не може працювати, бо досягнув пенсійного віку, і утримують їх, а потім наступне покоління утримує тих, хто сьогодні платить в Пенсійний фонд, він у нас практично не діє.

– Коли Ви зустрічалися з представниками МВФ, то, звичайно, йшла мова про цей дефіцит величезний. Ви говорили, як будете покривати? Чи вони щось радили? Якісь були у них пропозиції?

– Вони запитували у нас. Вони прекрасно знають загальну картину. Вони ж абсолютно володіють ситуацію.

– Я маю на увазі Ваші майбутні кроки.

– Вони задали просте питання. Я так зрозумів, що вони (МВФ – ред.) хотіли зрозуміти, чи перед ними притомні люди. Тому що, маючи дефіцит у 80 мільярд гривень, приймати рішення, які ведуть до дефіциту у 145 мільярдів гривень, то виникає питання, чи навпроти тебе знаходиться дієздатна особа, чи не дієздатна, притомна людина чи ні.

Коли вони зрозуміли, що притомні, тоді вони сказали: добре, давайте ми з вами поговоримо, як ви будете вирішувати цю проблему. От в сусідніх країнах, як нам сказали, практично в усіх, подивіться, підвищено пенсійний вік. І в Молдові, і в Білорусі президент Лукашенко… До речі, вчора навіть Путін підписав законопроект про збільшення пенсійного віку для чиновників, а Міністерство економічного розвитку їхнього внесло пропозицію збільшити пенсійний вік до 65 або до 63 років для всіх категорій.

Тобто Україна в цьому відношенні, на їхню думку, залишається однією з двох країн, які не підвищували пенсійний вік.

– Але сьогодні віце-прем’єр Павло Розенко сказав, що пенсійний вік не буде підвищуватися.

– Цього немає в програмі уряду. Я маю на увазі питання підвищення пенсійного віку.

Тобто вони сказали, що є варіант. Як ви на це дивитеся? Звичайно ми на це дивимося таким чином, що ставити питання про підвищення пенсійного віку сьогодні немає можливості. Чому? Тому що до цього неготове ні суспільство, ні парламент. Тому цього питання і немає в програмі уряду і в операційному плані.

Але це не значить, що це питання не обговорюється. Тому що, коли ми говоримо про варіанти порятунку Пенсійного фонду, варіанти ліквідації пенсійного дефіциту, повинен розглядатися будь-який інструментарій, який виключати не можна.

Тому я не можу виключати на майбутнє, що таке питання (підвищення пенсійного віку – ред.) не буде стояти.

– Коли це питання може постати?

– Я думаю, що це питання може постати у тому випадку, якщо ті заходи, які ми вживаємо для ліквідації дефіциту Пенсійного фонду, виявляться не достатньо ефективними. Якщо, не дай Боже, дефіцит буде зростати, тоді нам потрібно буде думати про більш радикальні заходи для ліквідації бюджету Пенсійного фонду.

На сьогоднішній день ми переконали наших колег у тому, що у нас є дуже багато системних проблем у Пенсійному фонді, які потрібно вирішувати як першочергові кроки по наведенню порядку в пенсійній системі. І тільки наступне життя покаже, чи достатньо було цих кроків, чи ні. Крім того, ми розраховуємо все ж таки на зростання економіки.

– Деякі експерти говорять про те, що люди не зможуть отримувати субсидії, тому що грошей у бюджеті немає.

Наші кореспонденти сьогодні побували в одному з районних управлінь соціального захисту і поспілкувалися з людьми. Пропоную послухати.

Респондентка: За квітень місяць у травні отримала платіжку. Всього дали, по-моєму, там написано, хоча написано і в субсидії, включно квітень, що 1 110 гривень. В результаті вийшло тільки 300 гривень. Де ж гроші?

Це бюджетні гроші! Це бюджетні гроші! Де вони діваються?

Респондентка (переклад): Це просто дерибан грошей! Тому що субсидії були призначені, припустимо, на опалювальний сезон одна сума. 900 гривень – у мене була назначена субсидія на опалювальний сезон. Ці гроші були розподілені на всі види комунальних послуг, тобто на воду холодну і гарячу, на все решту. На опалення була субсидія всього-на-всього 480 гривень.

Опалювальний сезон закінчився, замість того, щоб підвищити ці 480 гривень, які йдуть на опалення, нам їх зменшують взагалі все. Якщо загальна субсидія була 900 з чимось гривень, то вона зараз стала 200 гривень.

Респондентка: Субсидія закінчилася у березні місяці. У квітні я не пішла, бо сподівалася, що вона буде. Але квитанції не було. І мені довелося знову з хворою спиною йти назад з цими документами та здавати цю убсидію. Я не знаю, чи продовжать. Я здала документи.

Респондентка: Та які там субсидії! У мене п’ятеро чоловік приписано. Я субсидії не беру.

– Якщо говорити про все це, що Ви бачили в сюжеті, то, по-перше, субсидія дійсно призначається посезонно, тобто на опалювальний період з 1 жовтня по 30 квітня і на неопалювальний, тобто з 1 травня по 30 вересня.

Але там далі записано, що початок і кінець опалювального періоду визначається рішенням органів місцевої влади. І коли ми субсидію призначаємо з 1 жовтня, то ми пам’ятаємо, що, наприклад, централізоване опалення включають 15 жовтня, а виключати можуть як 15 квітня, так, наприклад, і 1 квітня.

Тобто ми ж даємо субсидію у тому випадку, якщо надається комунальна послуга. Якщо опалення виключили 31 березня і в квітні місяці опалення не надавалося, то здійснюється перерахунок субсидії. Раз не надавалася послуга, значить, за неї платити не потрібно. Раз за неї не потрібно платити, то не платить ні громадянин, ні держава. Відповідно розмір субсидій зменшується.

Що стосується на наступний період? От жіночка каже, що було 900, а стало 200. Так на неопалювальний період не призначається ж субсидія на опалення, яка, наприклад, складає до 60% розміру самої субсидії. І тому, звичайно, розмір її зменшується.

Що стосується жіночки, яка принесла документи у квітні, то мені не зовсім зрозуміло, для чого це робилося, тому що, якщо у вас була субсидія на зимовий, опалювальний період, то вам і далі управління соціального захисту автоматично робить перерахунок. Можливо, це пов’язано з тим, що у неї чи змінився склад сім’ї, чи, можливо, інші обставини змінилися, і тому вона доносила певні документи.

І нарешті бабуся, яка казала, що у мене п’ятеро прописаних, і мені не дадуть. Це неправда. Якщо ці люди прописані, але не проживають, то пишеться заява. Вона розглядається комісією, і субсидія призначається на фактичну кількість людей, які проживають у житловому приміщенні.

Тобто всі ці питання, про які люди говорять, абсолютно такі, які можна вирішити. Там немає жодної проблеми, яка не була б врегульована положенням про субсидії.

Єдине, що потрібно, щоб була професійна робота з боку органів соціального захисту населення, і щоб була створена система, при якій обслуговування людей велося сучасними методами.

От в нас у Вінниці були створені центри адміністративних послуг, які надавали адміністративні послуги соціального характеру. Тобто в стандартних приміщеннях люди отримували послугу як в департаменті соціальної політики, так і в Пенсійному фонді. Там було розділення на фронт-офіс і бек-офіс. У фронт-офісі була автоматизована система управління черги – ви приходите, берете талончик, сідаєте в залі очікування, дивитеся на табло, коли висвітлюється ваш номер, то ви йдете, вас 15 хвилин обслуговують і йдете. Якщо ви з дітьми, то є кімната дитяча, ви дитину залишили, атам професійні педагоги нею займаються, психологи і так далі. Тобто все це можна організувати при бажанні.

– Чи бачите Ви таке бажання у працівників інших регіонів? Чи мали Ви можливість побачити це? Тому що кореспонденти, які були в цьому районному управлінні, цього бажання робити це не побачили.

– Я ж не з Марса прилетів сюди, на цю посаду. Я прийшов теж з регіону. Я 10 років працював на посаді заступника міського голови. А перед цим я 5 років очолював районне управління соціального захисту населення. Тому для мене немає секрету в тому, як там люди працюють, які в них проблеми.

Крім того, ми ж дуже багато і серйозно працювали з різними регіонами. Основна проблематика, з якою стикаються наші колеги в регіонах, мені абсолютно відома. І ми не просто знаємо її, а ми зараз будемо вживати ряд серйозних кроків для того, щоб допомогти людям на місцям, тобто як тим, хто отримав соціальні виплати і субсидії, пенсії, так і тим, хто їх призначає, виплачує, з тим, щоб ця робота була дуже простою, дуже зрозумілою людям, щоб вони відчували себе людьми, коли вони спілкуються з чиновниками.

– Корупційні схеми у міністерстві – Вам довелося трохи подивитися? Є? були?

– Ви ж знаєте, що через телебачення було декілька критичних сюжетів, пов’язаних з психологічною реабілітацією воїнів АТО, що закупили путівки на психологічну реабілітацію, а насправді потрапили вони у незрозумілі приміщення. І там виграли незрозумілі фірми.

Ми зараз проводимо розслідування з цього питання. У нас є спеціальний антикорупційний сектор, керівника якого я призначив, коли прийшов на цю посаду. І ми зараз розбираємося.

Є певні такі питання. Ми тісно працюємо з відповідними службами, які борються з корупцією і злочинністю. У мене є відповідна інформація. І ми на неї будемо обов’язково реагувати. А те, що можливостей для якихось корупційних схем дуже багато існує, то це звичайно зрозуміло всім.

– Які саме?

– Перше питання – це, звичайно, гуманітарна допомога.

До речі, там зараз йде кримінальне провадження стосовно певних осіб, у тому числі і наших, які, на думку слідства, мали відношення до всіх цих процесів. Достатньо сказати, що у нас практично вся гуманітарка, практично 90% йде через Волинську область! А що там йде? То це потрібно вивчати. І чому саме там?

У нас найбільша база для того, щоб отримувати гуманітарну допомогу для всієї України. Тобто складається враження, що там у нас «офшорна зона». Всі говорять про контрабанду, яка йде на експорт. Але давайте подивимося, що в нас йде в Україну в порядку імпорту. І тут є серйозна робота.

– А в інших областях набагато менше, так?

– Я скажу про те, що, якщо ми беремо всю Україну, обсяг гуманітарної допомоги, який йде через цей регіон, то він найбільший, аномально великий. І тут є питання у тому числі і до певних органів, які повинні уважно відслідковувати ці процеси та інформувати нас. Ми будемо реагувати дуже жорстко.

Крім того, як Ви знаєте, є у нас така проблема з об’єднанням фондів соцстрахування. Зараз фонди, які знаходяться в стадії ліквідації, замовляють програмного обладнання на 35 мільйонів гривень! Уявіть собі на секундочку. Як це зрозуміти? Я думаю, що ми вивчимо цю ситуацію. І рішення відповідні приймемо.

Але я точно можу сказати, що всі ті, хто думає, що він «нагріє руки» в умовах, коли в країні така велика біда (ми реально знаємо наше соціально-економічне становище), то я можу тільки прем’єра процитувати, що з мародерами будемо поступати дуже суворо. По всій суворості нашого закону.

– Ви приїхали з Вінниці і приїхали самі, без родини. Як довго плануєте бути? Чи перевезете родину сюди?

– Для того, щоб її перевезти, потрібно, щоб вони тут теж чимось займалися і за рахунок чогось жили. Моя зарплата на посаді міністра приблизно дорівнює тій зарплаті, яку отримував я як заступник міського голови. З тією лише різницею, що там я жив вдома, а тут мені доведеться ще й квартиру винаймати.

Дружина моя працює у школі вчителькою. У неї (слава Богу!) «першачки». І їй треба працювати. Донька там вагітна, яка має ось-ось народити. Тобто вони, звичайно, всі там.

А скільки мені тут доведеться працювати? Я не знаю. Навіть якщо один день, то я повинен працювати, я повинен давати результат, заради якого мене призначили в цей уряд. Тому я не будую плани, скільки я тут буду. Я вважаю, що ми повинні досягти певних конкретних результатів, які є в нашому операційному плані, і зробити так, щоб зміни в позитивному напрямку вже стали незворотними, незалежно від того, чи буду я на цій посаді, чи ні.

– Ви говорили в одному із ефірів про те, що, коли Вам закидали стосовно вінницьких, «вінницьких немає – українські». От чим відрізняється все ж таки Вінниччина тим, що дає багато до влади?

– З точки зору ментальності, наші люди, які живуть у Вінницькій області, нічим не відрізняються від жителів будь-якої області України. Повірте мені як людині, яка народилася у Харківській області, все життя живе у Вінницькій області, і має родичів своїх, я не бачу ментальної різниці між людьми різних регіонів України.

Чим ми відрізняємося? Чому так сталося? За останніх 10 років у Вінниці проведені серйозні реформи, у самому місті. Коли Володимир Гройсман був мером, у нього була одна така важлива особливість. У нас всі чиновники їздили закордон. Але не як туристи, вони їздили вивчати чужий досвід, особливо в Польщу, Німеччину,в інші країни. І коли вони поверталися, вони обов’язково повинні були презентувати, що вони там бачили. Мало того, вони ще повинні були доповісти, що з побаченого вони будуть впроваджувати у практику своєї роботи. І за цим був дуже суворий контроль. І тому ми не придумували велосипед – ми просто брали чужий досвід та впроваджували його у місті Вінниця.

– Завтра виповнюється два роки з того часу, як Петра Порошенка було обрано президентом України. Його за ці два роки зараз почали багато критикувати. Ви могли б назвати один, два, три пункти з того, що він зробив правильно і мудро?

– Я вважаю, що будь-яку людину, яка займає відповідальну посаду, можна критикувати. Але те, що Україна вистояла… Я пам’ятаю, що у нас практично до 25 травня, до виборів президента три місяці практично держави як інституції не було. Країну врятували прості люди, врятували органи місцевого самоврядування, врятували ентузіасти і так дальше. Фактично Україна відновила свою державу як інституцію з моменту, коли ми обрали президента України.

– Ви плануєте боротися з популістами. А от кажуть: «скотиняки» і так далі. Як бути з цим?

– З популістами, я вважаю, потрібно боротися шляхом переконань. Треба виходити до людей і казати їм правду. І коли ми сьогодні говоримо про те, що єдиний соціальний внесок будуть платити всі, то я ж розумію, що завтра принесуть свиню під Верховну Раду, як це у нас було, у домовині, приведуть корову, вила принесуть і так далі.

Але, вибачте, якщо ми говоримо про те, що в людей повинна бути пенсія, і ми за те, щоб вони цю пенсію отримували… Ми ж не просимо, щоб вони платили єдиний соціальний внесок мені чи Вам. Вони повинні його платити для себе. І коли ми так говоримо, то я думаю, що суспільство, а в суспільстві, я переконаний, є більшість нормальних абсолютно людей, ми знайдемо аргументи для того, щоб переконати у правильності наших кроків. Навіть в тому випадку, коли вони багатьом не подобаються.

Те ж саме стосується тарифної політики. Можна як-завгодно критикувати уряд за це рішення, але воно правильне. Воно перспективне. Воно дає шанс нам вийти з того кута, в якому ми опинилися за рахунок за ці 25 років популістичної політики.

Я думаю, що такі рішення, якщо ми їх приймаємо, ми зобов’язані роз’яснювати, пояснювати, чому ми таке приймаємо рішення, пояснювати всі плюси і мінуси. І саме головне – це робити так, щоб за цими, можливо, непопулярними кроками люди відчували поступово зміни на краще.

– Бажаю Вам успіху у тому, щоб люди відчували ці зміни на краще, щоб Ви могли зробити так!

– Дякую!