Родичі 33 загиблих у малайзійському «Боїнгу-777» вимагають від Кремля компенсації за трагедію 2014 року. Відповідний позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) може коштувати Росії 330 мільйонів доларів. У Кремлі заявляють, що через процедурні нюанси це поки не може вважатись позовом, тож зараз «не має перспектив». Прецедент, коли країна виплачувала гроші за теракт, історія вже знає. Утім, справа «Боїнгу-777» значно складніша, кажуть юристи.
У колективному позові до Європейського суду з прав людини Російська Федерація та її президент Володимира Путіна зазначені як відповідачі. 33 особи з Австралії, Нової Зеландії та Малайзії вимагають компенсації в розмірі 10 мільйонів доларів за кожного загиблого у катастрофі «Боїнгу-777». Таким чином, справа, яку погодилась вести австралійська юридична фірма «LHD Lawyers» може коштувати Кремлю 330 мільйонів доларів. Про це у суботу повідомила агенція Reuters.
У Росії нічого не відбувається без схвалення Путіна – адвокат родин загиблих
Юристи закидають Росії, що вона порушила «право на життя» пасажирів літака. Також доклала всіх зусиль, щоб не піддати розголосу свою роль у цій трагедії. Зокрема, російський уряд не провів власне внутрішнє розслідування та відмовився співпрацювати щодо реконструкції кабіни пілотів літака. Окрім цього, російські шпигуни намагалися зламати комп’ютерну систему нідерландської Ради безпеки, щоби перед публікацією дістатися до звіту про причини трагедії.
Адвокат родичів загиблих Джері Скінер сподівається, що процес матиме підтримку австралійського уряду. На владу Малайзії він не сподівається, а Нідерланди надто цінують свої відносини з Росією, вважає він. Австралія ж може тиснути на міжнародному рівні, об’єднуючи нації, для яких катастрофа стала трагедією.
Австралія може спробувати змусити Путіна говорити. Він відповідальний за цеДжері Скінер
«Австралія може спробувати змусити Путіна говорити. Нічого не відбувається в Росії такого, що він би не схвалив. Тому опосередковано він відповідальний за це. І це все така таємниця, яка, насправді, ніякою таємницею не є», – сказав адвокат для Reuters.
Це взагалі не позов – Пєсков
У Кремлі ж вважають, що жодного позову проти Російської Федерації у справі «Боїнгу-777» немає. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков пояснив це тим, що скарга ще не комунікована Європейським судом з прав людини.
«Позов стає позовом в той момент, коли він приймається до розгляду судом, коли апарат суду відповідним чином інформує сторону або країну, відносно якої він пред’явлений», – сказав Пєсков російському агентству «Інтерфакс».
Поки ж Європейський суд із прав людини не вирішив, чи розглядатиме цю скаргу, то вона доти «не має перспектив».
У «Боїнгу-777» є успішний прецедент – теракт над Локербі
Кремль грає в юридичну гру, жонглюючи термінами. Позов вже є, адже його направили на розгляд до суду. Після цього, дійсно, справа за цим міжнародним судовим органом: прийняти його чи ні, починати провадження чи відмовити. Так коментує Радіо Свобода ситуацію юрист-міжнародник Віталій Власюк.
Процедура передбачає, що далі Європейський суд із прав людини перевірятиме викладені у позові факти, досліджуватиме матеріали та докази. Потім комунікуватиме з відповідачем Росією, щоб надати їй можливість прокоментувати чи заперечити свою провину. Зазвичай цей процес триває три-чотири місяці. Утім, справа «Боїнгу-777» не зовсім стандартна, каже юрист, тож складно спрогнозувати, коли суд ухвалить рішення про прийняття. «Європейський суд перевантажений і працює повільно», – додає юрист.
Є прецедент, коли суд все ж змусив Лівію виплатити компенсацію за теракт над Локербі. Тоді у 1988 році над цим шотландським містом підірвали пасажирський літак авіакомпанії «PanAm». У результаті загинули 270 людей, звинуватили в цьому спецслужби Лівії. Режим Каддафі виплатив родинам загиблих по 10 мільйонів доларів. У відповідь на це з Лівії зняли санкції. У цій справі на боці постраждалих брав участь і Джері Скінер, який зараз займатиметься «Боїнгом-777».
Утім, справа «Боїнгу-777» все ж складніша, аніж теракт над Локербі, каже Власюк. У позові проти Лівії держави виступили єдиним фронтом, винуватець не мав союзників. А от теракт 2014 року над Донецьком, судячи з міжнародного розслідування, не схожий на умисний акт проти конкретного літака, додає він.
«Коли терористи залізли на літак і його підірвали – це одне. А коли мабуть все-таки випадково влучили ракетою – це трошки інше. Ну і, плюс, це на тлі конфлікту, який непростий навіть за своєю юридичною природою. Я вже не кажу про політичну. Я не можу стверджувати, що буде така само однозначна позиція держав», – резюмує Власюк.
Поки Європейський суд із прав людини лише починає аналізувати, чи приймати позов, Україна шукає підтримки на міжнародній арені. Зокрема, президент Петро Порошенко зустрівся з прем’єр-міністром Королівства Нідерланди Марком Рютте. Глави держав скоординували спільні дії у розслідуванні катастрофи «Боїнгу-777».
Росія продовжує відкидати причетність до катастрофи «Боїнгу-777»
Пасажирський літак авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 року над Донбасом. Всі 298 людей, які перебували на його борту, загинули.
Раніше міжнародна група журналістів Bellingcat, ґрунтуючись на результатах своїх розслідувань, заявила, що «Боїнг-777» був збитий ракетою, випущеною з російської установки «Бук» зі складу 53-ї зенітно-ракетної бригади з Курська.
На місці падіння «Боїнга 777» рейсу MH-17 поблизу селища Грабове Донецької області, 17 липня 2014
У березні в Міноборони Росії назвали «перекручуванням фактів» опубліковане групою Bellingcat 24 лютого розслідування про можливу причетність російських військових до катастрофи малайзійського літака.
Захід і Україна звинувачують Росію в підтримці угруповань «ДНР» і «ЛНР», що діють на Донбасі, та які визнані в Україні терористичними. Москва ці звинувачення відкидає.
На цю ж тему:
Політична карикатура Олексія Кустовського
США: Stratfor оприлюднило ймовірне супутникове фото «Бука», з якого, можливо, збили «Боїнг» над Донбасом
Знімок, зроблений комерційним супутником приблизно за п’ять годин до збиття «Боїнга» далі
«Бук»: знайди 10 відмінностей
Як вдалося з'ясувати, що точний бортовий номер «Бука», з якого міг бути збитий малайзійський «Боїнг», – «332»? Група активістів Bellingcat опублікувала нове розслідування далі
Bellingcat встановили номер комплексу «Бук», яким збили літак рейсу МН-17 на Донбасі
«Ракетна установка «Бук» під номером «332» перебувала в складі 53-ї протиповітряної ракетної бригади як мінімум з 2010 року» далі
Шукати винних у збитті «Боїнга» MH17 мають насамперед російські журналісти – волонтер
Волонтери кажуть, що участь російської армії у вбивстві майже 300 пасажирів літака рейсу MH17, є безсумнівною. Росія заперечує їхні докази далі