Київ – Відсьогодні Київ має бути остаточно декомунізований, заявив напередодні міський голова Віталій Кличко. Водночас міська влада у Полтавській, Харківській та Кіровоградській областях не хоче декомунізовуватися, через що позиваються до суду, пишуть листи до Верховної Ради та потурають організаторам мітингів проти перейменувань.
Під час розгляду в парламенті постанови щодо перейменування Дніпропетровська та інших міст депутат від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул назвав це «національною ганьбою і свавіллям» і закликав зберегти нинішні назви.
«Ми входимо в повне свавілля. Не можна цього робити! Якщо ви хочете дійсно об’єднати Україну – не спекулюйте на мовному питанні або на назвах! Хоча – нині у парламенті занадто великою є партія війни», – сказав Олександр Вілкул із парламентської трибуни.
На це представник «Народного фронту» Вікторія Сюмар звинуватила опозиціонерів у розпалюванні ворожнечі всередині України.
Не згоден із тим, що політика декомунізації розколює суспільство, політтехнолог Тарас Березовець. За його словами, пам’ять про тоталітарні часи буде жити серед людей, навіть, якщо демонтувати всі пам’ятники.
Процес цей не може бути простим і не завдавати болю хоча би тому, що сліди комунізму все одно будуть відчутні в Україні ще декілька десятилітьТарас Березовець
«Декомунізація не може розколювати суспільство, розколювати суспільство може тільки захоплення ідеями тоталітаризму, комунізму… Якщо суспільство одужує від тих хвороб, які її мучили останні сто років, фактично, це є позитивним процесом. Процес цей не може бути простим і не завдавати болю хоча би тому, що сліди комунізму все одно будуть відчутні в Україні ще декілька десятиліть», – сказав Тарас Березовець.
Тему декомунізації використовують як політичну кон’юктуру – експерт
Неможливо досягти повної єдності в чутливих для суспільства питаннях. Про це каже політтехнолог Євген Магда. Крім того, за його словами, на порядку денному поруч із питаннями про декомунізацію, мають стояти більш вагомі питання.
Подібні суспільно-чутливі речі краще робити в умовах більш дієвих реформ певного економічного зростання. Те, як це відбувається зараз, на жаль, нагадує підміну необхідних перетворень тим, що можна легко зробитиЄвген Магда
«По-перше, будь-яке суспільно-важливе питання є для суспільства подразником, якщо це суспільство не є тоталітарним. І повний суспільний «одобрямс» може бути лише в тоталітарній державі. По-друге, «Опозиційний блок» використовує певну політичну кон’юктуру і намагається довести, що перейменування Дніпропетровська на Дніпро – це злочин, заради якого слід скликати «Нюрнберзький трибунал». Чомусь інші кроки попередні стосовно перейменувань в них такої істерики не викликало. Подібні суспільно-чутливі речі краще робити в умовах більш дієвих реформ певного економічного зростання. Те, як це відбувається зараз, на жаль, нагадує підміну необхідних перетворень тим, що можна легко зробити. Наш парламент набагато охочіше проголосує за перейменування Дніпропетровськ на Вашингтон, ніж за реальні економічні перетворення», – каже експерт.
У той же час, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович пропонує не забувати, що декомунізація – ініціатива «не згори».
«Впевнений, що абсолютна більшість українців підтримує декомунізацію. Декомунізація не є результатом ідеї, яку придумав хтось із політиків, народних депутатів чи експертів. Декомунізація – це той процес, який був породжений Майданом», – каже Володимир В’ятрович.
Рік декомуніації в Україні
21 травня минув рік від того часу, коли пакет законів про декомунізацію вступив в дію. За цей час Верховна Рада України ухвалила дев’ять постанов про перейменування більш ніж тисячу населених пунктів, кажуть в Українському інституті національної пам’яті.
Кандидат історичних наук, співробітник Інституту Богдан Короленко каже: перейменувати слід ще 12 населених пунктів, серед них й місто Кіровоград. Крім того, демонтовано більше тисячі пам’ятників Леніну, також – менше тисячі пам’ятників тоталітарним «героям» зараз у процесі демонтажу.
Щодо спротиву – на сьогодні є лише два позови до суду від органів місцевого самоврядування у Полтавській та Харківській радіБогдан Короленко
«Головний масив роботи вже зроблений. Щодо спротиву – на сьогодні є лише два позови до суду від органів місцевого самоврядування у Полтавській та Харківській раді – ради міста Заводське та селища міського типу Слобожанське. Вони не згодні з перейменуванням, тому що на їхню думку, вони не підпадають під дію закону. Але з іншого боку, це ж закон, вони однозначно підпадають під його дію. Тому, юридичних перспектив тут практично немає», – зазначає Богдан Короленко.
Володимир В’ятрович додає, що спротив процесу декомунізації був насамперед, з боку політичних опонентів – членів колишньої «Комуністичної партії» та «Партії регіонів».
«До моменту місцевих виборів 25 жовтня минулого року, вони мали здебільшого більшість, часом навіть монополію в тих регіонах, де мала відбутися декомунізація півдня і сходу. До 25 квітня жовтня справді було загальмовано процес громадських обговорень щодо нових назв та вулиць населених пунктів. Але ситуація змінилась після 25 жовтня, коли, по суті, було зруйновано їхню монополію в місцевих радах», – каже директор Інституту національної пам’яті.
У рамках закону про декомунізацію всього мали перейменувати 31 місто. Єдине місто, яке досі має комуністичну назву – Кіровоград. На сьогодні існує кілька постанов, які пропонують його перейменувати. Серед пропозицій вже відомі Єлисаветград та Кропивницький. Саме останню назву підтримав відповідний комітет Верховної Ради. Хоча, за даними соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології спільно з Соціологічною групою «Рейтинг», переважна більшість жителів міста проти перейменування Кіровограда в Кропивницький.
Президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Twitter написав, що не дозволить повертатися до імперських найменувань та заплямувати карту України новоросійськими топонімами.
Водночас Володимир В’ятрович зауважує: деякі соціологічні дослідження проводились некоректно, адже городянам ставили питання: чи підтримують вони ідею перейменування міста у той час, коли це норма, яку треба виконувати згідно з законом. За його словами, Кіровоград став негативним прикладом того, як може вплинути затягування процесу декомунізації чи будь-яких реформ.
Київ декомунізують до 23 травня – Кличко
Віталій Кличко заявив про те, що Київ – перший з перейменування вулиць. Крім того, за словами міського голови, всі таблички прибрали й кілька останніх пам'ятників вже у понеділок не будуть стояти на своєму місці.
Водночас досі не зрозумілою залишається доля пам’ятника Миколі Щорсу. За словами Богдана Короленка, він внесений до національного реєстру пам’яток. Тож для його вилучення потрібна відповідна постанова Кабінету Міністрів. Разом з тим, за його словами, Міністерство культури тільки готує відповідний пакет документів, який дозволить демонтаж, кажуть в Інституті.
Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович додає: вони з міським головою нещодавно зустрічались, щоб обговорити затримку в процесі декомунізації Києва. За словами В’ятровича, таке зволікання стосується лише частини пам’ятників, а не перейменування вулиць.
Мова йде про об’ємні об’єкти, такі як пам’ятник Щорсу та «чекістам»...Я думаю, що це якраз той випадок, коли краще пізно, ніж ніколиВолодимир В’ятрович
«Були затримки з пам’ятниками та пам’ятними знаками. Міський голова пояснив, що вони пов’язані з тим, що міська влада намагається створити музей тоталітарного минулого, куди мала б завезти ті фігури. Мова йде про об’ємні об’єкти, такі як пам’ятник Щорсу та «чекістам». Мова йшла про те, що це буде зроблено вже цього тижня. Я думаю, що це якраз той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи», – підсумував Володимир В’ятрович.
За його словами, міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що питання пам’ятників буде одним з тих, якими він займеться вже у понеділок.